
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
Контрольні питання
Дати оцінку хроматографічним методам контролю якості СГП
Проаналізувати параметри хроматограми, їх вплив на розподіл
Як визначають ефективність хроматографічного розподілу
Обгрунтувати вплив сорбційних процесів на результати аналізу продукції
Лекція 15
МОНІТОРИНГ І УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ
15.1. Принципи управління якістю
Якість СГП формується під впливом багатьох факторів (збурюючі впливи). За різного поєднання цих факторів формується той чи інший рівень якості. Задача управління якістю полягає в тому, щоб, постійно контролюючи процес, чинити на нього корегуючі впливи, які забезпечують одержання якості продукції згідно програми.
Програма процесу формування якості продукції складається, з одного боку, із сукупності нормативно-технічних документів, які встановлюють вимоги до якості (стандарти, технічні умови), а з іншого – із документів, які визначають завдання на одержання продукції певної якості і кількості. Вимоги до якості продукції, сформульовані в цих документах, повинні бути сучасними, єдиними і незаперечними, тому що від цього залежить ефективність всієї системи управління.
Керування в данному контексті – це свідома діяльність по регулюванню якості СГП відповідно до практичних цілей на основі об'єктивних закономірностей і з урахуванням техногенного впливу.
Основні принципи керування в структурі моніторингу якості СГП:
Керування здійснюють на базі цільових функцій з обліком вихідних і поточних показників якості СГП, даних математичного моделювання прогнозованих параметрів з урахуванням організаційно-технічних заходів.
Планування цих заходів роблять із залученням міжвідомчої експертизи.
Керування в структурі моніторингу практично здійснюють при оптимальному й обмеженому наборі кількісних або якісних показників.
Для створення оптимального керування здійснюють постійне накопичення бази даних і бази агрономічних знань.
Повноту керування в структурі моніторингу визначає ступінь врахування обміну речовиною, енергією й інформацією в даній системі.
При аналізі результатів моніторингу якості СГП керівництво повинно враховувати не тільки вимоги стандартів на системи якості, але й додаткові чинники. Важливим джерелом інформації є результати зовнішніх і внутрішніх перевірок якості. Суттєво, щоб наслідком аналізу керівництвом було підвищення ефективності та дієспроможності системи якості (рис. 14).
Рис. 14. Моніторинг і продовольча безпека продукції АПК
Управління якістю СГП здійснюють через управління процесами організації в таких аспектах:
управління безпосередньо самою структурою та виконанням процесу, в якому існує потік продукції чи інформації;
можливості вимірювання;
управління параметрами (характеристиками), які визначають якість продукції чи інформації, потік якої існує в структурі.
Систему якості прийнято розглядати як таку, що складається з сукупності взаємопов'язаних функцій, котрі реалізуються за допомогою процесів. Для того, щоб система якості була ефективною, ці процеси та пов'язані з ними обов'язки, повноваження, процедури та ресурси повинні бути послідовно визначені та впроваджені.
Система – це більше ніж сума процесів. Для того, щоб система якості була ефективною, процеси, що ЇЇ становлять, мають бути взаємопов'язаними та сумісними, а зв'язки між ними – визначеними.
Основні вимоги до систем якості містять в національні стандарти на системи якості ДСТУ ISO 9001-95, ДСТУ ІS0 9002-95, ДСТУ ІSО 9003-95 та ДСТУ ІSО 9001-2001.