
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
Контрольні питання
Дати оцінку радіаційним методам контролю якості СГП
За яким принципом оцінюють дію радіонуклідів на організми
Як надають оцінку дії випромінювання на речовину
Обгрунтувати принцип дії іонізаційних детекторів на СГП
Лекція 13
АНАЛІЗ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ МЕТОДАМИ ОПТИЧНОЇ СПЕКТРОСКОПІЇ
13.1. Загальні принципи спектроскопії
Основний принцип спектроскопічних методів – взаємодія речовини з електромагнітним випромінюванням, що призводить до поглинання випромінювання або емісії. Взаємодія можлива в дуже широкому інтервалі електромагнітних хвиль – від гамма-променів до радіохвиль. При впливі електромагнітного випромінювання відбувається зміна енергії молекул відповідно до рівняння Бора:
ΔЕ = Е1 – Е0 = hν,
де Е0 – енергія основного стану; Е1 – енергія збудженого стану; h – константа Планка; ν – частота випромінювання; ΔЕ – зміна енергії системи.
Для молекули можливий цілий ряд збуджених станів (E2, E3 ..), але найважливіші з них перші. Збуджений стан існує короткочасно, і через приблизно 10 наносекунд, частка, що поглинула квант, повертається в основний стан. При цьому дотримується принцип Франка – Кондона про незмінність міжатомних відстаней. Після цього частка здатна знову поглинати фотони, а енергія цього переходу розсіюється в довкіллі у вигляді тепла або світла.
Набір коливальних підрівнів основного і збудженого станів спектра поглинання характеризує електронні переходи, їхню специфічність для кожної обумовленої речовини.
Дезактивація збуджених станів може відбуватися трьома шляхами:
а) за допомогою випромінювання – емісії (люмінесценція),
б) збуджений стан віддає свою енергію у вигляді теплоти (перехід без випромінювання),
в) відбувається розрив одних хімічних зв'язків і утворення нових (фотохімічні реакції).
При поглинанні енергії в межах оптичного спектра може змінюватися обертальна, коливальна енергія молекули або енергія порушення зовнішніх валентних електронів. Обертання і коливання молекул квантовані.
Електромагнітне випромінювання характеризується як хвильовими параметрами, так і енергетичними. Хвильовими параметрами є довжина хвилі λ (м, див, нм) і частота коливань ν (с-1, Гц), що зв'язані між собою рівнянням:
ν = c/λ
де с – швидкість світла. Часто користуються величиною, називаної хвильовим числом (іноді її неправильно називають частотою): ν = 1/λ, см-1.
Енергетичні параметри характеризують різницю енергії між основним і збудженим станами (енергія переходу); їх виражають в електрон-вольтах (еВ) або джоулях на моль (Дж/моль). Загальну енергію молекули Е (крім ядерної енергії) виражають сумою
Е = Е (електронна) + Е (обертальна) + Е (коливальна)
13.2. Основний закон поглинання
Проходження потоку випромінювання I0 через поглинаюче середовище викликає зміну інтенсивності потоку I. Загальну формулу оптичного поглинання відтворює закон Бугера-Ламберта-Бера
D (A) = lg I0/I = εcl (1)
де D(A) – оптична густина,
ε – коефіцієнт молярного поглинання,
c – концентрація речовини, моль/л,
l – товщина поглинаючого шару (кювети), см,
T – оптичне пропускання, %.
На цьому законі працюють усі прилади в інфрачервоному, видимому, ультрафіолетовому спектральних діапазонах.
Величину lg(I0/I) у рівнянні (1), що характеризує здатність розчину аналіту до поглинання, називають світопоглинанням або оптичною щільністю А (англ. absorption – поглинання) або D (англ. density – щільність). Світопоглинання при постійних значеннях величин c і l залежить від довжини хвилі.
Значення поглинання А зчитують безпосередньо зі шкали приладу. При необхідності користуються шкалою світопропускання Т (%). Зв'язок між обома характеристиками оптичної щільності виражає рівняння:
А = lg(l/Т)·100 = 2 – lgТ (2)
На практиці залежність А від концентрації обумовленої речовини при постійній ширині кювети (довжині оптичного шляху) зображують градуйованим графіком. При цьому молярний коефіцієнт поглинання e дорівнює тангенсові кута нахилу градуйованої прямої до осі абсцис за умови, що концентрація аналіта виражена в моль/л, причому чим більше кут нахилу прямої до осі концентрацій, тим вище чутливість фотометричного методу.
Закон Бугера-Ламберта-Бера дотримується при використанні розведених розчинів і визначених умов, наприклад:
постійна температура,
монохроматичність світлового потоку і колінеарність світлових коливань, обумовлені конструктивними особливостями фотометра;
стабільність складу розчину і властивостей аналіта в розчині.
Існує принцип незалежного поглинання, відповідно до якого якщо розчин містить кілька речовин, не взаємодіючих між собою, то поглинання кожного з них відбувається незалежно від інших. Отже, сумарне поглинання при даній довжині хвилі Аλ дорівнює сумі поглинань окремих компонентів при однаковій довжині хвилі:
Оптичний спектр включає ультрафіолетову (УФ), видиму й інфрачервону (ІЧ) області, а також області, що прилягають до них.