
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
1.2. Визначення якості продукції
Якість є сукупність властивостей і ознак продукту або виду діяльності, що забезпечують його відповідність необхідним вимогам. Методичною основою забезпечення рівня якості продукції є так звана „петля якості" (рис. 1).
Рис. 1. „Петля якості" або етапи забезпечення якості
На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і у взаємозв'язку між собою, як на окремому етапі життєвого циклу, так і на кількох. Усі фактори можна об'єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні та суб'єктивні.
Петля якості, спіраль якості – концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних етапах життєвого циклу продукції або послуг від визначення потреб до оцінювання ступеня їх задоволення.
Аудитор якості – фахівець, який має кваліфікацію для перевірки якості. Аудитор якості, призначений керувати перевіркою якості, називається головним аудитором з якості.
Вступ України до СОТ не означає доступ наших товарів до європейського ринку: уряди країн захищають своїх виробників від чужинців. Україна володіє великими агроресурсами, на які в індустріалізованому світі відчутний дефіцит, до того ж він ще й підсилюється. Йдеться про СГП і продукти харчування, які мають свій природній вигляд, смак, аромат і поживність.
Поступово формується сегмент покупців, які орієнтовані на вживання екологічно чистих продуктів харчування та ведення здорового способу життя. Даний сегмент покупців стрімко зростає в Європейських країнах, його доля в Україні складає близько 15 відсотків.
1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
Моніторингом якості СГП називають регулярні, за заданою програмою, спостереження за якісним й кількісним складом продукції, включаючи рослинний і тваринний світ, що дозволяють виділити й оцінити їхні стани й процеси, що відбуваються.
Моніторинг якості СГП – це також система спостережень, оцінки й прогнозу, що дозволяє виявити зміну якості продукції у вегетаційний період, включаючи вихідний контроль.
Моніторинг проводиться з метою визначення пріоритетних напрямків державної політики в області забезпечення якості й безпеки харчової продукції й здорового харчування населення, охорони його здоров'я, а також для розробки мер по запобіганню надходження на споживчий ринок і обороту на ньому неякісної й небезпечної харчової продукції.
Моніторинг якості продукції звичайно має ступеневий характер, оскільки СГП є водночас і сировиною для харчових виробництв (рис. 2). Моніторинг в цілому охоплює побічні продукти і відходи виробництва. В деяких випадках специфіка продукції потребує використання специфічних методів, наприклад, специфіка визначення якості мікробіологічної продукції.
При проведенні моніторингу вирішуються наступні завдання:
а) збір достовірної й об'єктивної інформації про якість і безпеку СГП і формування відповідних інформаційних фондів;
б) системний аналіз і оцінка одержуваної інформації;
в) надання у встановленому законодавством України порядку інформації зацікавленим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, фізичним і юридичним особам;
г) підготовка пропозицій з питань реалізації державної політики в області здорового харчування населення, запобігання виробництву, ввозу й реалізації на території України неякісної й небезпечної харчової продукції, попередження захворювань (отруєнь), пов'язаних із вживанням такої продукції.
Моніторинг здійснюється на державному рівні, рівні муніципальних утворень на основі розроблених і затверджених нормативних і методичних документів.
Органи й установи державної санітарно-епідеміологічної служби України, державної ветеринарної служби України, державної інспекції по торгівлі, якості товарів і захисту прав споживачів, Державного комітету по стандартизації й метрології України:
а) здійснюють разом з органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування збір, обробку, зберігання, відновлення інформації, одержуваної у відповідності зі своєю компетенцією, і передачу її в інформаційний фонд даних соціально-гігієнічного моніторингу;
Рис. 2. Ступеневий моніторинг якості продукції
б) формують бази даних, обновлювані й підтримувані з використанням єдиного комплексу програмно-технологічних і технічних засобів;
в) підготовляють для федеральних органів державної влади, органів місцевого самоврядування й зацікавлених організацій пропозиції по здійсненню заходів щодо забезпечення якості, безпеки харчових продуктів і здоров'я населення.
Користувачами інформації є федеральні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, зацікавлені фізичні і юридичні особи. Користувачам забороняється передача інформації третім особам у комерційних цілях.