
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
Індикаторний електрод реагує на зміну концентрації не будь яких іонів, а тільки тих до яких він обернений. Тобто для визначення кожного виду X іонів має бути свій електрод, так званий Х-обернений іонселективний електрод.
Іонселективні електроди класифікують по типах мембран. Для кожного з типів електродів механізм виникнення потеціалу дещо різний, але вигляд підсумкового рівняння для нього не змінюється.
Серед іонселективних електродів найважливіші:
скляні (обернені до Н+,Na+, NH4+, Li+, T1+ Cs+),
твердомембранні (обернені до F -, СІ-, Br-, І- CN-, S-, Ag-, Pb2+, Cd2+, Cu2+),
рідкомембранні (обернені до Ca2+, NO3-, CO32-, поверхнево-активних речовин),
біоспецифічні (обернені до ферментів, імуноферментів, бактерій, мікробів).
Оскільки вимірювати потенціал лише одного електрода неможливо, у електрохімічній комірці є два електроди, між якими виміряється різниця потенціалів, яку називають електрорушійною силою (е.р.с.) Е
Е=φкатода – φанода (2)
φкатода та φанода визначаються за рівнянням (1). Один з електродів (катод або анод) є індикаторним іонселективним, а інший – електродом порівняння. За електрод порівняння найчастіше вибирають хлоридсрібний електрод через те, що він безпечний, досить стабільний та зручний за конструкцією. Через те, що електрод порівняння занурений завжди у один і той же розчин, його потенціал завжди постійний. Тобто один додаток в рівнянні (2) постійний, а інший містить постійні для даної комірки величини φо+φдиф = const. Логарифм активності а визначаємого іону відрізняється від логарифма концентрації с на додаток – логарифм коефіцієнту активності ƒ:
1ga=1gc+1g ƒ
Числове значення коефіцієнта активності залежить від загального іонного складу досліджуваного розчину. Якщо загальний іонний склад аналізуємого розчину та градуювальних розчинів підтримувати високим та сталим, то можна добре зафіксувати значення логарифму коефіцієнту активності.
Тоді Ео = φанода + φо + φдиф +1gƒ, активність замінити концентрацією, а в рівнянні (2) змінним залишиться тільки додаток, що містить концентрацію, та вимірювана е.р.с.:
Ex=Eо+2,303
Це рівняння Нернста. Воно лежить в основі потенціометричного визначення іонів і встановлює зв'язок між величиною потенціалу та концентрацією с (X) іонів X у розчині. З цього рівняння витікає прямолінійна залежність між вимірюваною Е (є. р. с.) електрохімічної комірки з двома електродами та логарифмом концентрації визначаємих іонів X, до яких обернений індикаторний електрод:
Eі = Ео- θ1gc(X),
де θ – для конкретної електрохімічної комірки є сталою величиною близькою до теоретичного значення, що підраховується як RT/zF, де z – заряд іона X. Це рівняння є основою прямого потенціометричного аналізу
Таким чином, потенціометричним методом визначають мікроконцентрації забруднень хімічної та біологічної природи при наявності специфічних електродів для вимірів.
Контрольні питання
Дати оцінку методам аналітичного контролю СГП
За якими принципами працюють селективні аналізатори якості
Обгрунтувати домінанти фізичніих методів контролю якості СГП
Обгрунтувати домінанти електрохімічних методів контролю якості