
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
9.3. Структурна схема сак
Приймаючи в увагу основні і допоміжні функції, можна представити узагальнену функціональну схему САК. Основні функціональні пристрої: датчики (Д1, Дк, Дп), пристрою реалізації опису норм, зіставлення контрольованих параметрів і уставок, формування суджень, видачі результатів контролю й автоматичного керування роботою системи можуть з'єднуватися лише в тій послідовності, що показана на рис.
Вимірювальні прилади і пристрої рахунка можуть використовуватися до операції зіставлення значень контрольованих параметрів і уставок. Проміжні перетворювачі, пристрої для допоміжної математичної обробки даних і самоперевірки можуть включатися між будь-якими основними функціональними пристроями. Пристрої формування іспитових сигналів звичайно зв'язані з об'єктом контролю. Робота усіх функціональних вузлів автоматичної системи контролю керується від спеціального пристрою, який не показаний на рис. 6.
Рис. 6. Функціональна схема САК, що виконує основні і допоміжні функції
Якщо контрольовані параметри є випадковими функціями часу, довжини, концентрації і т.п., то виникає задача про те, наскільки часто варто робити операції контролю цих параметрів. Питання про визначення частоти контролю виникає також у тих випадках, коли контролеві параметрів процесу супроводжує їхній вимір.
У розглянутих прикладах безперервна оцінка контрольованих параметрів відсутня і контрольні (вимірювальні) операції здійснюються в дискретні моменти часу. Це приводить до того, що в проміжках між дискретними моментами часу вірогідність результату контролю (виміру) знижується. При цьому виникає необхідність у встановленні відповідності між частотою контролю і заздалегідь заданим значенням критерію, що характеризує вірогідність контролю.
Контрольні питання
Проаналізувати принципи автоматичного контролю якості СГП
Дати оцінку системам автоматичного контролю параметрів
Обгрунтувати основні і допоміжні функції САК
Обгрунтувати функціональність САК моніторингу якості
Лекція 10
ДАТЧИКИ ДЛЯ АВТОМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ
10.1. Загальні відомості про датчики
В найпростішому варіанті датчиками є наші органи почуттів, а мозок виконує функції автоматичного контролю і керування.
Датчиком називають елемент сприймаючий контрольований параметр і перетворюючий його до виду зручного для виміру або зіставлення з нормою. Датчик як функціональний елемент систем автоматичного контролю (САК) сприймає і перетворює контрольований параметр. У САК для підключення багатьох датчиків до одного вимірювального блоку або пристрою, що порівнює виміри, використовують комутатори.
Сигнали з датчиків надходять на виходи пристрою адаптивної вибірки, час дискретизації якого задається мікропроцесором, і визначається з поточної й заздалегідь відомої інформації про контрольований об'єкт.
Якщо підсистема працює у режимі з нагромадженням інформації, то сигнали з виходів датчиків подаються через блок пам'яті, комутатор, аналого-цифровий перетворювач у блок мікропроцесорів. Якщо в оперативному режимі реального часу, то сигнали з виходів датчиків подаються на пристрій відображення первинної інформації шляхом попередньої мікропроцесорної обробки й аналого-цифрового аналогового перетворення.
Відповідно до даного визначення датчики виконуються як у виді найпростіших по пристрою і схемі функціональних елементів (термопари, дротові тензодатчики тощо), так і у виді більш непростих пристроїв, що складаються з ряду самостійних елементів.
Датчики-індикатори рівня призначені для безперервного візуального контролю рівня рідких (олія, молоко, мед) і сипучих середовищ (зерно, насіння, коренеплоди). Точно і стабільно працює рефлекс-радарний датчик-рівнемір для сипучих матеріалів.
Тензометричні датчики дають інформацію про вагу продукції.
Існує ємнісний датчик вологості вершкового масла, на основі якого працює прилад виміру й автоматичного регулювання вологості масла в процесі безперервного виробітку.
Датчики-реле призначені для контролю за швидкістю потоку повітря, інших газових середовищ, рівня рідин, твердих середовищ, зерна й продуктів його розмелу.
Існують датчики, у яких сполучене вимір температури й вологості повітря, фазові датчики кутових переміщень, металодетекторні датчики.
Для створення датчиків використовують фізичні, хімічні й інші явища, як нові, так і раніше відомі.