
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
Контрольні питання
Визначити головні принципи створення моніторингу якості
Порівняти принципи моніторингового контролю якості СГП
За якими правилами діє моніторинговий контроль
Дати оцінку головним методам моніторингу якості СГП
Обгрунтувати особливості контактних і неконтактних методів виміру
Лекція 9
ПРИНЦИПИ АВТОМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ
9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
При контролі СГП і переробці продукції існує об'єкт моніторингового контролю (сировина, готова продукція, режими роботи технологічного устаткування і т.п.) і деякі заздалегідь установлені вимоги (ГДК, ДДД, ДЗК, МДР) до цього об'єкта. В результаті контролю необхідно установити, чи задовольняє стан об'єкту в даний момент заданим вимогам. Отже, операції контролю зводяться до зіставлення властивостей (станів) об'єкту з заданими, у результаті чого робиться логічний висновок типу «погано – добре» або «придатний – непридатний».
Для того щоб зіставляти і порівнювати визначені стани або властивості, треба вибрати характеристики цих властивостей, що підлягають безпосередньому порівнянню – контролю. Відомо, що властивості об'єкта контролю визначаються характерними величинами – контрольованими параметрами.
Заздалегідь установлені вимоги до об'єкту контролю представляють у виді переліку значень контрольованих параметрів із вказівкою полів допуску. Вимоги, яким повинен задовольняти контрольований об'єкт,тобто СГП, визначають якісно різні області його стану. Ці області називають нормами, а значення контрольованих параметрів, що відповідають нормам,– уставками. Уставки визначають границі між сусідніми станами контрольованих параметрів.
Висловлені розуміння дозволяють визначити поняття контролю в наступній формі: контролем називають процес установлення відповідності між станом або властивістю об'єкта контролю і заздалегідь заданою нормою, зіставлення їх з уставками, формування і видачі судження про результат.
При контролі завжди необхідно робити операції порівняння, аналогічно тим, що мають місце при вимірах. Виміром називають процес одержання досвідченим шляхом чисельного відношення між вимірюваною величиною і її значенням, прийнятим за одиницю порівняння.
Якщо основним результатом виміру є кількісна характеристика вимірюваних величин, виражена числом, то результатом контролю є представлення про якісні характеристики контрольованих об'єктів, виражене судженням. Результат контролю в цьому випадку виражається судженням: «даний контрольований параметр (об'єкт) знаходиться в нормі» або «знаходиться не в нормі», тобто продукція «придатна – непридатна» (англ. слово „скринінг”).
У загальному випадку СГП, як об'єкт контролю, характеризується декількома параметрами, для кожного з яких встановлюються області припустимих станів. На підставі аналізу співвідношень параметрів і норм визначається стан об'єкта контролю в цілому.
Звичайно недостатньо встановлення того факту, що «контрольований об'єкт знаходиться не в нормі». У цьому випадку за результатами виміру окремих параметрів знаходиться стан узагальненого параметра. Отримане значення узагальненого параметра порівнюється з відповідною нормою.
Операції контролю можуть виконуватися як за участю людини, так і без неї. В останньому випадку контроль називається автоматичним. Сукупність пристроїв, за допомогою яких виконуються операції автоматичного контролю, називають системами автоматичного контролю (скорочено – САК).