
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
Повне забезпечення якості результатів аналізу вимагає постійного зіставлення результатів, отриманих у різних лабораторіях – у тому числі й у міжнародному масштабі. Засобами забезпечення якості результатів аналізу служать також офіційно регламентовані процедури планування й проведення аналізів, обробки й зберігання даних. Всі зазначені засоби забезпечення якості результатів аналізу входять в ІАС моніторингу якості СГП.
Забезпечення якості – це сукупність всіх заходів, покликаних гарантувати відповідність продукту / виду діяльності необхідним вимогам. Це системи керування якістю, планування якості й випробування якості.
Невідповідність продукту необхідним вимогам, що впливають на його споживчі властивості, називається дефектом. Типовими прикладами такої невідповідності можуть бути випадкові або систематичні погрішності, помилкові висновки щодо наявності /відсутності речовини в об'єкті, неможливість одержання яких-небудь осмислених результатів як таких.
Для контролю методики аналізу на предмет можливих погрішностей і дефектів необхідно в першу чергу відробити її окремі стадії й строго прописати всі процедури їхнього виконання. Потім методику необхідно перевірити в цілому, зробити її валідацію, і визначити всі її найважливіші характеристики.
Головне завдання перевірки (валідації) методики аналізу – упевнитися в тім, що вона дає результати надійні й відтворювані. При використанні відносних методів аналізу першим етапом аналізу є градуювання. Градуювальну функцію встановлюють за допомогою лінійного регресійного аналізу.
Відтворюваність методики характеризують за допомогою стандартного відхилення. Іншими найважливішими характеристиками методики служать межа виявлення й робочий діапазон.
Для перевірки методики на наявність систематичних погрішностей, обумовлених причинами методичного характеру або впливом матриці, використовують процентну міру правильності як характеристику правильності окремих результатів, і функцію правильності як характеристику методики в цілому.
Функція правильності описує зв'язок між знайденими хзнайд і „істинними” хіст значеннями вмісту обумовленого компонента у вигляді лінійної залежності
хзнайд = а0 + а1хіст
Під «істинним» значенням розуміється вміст речовини, установлений з найвищою можливою точністю. Для перевірки значимості відмінності величин коефіцієнтів регресії від «ідеальних» значень розраховують довірчі інтервали
а0 = а0 ± t(Р,f)sao
а1 = а1 ± t(Р,f)sa1
де t – коефіцієнт Стьюдента;
Р – довірча ймовірність;
f – число ступенів волі;
sao, sa1 – стандартні відхилення a0 і a1, відповідно.
На закінчення необхідно перевірити стійкість (робастність) методики аналізу, тобто переконатися, що на якість результатів аналізу не впливають незначні відхилення від точно прописаної процедури. Найбільш надійний спосіб перевірки – кругові випробування в різних лабораторіях в процесі зовнішнього контролю якості. Усередині лабораторії можна перевірити методику на стійкість, змінюючи в певних межах характер виконання процедур і параметри експерименту.
Внутрішній лабораторний контроль якості результатів здійснюється шляхом аналізу контрольних проб. До них відносять:
• стандартні розчини;
• холості проби;
• штучні проби;
• реальні проби;
• атестовані стандартні зразки.