7.2. Традиційні методи контролю якості

Серед великої кількості забруднень, що потрапляють з НС в СГП, приладовому контролю піддається незначна їх частина, оскільки багато автоматичних і переносних приладів і пристроїв відсутні, інші мають низький рівень автоматизації та комп'ютеризації, недостатньо розвинуті засоби дистанційного зондування продукції агросфери.

Більш за все споживача і контролюючі служби цікавлять фізичні показники (маса продукції, що купується), виробника продукції (вихід продукції, густина, в'язкість, текучість напівфабрикатів, температура тощо). Фізичні показники закладаються в нормативну і технологічну документацію та вказуються на етикетці упакованої продукції.

Фізико-хімічні показники цікавлять, головним чином, виробника, який у процесі проведення технологічного циклу може контролювати загальну або активну кислотність, вміст сухих речовин, вміст редуктуючих речовин і тощо. Фізико-хімічні показники регламентують якість стандартизованої продукції.

Хімічні методи застосовують для визначення хімічного складу СГП: цукрів, крохмалю, клітковини, жирів, азотних сполук, мінеральних елементів, вітамінів, води тощо. Це методи аналітичної хімії (визначення кислотності методом титрування), органічної хімії (визначення вмісту вітамінів і білкових речовин), біологічної хімії (визначення активності ферментів у продуктах, ферментативних процесів). Всі вони базуються на хімічних властивостях речовин, здатності їх брати участь у будь-якій специфічній хімічній реакції.

Залежно від засобів контролю розрізняють такі методи контролю якості продукції: вимірювальний, реологічний, реєстраційний, органолептичний, а також мікробіологічний та контроль безпеки сировини. Фізичні, фізико-хімічні і хімічні методи побудовані на вимірюванні конкретних показників.

Реологічний (технічний) метод контролю якості СГП використовують для визначення структурно-механічних властивостей продукції, форми, лінійних розмірів, крупності, об’єму, виповненості і щуплості, вирівнянності, склоподібності і натури зерна, сипкості, самосортування, шпаруватості, визначення обємної маси волокна, його механічних властивостей (міцності і гнучкості).

Реєстраційний метод базується на визначенні показників якості продукції на основі спостережень та підрахунку певної кількості подій (наприклад, відмовлення виробів під час випробувань, підрахунок кількості дефектної продукції в партіях тощо), предметів чи витрат.

Органолептичний метод контролю якості продукції є одним з основних. Він базується на визначенні показників якості за допомогою органів чуття людини. Ним визначається зовнішній вигляд, смак, запах, колір, структура, консистенція, ступінь подрібнення, порівняння середніх зразків з еталонами. Недолік методу органолептичних випробувань – це залежність від особистих якостей дегустатора і умов його роботи, тому ці випробування проводяться з дотриманням визначених вимог, які гарантують об'єктивні результати аналізу.

Мікробіологічний контроль виконують у випадках, коли є ушкодження мікробіологічного характеру – плісняве ураження поверхні плодів, фітофтороз або мікроспоріоз.

Контроль безпеки сировини здійснюють періодично. Установлюють в сировині масову частку важких металів, пестицидів, нітратів.

Особливе місце займають соціологічний і експертний методи.

Соціологічний метод – це метод визначення значень показників якості продукції, здійснюваної на основі збору, обробки і аналізу думок фактичних або можливих споживачів продукції (або фахівців). Його застосовують для визначення відповідності послуг вимогам безпечності життя і здоров'я споживачів, запобігання спричиненню шкоди їх майну, коли неякісне виконання послуги можна виявити лише з урахуванням думки безпосереднього споживання послуги.

Експертний метод – це комплекси логічних та математичних процедур, здійснення яких полягає у отриманні інформації від висококваліфікованих спеціалістів (експертів) з питання, що досліджується, обробки одержаної інформації за допомогою методів математичної статистики, одержання раціональних рішень.

В розвинутих країнах більшість традиційних методів замінена вимірювальними методами визначення якості продукції, які є надзвичайно точними і виражаються в кількісних показниках.