Контрольні питання

1. Проаналізувати систему стандартизації СГП

2. Обгрунтувати основні положення стандартизації

3. В чому полягає розробка стандартів, їх підрозділ на типи

4. Проаналізувати структуру державних стандартів продукції

Лекція 7

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ ТРАДИЦІЙНИМИ МЕТОДАМИ

7.1. Види контролю якості

Вид контролю визначає ознака, яка лежить у його основі. Розрізняють методи контролю сировини і готової продукції та методи контролю параметрів технологічного процесу. Залежно від етапу процесу виробництва розрізняють вхідний, операційний, прийомний і інспекційний контроль.

Вхідний контроль – це контроль споживачем сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і готової продукції, які надходять до нього від інших підприємств чи дільниць виробництва. Це можуть бути сільськогосподарські машини, знаряддя, насіння і посадковий матеріал, добрива, білково-вітамінні добавки, пестициди, пальне та мастила, кормове зерно, корми, яйця, молоко тощо. Контроль СГП як сировини/готового продукту визначається її призначенням. В одному випадку, вона може виступати як готова продукція, в іншому – як сільськогосподарська сировина. Вхідний контроль дозволяє уникнути погіршення якості продукції внаслідок помилок постачальника, зібрати об’єктивну інформацію з метою вибору найсприятливішого постачальника чи формулювання додаткових вимог до показників якості продукції.

Операційний контроль – це контроль продукції/процесу під час виконання або після завершення технологічної операції: контроль технології виробництва раціонних кормів, контроль умов зберігання СГП тощо.

Найпрогресивним операційним контролем є активний контроль, який діє в процесі виготовлення продукції вимірювальними приладами, вмонтованими в технологічне обладнання. Прилади активного контролю неперервно дають показники параметрів і використовуються датчиками для автоматичного управління процесом виготовлення продукції. Застосування активного контролю дозволяє підвищити продуктивність обладнання і виключити вплив суб’єктивного фактора на результати контролю. Активний контроль, наприклад, може бути застосований для правильної технології сушіння продовольчого зерна чи насіння, де потрібно врахувати температуру агента сушіння і температуру нагрівання зерна (насіння), вологість зерна (насіння) на вході і на виході з сушарок згідно прийнятих режимів з урахуванням вихідної вологості і його цільового призначення.

Прийомний контроль – це контроль готової продукції після завершення всіх технологічних операцій, за результатами якого приймають рішення про придатність продукції до постачання чи використання. Прийомний контроль є важливою заключною операцією процесу виготовлення продукції, після якого починається експлуатація продукції. Прийомний контроль здійснюють в господарстві, де виробляється продукція, і на хлібоприймальному, переробному чи торговельному підприємстві.

Залежно від повноти охоплення продукції вхідний, операційний і прийомний контроль СГП може бути суцільним чи вибірковим, безперервним чи періодичним.

При суцільному контролі якість продукції приймають за результатами перевірки кожної одиниці продукції. Суцільний контроль повністю вилучає можливість потрапляння до споживача дефектної продукції, але в деяких випадках його застосування виявляється економічно нераціональним чи неможливим. Тому на виробництві застосовують вибірковий контроль, під час якого рішення про якість продукції приймається за результатами перевірки вибірок з партії. Раптовий контроль проводять в невизначений час безпосередньо на місці виробництва, зберігання продукції.

Безперервний контроль – це надходження інформації про параметри СГП систематично, а періодичний контроль – через певний проміжок часу.

З метою перевірки правильності раніше виконаного контролю здійснюють спеціально уповноважені особи – інспекційний контроль.

Не залежно від методу та виду контролю потрібно, щоб якість продукції відповідала вимогам Державного стандарту чи технічних умов, за дотриманням котрих контроль здійснює Держспоживстандарт України, його територіальні органи, а також інші спеціально уповноважені органи.

Об’єктами державного нагляду є :

• продукція виробнично-технічного призначення, рослинництва і тваринництва, продукти харчування, а також продукція, що пройшла сертифікацію, – на відповідність стандартам, нормам і правилам;

• продукція імпортна – на відповідність чинним в Україні стандартам, нормам і правилам стосовно безпеки життя, здоровя і майна людей, НС;

• продукція експортна – на відповідність стандартам, нормам і правилам, вимогам, що обумовлені договором;

• атестовані виробництва – на відповідність вимогам щодо сертифікації продукції;

• дотримання стандартів, норм і правил в процесі розробки, виробництва, випуску, зберігання, транспортування, використання, експлуатації, реалізації та утилізації продукції методом періодичних перевірок або через вибірковий чи суцільний контроль.

Контроль якості продукції і її відповідність вимогам стандартів здійснюється у такій послідовності:

• відбираються контрольні проби з числа виробів, що прийняті відділом технічного контролю;

• проводять випробовування відібраних виробів за показниками відповідно до чинних стандартів;

• перевіряється додержання режимів технологічних процесів, стан засобів вимірювання, робота відділу технічного контролю;

• перевіряється додержання стандартів на матеріали та сировину, одержані від суміжників.

За умови невідповідності якості продукції вимогам стандартів органи держнагляду:

• дають вказівку на усунення виявлених недоліків;

• забороняють відвантаження недоброякісної продукції;

• вимагають притягнення до адміністративної/судової відповідальності винних осіб.