
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
Контрольні питання
Дати оцінку факторам якості СГП
Обгрунтувати методи контролю якості продукції
Проаналізувати основні кондиції СГП
Обгрунтувати принципи нормування якості продукції
Лекція 6
СИСТЕМА СТАНДАРТИЗАЦІЇ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ
6.1. Основні положення стандартизації
Основою нормування якості сировини і продукції в Україні є всеосяжна система стандартизації – встановлення і застосування правил на користь і при участі всіх заінтересованих сторін для досягнення економіі при дотриманні умов експлуатації (використання) і вимог безпеки.
Стандартизація грунтується і здійснюється у нерозривному зв'язку з прогресом. Основною метою стандартизації є:
• реалізація єдиної технічної політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації;
• захист інтересів споживачів і держави в питаннях безпеки продукції, охорони НС;
• забезпечення ринкових умов для широкого експорту товарів;
• удосконалювання організації керування господарством;
раціональне використання виробничих фондів, матеріальних і трудових ресурсів;
підвищення ефективності виробництва і продуктивності праці;
впровадження сучасних виробничих та інформаційних технологій;
проведення державної політики в області ресурсозбереження (у т.ч. застосування мало- та безвідходних технологій);
Стандарт – це нормативно-технічний документ, що встановлює комплекс норм, правил і вимог до об'єкта стандартизації і затверджений компетентним органом. Стандарт розробляється на основі прогресу і повинен передбачати рішення, оптимальні для суспільства.
Стандарт розробляють як на речі (продукцію, еталони, зразки речовин та ін.), так і на норми, правила, вимоги до об'єктів різного характеру (додаток Д1).
Стандарт став мірою, яка забезпечує високу якість продукції, її економічність і конкурентноздатність. Для надання продуктам більшої привабливості і камуфлювання ознак недоброякісності їх все більше застосовують обробляють хімічними засобами. Один з них – застосування діацетилу для відновлення смаку масла і його кольору промиванням у «синтетичній жовтій фарбі», яка виробляється з речовини, що викликає ракові захворювання.
6.2. Розробка і типи стандартів
Розрізняють стандарти міжнародні, регіональні, державні, галузеві і стандарти підприємств. На основі цього і здійснюється стандартизація на національному або міжнародному рівні. Вищою категорією національних стандартів у нашій країні є Державні стандарти (ГОСТ). Міжнародні стандарти – це ISO 9000, ISO 14000.
Затвердженим Державним стандартам даються позначення, наприклад, «Зерно. Методи відбору зразків і виділення наважок» – ГОСТ 10839– 64.
Галузеві стандарти обов'язкові для всіх підприємств та організацій даної галузі народного господарства, а також для підприємств і організацій інших галузей (замовників), які застосовують (споживають) продукцію цієї галузі. Такі стандарти затверджуються міністерством (відомством), яке є провідним у виробництві певного виду продукції.
Стандарти підприємств встановлюють на норми, правила, вимоги, методи, складові частини виробів і т. п., які застосовуються тільки на даному підприємстві. Мета таких стандартів – раціоналізація виробництва, скорочення затрат праці, часу і матеріалів. Проте на продукцію, яка поставляється цими підприємствами, вище названі стандарти не затверджуються.
Нормування якості продуктів і виробів не може бути незмінним. Затверджений стандарт є корисним для суспільства тільки протягом певного часу. З розвитком науки і техніки виявляються нові властивості товарів і можливості використання їх людиною, розробляються нові методи визначення їх якості. Тому діючі стандарти періодично переглядають, старі стандарти заміняють новими, які ставлять більш високі вимоги до якості продукції.
Проекти стандартів розробляються міністерствами, галузевими комітетами і великими (базовими) організаціями, науково-дослідними інститутами, підпорядкованими міністерствам і відомствам.
Стосовно до сільського господарства передбачено:
Широке застосування методів стандартизації для дальшого розвитку спеціалізації і кооперування.
Встановлення в державних стандартах прогресивних показників якості СГП.
Підвищення урожайних властивостей насіння, його здатності не втрачати цих властивостей у період зберігання.
Поліпшення технологічних властивостей цукрових буряків і картоплі для збільшення виходу цукру і крохмалю та зниження всіх затрат у процесі виробництва і переробки сировини.
Встановлення більш високих показників, які характеризують поживну цінність комбікормів, враховуючи використання білково-вітамінних добавок і префіксів для всіх видів сільськогосподарських тварин і птиці.
Класифікація тварин і птиці, що заготовлюються, з урахуванням виходу та якості м'яса і технології переробки худоби.
Підвищення харчових, смакових і технологічних властивостей молока.
Надходження об'єктивної інформації про якість СГП.
Отже, стандартизація є високоефективним засобом упорядкування наукової і господарської діяльності в усіх без винятку галузях виробництва і споживання.
Підприємствам, які працюють за новою системою планування та економічного стимулювання, КМУ дозволив атестацію якості продукції.
Україна є членом міжнародної організації з питань стандартизації (ІСО). Основне завдання цієї організації полягає в розробці міжнародних рекомендацій і стандартів з метою сприяння міжнародній торгівлі і науково-технічному прогресу.
У передових в технічному відношенні країнах питанням стандартизації останнім часом також приділяється велика увага. Розробку стандартів часто очолюють керівні урядові органи. Видані постанови і закони, які визначають дальший розвиток стандартизації з метою підвищення якості продукції, що випускається, упорядкування використання сировини і матеріалів, підвищення ефективності виробництва.
Законодавства багатьох країн передбачають заохочення за дотримання стандарту і серйозні санкції за відступ від нього, випуск сурогатів здорової їжі, що містять шкідливі для здоров'я консервуючі речовини, смакові й ароматичні добавки, барвники і т. п.