
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
Основними цілями контролю якості і стану СГП, як головної складової загального моніторингу якості продукції, під час зберігання є :
- охорона здоров’я споживача;
- поліпшення якості продукції;
- визначення ефективності режимів обробки і зберігання продукції;
- своєчасне попередження і максимальне скорочення втрат якості плодів і овочів, які викликають мікроорганізми та несприятливі фактори.
Удосконалення контролю СГП в процесі збирання, транспортування, обробки і зберігання відіграє важливу роль в поліпшенні товарної якості, підвищенні ефективності використання врожаю, запобіганні втрат продукції на всіх етапах просування до споживача.
Згідно з вимогами стандартів, встановлених для СГП, якість продукції характеризують показники форми, розміру, кольору, свіжості, стиглості, наявності різних дефектів. Вони поріднені між собою і по-різному впливають на зберігання продукції.
Зберігання – це комплексний, інтегральний показник, який складається з декількох об’єктивних показників, що характеризують якість продукції, а саме:
- природний збиток, який виражається в процентах від вихідної маси продукції;
- відносна кількість уражених хворобами та пророслих екземплярів;
- маса паростків в процентах по відношенню до продукції, яка зберігається.
Ключове значення має мікробіологічний контроль, оскільки ураження хворобами призводить до найбільших втрат продукції. Під час проведення мікробіологічного контролю загальними етапами майже для всіх об’єктів зберігання є :
- характеристика об’єкта у взаємозв’язку з НС;
- підготовка до відбору і відбір середнього зразка; підготовка до проведення аналізу;
- виконання мікробіологічного аналізу; аналіз одержаних результатів;
- співставлення одержаних результатів з нормативними або відомими даними;
- висновки;
- практичні рекомендації щодо використання продукції.
Природний збиток значно змінюється залежно від способів зберігання. Наприклад, від зберігання в ящиках на стелажах і в контейнерах він буде набагато більшим, ніж від зберігання в поліетиленових мішках або контейнерах. Втрата маси продукції відбувається внаслідок втрат сухих речовин на дихання і випаровування води. Ці втрати неминучі, їх називають природним збитком.
В норми природного збитку не входять втрати від пошкодження тарою, а також брак і відходи, одержані під час зберігання і товарної обробки. Розмір природного збитку маси визначають методом контрольних (фіксованих) проб продукції. Він полягає у зважуванні проб на початку і в кінці зберігання. Контрольні проби беруть рівномірно у відповідності до нормативних документів, а розмір природного збитку маси визначають за формулою:
А = (А – В)·100/А,
де Х – природний збиток ,%;
А і В –відносна маса проби відповідно на початку зберігання і в кінці його, кг.
Визначають також технологічний брак і абсолютні відходи. Технологічний брак – продукція, яка під час зберігання частково уражена хворобами, шкідниками, підморожена тощо. Абсолютні відходи – екземпляри, повністю уражені хворобами; паростки картоплі, коренеплодів, цибулі; зачищені після зберігання листки головки капусти.
Під час зберігання овочів внаслідок втрат поживних речовин на дихання і ураження хворобами погіршуються їх товарні якості. Але в цей період спостерігається й поліпшення якості деякої продукції (в процесі зберігання яблука і груші зимових сортів дозрівають).