
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
Контрольні питання
Порівняти фактори ризику від генетично модифікованої продукції
Дати оцінку методам виявлення ГМП
Обгрунтувати можливий негативний вплив ГМП на організми
Дати оцінку методам контролю ГМП
Лекція 5
ФАКТОРИ ЯКОСТІ. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ
5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
Якість СГП є інтегрованим показником і залежить від багатьох факторів, а саме:
якості насінь і кормів,
культури обробки ґрунту,
застосування хімічних і біологічних препаратів,
способу зберігання й переробки готової продукції.
Кожний зі згаданих факторів вимагає застосування моніторингу для відстеження їхнього впливу на якість СГП.
Впровадження системи контролю та моніторингу якості СГП має головне значення, тому що ця продукція є їжею або являє собою головний компонент їжі, до якої можуть потрапляти різні за токсичністю забруднення.
Основними факторами якості та зберігання СГП є:
1) природні біологічні особливості даної продукції;
2) фактори сільськогосподарські, виробничі, мікробіологічні.
Кліматичні фактори суттєво впливають на виявлення сортових властивостей плодів і овочів. Їх сорти потрібно вирощувати в кліматичних зонах, які забезпечують великі і якісні врожаї продукції, мають хорошу зберігання і транспортабельність.
Якість і зберігання плодів у різних зонах формується неоднаково. Погодні умови значно впливають на процес достигання плодів і овочів. Низькі температури і надлишок води в грунті подовжують період вегетації і затримують достигання. Нестигла продукція під час збирання легко пошкоджується і погано зберігається.
Агротехнічні умови мають надзвичайний вплив на якість і зберігання СГП. Рослини в процесі вегетації знаходяться у взаємодії з грунтом, який є основним середовищем для росту і розвитку їх. Залежно від типу грунту, його родючості і механічного складу рослині доступні певною мірою поживні речовини і вода, в коренях утворюється повітряний і тепловий режим. Для вирощування якісної продукції, яка добре зберігається, потрібні родючі грунти. Агротехнічні заходи будуть ефективні, якщо грунт містить від 2,5% гумусу.
Овочеві культури потрібно вирощувати на ділянках з глибоким заляганням ґрунтових вод. Від перезволоження капуста хворіє килою, погіршуються товарні якості коренеплодів, не достигає цибуля. Такі овочі не придатні для тривалого зберігання.
Для більшості видів СГП сприятливими є слабо кислі і нейтральні грунти. Дуже кислі і дуже лужні грунти негативно впливають на культурні рослини. Використання для тривалого зберігання пізніх овочів, вирощених на кислих грунтах, призводить до значних втрат. Найкраще зберігаються овочі, вирощені на чорноземах.
Внесення добрив є важливим фактором, який визначає якість і зберігання СГП. Для кожного виду рослин є оптимальні дози добрив, які забезпечують максимальну врожайність високої якості. Використання доз, більших від оптимальних, урожайність не збільшує, а якість продукції погіршує: в плодах і овочах зменшується кількість розчинних сухих речовин, цукрів, в картоплі – крохмалю, збільшується враженість їх хворобами.
Збільшені дози азоту викликають надмірний розвиток рослин, подовжують вегетацію, затримують достигання плодів і овочів. Продукція значно пошкоджується під час збирання і транспортування, погано зберігається.
Надмірне азотне живлення затримує накопичення в бульбах картоплі сухої речовини, крохмалю, погіршує смакові якості, сприяє формуванню воскоподібної консистенції м’якоті. Така картопля після варіння темніє. У моркви великі дози азоту збільшують кількість тріснутих і потворних коренеплодів, у томатів – збільшують кислотність, викликають плямистість плодів, у капусти – точковий некроз, у винограді – зменшують цукристість.
Внаслідок внесення великих доз азоту в СГП накопичується надлишкова кількість нітратів. В рослинах нітратний азот використовується з участю ферменту нітратредуктази, активність якої залежить від освітлення: при нестачі світла нітрати накопичуються інтенсивно. В роки з холодним і хмарним літом ввібрані з грунту нітрати не повністю витрачаються на синтез і збираються в рослинах в значній кількості. В процесі достигання, особливо з жарким літом, продукції вміст в ній нітратів зменшується.
У томатів одного і того ж сорту в червоних плодах кількість нітратів в 2….3 рази менша, ніж в плодах молочної стиглості, плоди перцю і баклажана в споживчій стиглості містять нітратів в 5..6 разів менше, ніж в технічній.
Калію належить значна роль у формуванні високих товарних якостей СГП. Він прискорює її достигання, збільшує механічну міцність тканин. Рослинні тканини володіють більшою водоутримуючою здатністю, повільніше в’януть, краще зберігають стійкість до хвороб. Збільшуючи вміст розчинних сухих речовин, цукрів, крохмалю в плодах, овочах і картоплі, калій поліпшує їх харчову цінність, покращує зберігання і транспортабельність.
Фосфор потрібний для відновлення нітратного азоту до аміаку, йому належить важлива роль в енергетиці живої клітини, синтезі білків і перетворенні вуглеводів. Плоди швидше достигають, краще забарвлені, досить тверді, але не мають характерних смакових якостей, менше містять ароматичних речовин. Продукція добре зберігається, але при зберіганні вражається побурінням серцевини.
Максимальну врожайність СГП забезпечує достатня кількість води, але зрошення проводять в певні фази розвитку рослин. Надлишкове зрошення перед збиранням врожаю погіршує якість плодів і овочів, вони стають водяними, не придатними для зберігання і транспортування, а у багатьох плодів і овочів зменшується вміст сухих речовин, цукрів.
Якість і зберігання плодів і овочів залежить від строків збирання і тривалості вегетаційного періоду. Строки збирання бувають ранніми, оптимальними і пізніми. Збирання потрібно проводити в оптимальний строк, тому що недостигла і перестигла продукція зберігається гірше. У недостиглих плодів і овочів погані товарні якості і харчова цінність. Недостигла картопля рано проростає, перестиглі коренеплоди і капуста швидко розтріскуються, що негативно відбивається на товарній якості і зберіганні продукції.
Товарна якість СГП погіршується від хвороб і пошкодження шкідниками. Тому для одержання врожаю з високими товарними якостями необхідно своєчасно проводити агротехнічні і хімічні заходи боротьби із збудниками хвороб і шкідниками.
Температурні умови та відносна вологість повітря під час зберігання плодів і овочів впливають на процеси їх життєдіяльності (табл. 5.1). Низькі температури зменшують інтенсивність багатьох фізіологічних процесів, в тому числі й дихання.
Таблиця 5.1. Оптимальні режими зберігання плодів і овочів
Вид продукції |
Температура, ºС |
Відносна вологість повітря, % |
Строк зберігання, місяці |
Картопля |
+2...+5 |
85-95 |
6-8 |
Капуста |
-1...0 |
90-70 |
6-7 |
Морква |
-1...+1 |
90-95 |
6-7 |
Буряки, коренеплоди |
0...+1 |
90-95 |
6-8 |
Цибуля ріпчаста |
-1...+2 |
70-80 |
6-8 |
Гарбузи |
+18...+20 |
70-75 |
3-5 |
Дині |
+2...+10 |
75-85 |
3-5 |
Кавуни |
+1...+5 |
75-85 |
1-3 |
Помідори |
+3...+5 |
80-90 |
1-2 |
Огірки, кабачки |
+1...+10 |
85-90 |
10-25 діб |
Салат, ін. зелені |
+2...+6 |
85-95 |
1-1,5 |
Великі втрати СГП мають місце внаслідок паразитарних захворювань і вимагають застосування дезинфікуючих засобів. Відбувається знищення або затримання розвитку мікроорганізмів і їх спор, які знаходяться на поверхні продукції. Для цього використовують буру, хлорну воду, розчин йоду, сірку тощо. Дезинфекцію проводять різними способами незалежно від властивостей антисептиків – обпилювання, обкурювання, занурення в розчин, обгортання папером, плівками, обробленими хімікатами. Широко застосовують покриття плодів і овочів воском або парафіном, сумішами цих речовин з дезинфікуючими сполуками.
Поряд з різними видами обробки СГП значно впливає на зберігання тип тари, а саме: контейнери, деревяні ящики, ящики – лотки, решета, пластмасова тара, картонні коробки, мішки, сітчасті пакети і пакети з поліетиленової плівки. Вибір тари залежить від виду продукції, строку зберігання, розміщення в сховищі, транспортування.