
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
Більшість трансгенних рослин відрізняються від аналогів наявністю тільки зміненого білка. Харчова продукція з цих рослин належить до категорії «НОВА ЇЖА». Звідси виникла необхідність розроблення критеріїв і методичних підходів до медико-біологічної оцінки такої їжі, над якими працювали вчені різних країн.
Сучасна концепція композиційної еквівалентності ґрунтується на порівнянні ГМП з їх традиційними аналогами за фенотипом, вмістом харчових і антиаліментарних речовин, токсинів, які нормуються в харчових продуктах, алергенів і БАР, характерних для цього виду продукції. Враховується в якому вигляді цей продукт традиційно використовується в їжу і як він реагує на технологічне оброблення. При цьому аналізують хімічний склад кінцевої продукції, його харчову та енергетичну цінність. Програма досліджень визначається для кожного продукту індивідуально і за системою, схваленою ФАО/ВООЗ (рис. 3).
У США служба здоров'я та інспекції тварин і рослин (APHIS при Міністерстві сільського господарства – USDA) проводить дослідження з переносу генів у звичайні культури, в родинні та/або інші види дикорослих рослин, з визначення схильності до захворювань і шкідливих організмів, впливу на нецілеві організми. Служба визначає поведінку трансгенної рослини в НС і можливу дію продукту чужорідного гена на нецільові організми. ГМП, в якій був виявлений алерген, перенесений з організму-постачальника ДНК, не може бути комерціалізованим без його чіткої ідентифікації.
Рис. 3. Система оцінки ГМП за вимогами ФАО/ВОЗ
У Російській Федерації створена національна система регулювання генно-інженерної діяльності і контролю за ГМП, харчовою продукцією і кормами на їх основі. Результатом дослідження трансгенних рослин на обмежених ділянках є оцінка їхньої біобезпечності і видача Міжвідомчою Комісією з генно-інженерної діяльності номера тимчасової реєстрації рослини для проведення сортовипробовування. За наявності позитивних висновків Державної комісії РФ з охорони і випробувань селекційних досягнень і Державного санітарно-епідеміологічного нагляду РФ такий трансгенний сорт вноситься до Державного реєстру селекційних досягнень, допущених до використання на території Російської Федерації з присвоєнням номера постійної реєстрації.
В Україні екологічну експертизу генетично-модифікованих організмів, призначених для використання у відкритій системі, здійснює Управління з питань екології та природних ресурсів. МОЗУ здійснює державну санітарно-епідеміологічну експертизу ГМП, які використовуються у відкритих системах для обґрунтування висновку щодо її біологічної і генетичної безпечності стосовно людини з метою їх державної реєстрації. МОЗУ також здійснює державну реєстрацію ГМП і харчових продуктів, які містять ГМП або отримані з їх використанням. Воно також затверджує перелік харчових продуктів, щодо яких здійснюється контроль вмісту таких організмів і перелік відповідних методик їх розкриття та ідентифікації.
Програма досліджень генетично модифікованих рослин визначається для конкретної рослини індивідуально. При цьому враховується, в якому вигляді продукт використовується в їжу та як реагує на технологічну обробку. В основу досліджень має бути покладена система оцінки якості і безпечності рослин, схвалена ФАО/ВООЗ.
З метою вивчення впливу генетичної модифікації на харчову цінність продукту виникає необхідність аналізу вмісту не тільки білків, жирів і вуглеводів, але й складу вітамінів і макро- і мікроелементів. Якщо при дослідженнях не виявлено відмінностей від традиційного аналогу за композицією і не виявляється токсичність і алергенність цього білка, то ГМП визнається еквівалентним традиційному аналогу і щодо безпечності. У разі відсутності еквівалентності ГМП традиційному аналогу оцінка безпечності продовжується медико-біологічними методами. Якщо в продукті містяться живі мікроорганізми або генетично змінені, оцінюють потенційну колонізацію в шлунково-кишковому тракті і патогенність.
Взагалі необхідно проводити повний комплекс досліджень відповідно до можливих джерел ризику внаслідок зміненого генома. Це, передусім, обумовлено характеристиками ГМП, введеного гена і незаданими ефектами у структурі трансгенного організму. Біохімічні, морфологічні і гематологічні дослідження мають проводитись через 1 і 6 місяців від початку експерименту.