Зразки відмінювання чоловічих прізвищ – іменників іі відміни

Чоловічі прізвища прикметникового типу відмінюються так:

У сучасній українській літературній мові жіночі прізвища на приголосний та –о не відмінюються: повідомити Білан Ользі, запросити Братусь Ірину Яківну, зв'язатись з Бойко Вірою Олексіївною.

Відмінникові форми іменників

Форма знахідного відмінка може збігатися із формую називного або родового. Це пов'язано із граматичним розрізненням категорії істот/неістот, наприклад: побачив товариша, знайшов економіста, потурбував бухгалтера, але показувати приклад, уміння тощо. Однак деякі назви неживих предметів виступають у знахідному відмінку у двох формах – заточив олівець/олівця, написати лист/листа, купити ніж/ножа. Форми із нульовим закінченням є стилістично нейтральними, а отже, вживаються без будь-яких обмежень. Сфера вживання форм із закінченням –а (я) – розмовне мовлення і художня література

Утворюючи форми орудного відмінка, слід пам'ятати про групи іменників: виконавцем, інженером, лікарем, господарем, прокурором, суддею, але Гончаром, Плющом (хоч: гончарем, плющем).

Правопис прізвищ, імен по батькові в українській мові

У ділових паперах (листах, анкетах, автобіографіях, довідках) ім'я і по батькові ставиться після прізвища, а в особистих листах виступах — перед прізвищем. '

При утворенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс -ович, -йович Сергій - Сергійович, Василь - Васильович, Ігор -Ігорович.

Жіночі імена по батькові мають суфікс -івна, а після голосних -ївна Ігор - Ігорівна, Петро - Петрівна, Микола - Миколаївна

Але треба пам'ятати винятки Григорій - Григорович - Григорівна Сава-Савич-Савівна,Лука~Лукич~Луківна

У родовому відмінку жіночі імена по батькові мають закінчення

-івн(и), -ївн(и), а в давальному –івн (і), Їв (і) Олексіївни-Олексіївні, Петрівни – Петрівні. '

Кінцеві приголосні г, к, х у іменах та прізвищах змінюються на з, ц,с Ольга - Ользі, Одарка - Одарці, Муха – Мусі.

Правопис прізвищ і географічних назв іншомовного походження

Правопис складних іменників

Правопис складних прикметників

Разом пишуться

Через дефіс пишуться

1. Прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: самохідний, радіофізичний. 2. Прикметники, утворені від сполучення слів, залежних одне від одного (підрядний зв'язок між словами) а) від сполучення прикметника з іменником: сільськогосподарський, східнослов'янський; б) від сполучення числівника з іменником: чотирирічний, двадцятиповерховий; в) від сполучення дієслова з іменником: деревообробний, машинобудівний; г) від сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником: важкохворий, вищеназваний, (але суспільно корисний, чітко окреслений та ін.) 3. Прикметники-терміни: складносурядний, новогрецький, дрібнокаліберний.

1. Прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс: віце-президентський, унтер-офіцерський. 2. Прикметники, утворені з двох основ, що називають не підпорядковані одне одному поняття (між ними можна вставити сполучник і: навчально-виховний, мовно-літературний. 3. Прикметники, що називають поєднання двох кольорів чи смакових відчуттів: жовто-зелений, сніжно-білий, кисло-солодкий. 4. Прикметники, першою частиною яких є слово воєнно-, військово- або перша частина закінчується на –ико (іко): воєнно-стратегічний, військово-морський, історико-культурний. 5. Прикметники, утворені повторенням того самого слова: великий-превеликий, тихий-тихий. 6. Назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний.