
- •Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- •Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики
- •Риторика. Основні закони риторики.
- •Розділ 2. Етика ділового спілкування Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. Культура мовлення під час дискусії
- •Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- •Етапи телефонної розмови
- •Якщо телефонують вам:
- •Якщо телефонуєте ви:
- •Незалежно від того, хто телефонує:
- •Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки)
- •За структурними моделями терміни поділяють на:
- •Загальні Одномовні галузеві перекладні
- •Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •Загальноприйняті скорочення
- •Розділ 4. Нормативність і правильність фахового мовлення Морфологічні та орфографічні норми сучасної української літературної мов
- •Специфіка вживання частин мови у професійному спілкуванні
- •Зразки відмінювання чоловічих прізвищ – іменників іі відміни
- •Чоловічі прізвища прикметникового типу відмінюються так:
- •Відмінникові форми іменників
- •Правопис прізвищ і географічних назв іншомовного походження
- •Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Нормативність уживання граматичних форм числівника
- •Правопис прислівників
- •Дієслово
- •Займенник
- •Прийменник
- •Порушення норм у вживанні прийменникових конструкцій. До них належать:
- •Слід запам’ятати, що прийменник по в українській мові вживається:
- •Синоніміка прийменникових конструкцій
- •Функції порядку слів у реченні
- •Порядок членів речення
- •При прямому порядку слів
- •Однорідні члени речення
- •Правила побудови рядів однорідних членів речення
- •Правила вживання сполучників між однорідними членами:
- •Правила побудови ряду однорідних членів речення
- •Розділ 5. Складання професійних документів Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів
- •Вимогу до документів
- •Логічні елементи тексту
- •Особливість перекладу офіційно-ділового тексту:
- •Тема 5.4. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
Синоніміка прийменникових конструкцій
В
українській мові наявні синоніми і
антоніми серед прийменникових
конструкцій. Деякі
прийменники вступають у синонімічні
відношення, наприклад: поїхав
до Києва -у
Київ,
зайшов
до аудиторії - в аудиторію,
старший
за мене - старший від мене;
біля
мене, поруч мене, коло мене.
А ще інші прийменники виступають з
протилежним значенням:
увійти
в аудиторію - вийти з аудиторії,
покласти
на стіл - покласти під стіл. пішов
на службу - повернувся зі служби.
Чи замислювалися
ви коли-небудь, чому говоримо: жити у
місті, але на селі:; вчитися в університеті,
в інституті, але на курсах?
І
Не
слід
уживати прийменник на
у таких випадках: поїхав
на гриби, ішов на поліклініку, піду на
рибу, на суниці.
Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
Закон
про мови потребує уточнення. [ Потребує
уточнення Закон про мови. Уточнення
потребує Закон про мови.
Функції порядку слів у реченні
Семантична
Стилістична
Синтаксична
Порядок членів речення
Зворотній (інверсія)
Прямий
При прямому порядку слів
Підмет
передує присудкові: Суддя
повинен провести
ретельну
підготовку справи до розгляду.
Додаток
стоїть після слова, якого стосується:
Розмір
відшкодування
моральних
збитків суд визначає в межах заявлених
вимог.
Узгоджене
означення стоїть перед означувальним
словом: Критична
оцінка певних фактів, недоліків, що
мали місце, критичні рецензії, що
стосуються особи автора, не можуть бути
підставою для задоволення вимог про
відшкодування моральних збитків.
Обставини
в залежності від значення і способу
вираження можуть стояти перед словом,
з яким вони пов’язані, і після нього:
Спори
підлягають розгляду в
судах
та/або арбітражних
судах
України або за домовленістю сторін у
третейських судах, у тому числі за
кордоном.
Керування
– це такий тип підрядного зв’язку, при
якому головне слово вимагає від залежного
певної відмінкової форми із прийменником
чи без нього, наприклад: доповісти
керівництву, заступити на варту, втратити
пильність, написати рапорт тощо.
У той
же час керування має національну
специфіку, оскільки в інших мовах,
навіть близькоспоріднених, можуть бути
цілком інші конструкції. Порівняймо:
Про
що йдеться? О чем речь? O co chodze?
Деяким
дієсловам властиве подвійне керування:
і прийменникове, і безприйменникове з
різними значеннями, наприклад: розповісти
членам групи – розповісти про членів
групи.
Різні
керовані відмінки близькі за значенням
і іноді допускають підміну як синонімічні
конструкції: доповідна
прокуророві, доповідна для прокурова,
купив тобі і купив для тебе.
Іноді
кероване слово може вступати у подвійну
залежність, тобто може залежати від
різних слів у реченні, що заважає точному
розумінню думки, порівняймо: Він
заарештував бандита з кам’яним обличчям.
Із
цього речення невідомо, хто саме був з
кам’яним обличчям: чи бандит, чи "він",
тобто той, хто заарештував. Або: Курсантові
доводилося багато пояснювати.
Іноді подвійна
залежність не тільки затемнює зміст
речення, а й призводить до двозначності,
нечіткості, наприклад: Сторож тут же
повідомив про крадіжку чергового
міліціонера.
При
слабкому керуванні виникає ряд помилок:
неправильний прийменник, не та форма
іменника при дієслові:
Про
це
курсант має пильнувати (замість
пильнувати цього).
Єдине,
про
що
шкодував старий, що вік його йде до
неминучого завершення (замість:
шкодувати за чим)
Завдяки
доброї підготовки
наших правоохоронців процент
правопорушень постійно зменшується
(потрібно: завдяки добрій
підготовці)
Нерідко
норма іншої мови (найчастіше російської)
накладається на українську, внаслідок
чого виникають помилки:
благодорить
(кого?) – дякувати
(кому?) слідчому;
причинять (что?)
– завдавати (чого?) удару;
подражать (кому?)
– наслідувати (кого?) героя.
Слід запам’ятати,
що в українській мові однокореневі
слова часто керують різними відмінками,
наприклад:
завідуючий
(чим?) кафедрою
– завідувач (чого?) кафедри;
наповнений,
переповнений (чим?) злістю;
торкатися
(чого?) і доторкатися (до чого?) до
нього;
Неоднакових
відмінків вимагають після себе деякі
синоніми слова: характерний (для кого?)
для
затриманих
– притаманний (кому?) злодієві
–
властивий (кому?) злочинцеві
- опанувати (що?) предмет
– оволодіти (чим?) знанням.
Трапляються
помилки у виборі керованої форми при
однорідних членах речення. Треба зважати
на те, якої відмінкової форми вимагають
слова, що утворюють однорідний ряд.
Інколи спостерігається вживання
спільного додатка при словах, які
вимагають різних відмінкових форм.
Наприклад: Він
любив і пишався своєю посадою.
Треба:
Він
любив роботу і пишався своєю посадою.
Для частини слів
української мови характерним є варіантне
керування. Воно виявляється в тому, що
при одному стрижневому слові вживаються
дві або більше різних керованих форм
в одному і тому ж значенні. Наприклад:
повний
(чого? чим?)
дорогий
(кому?
для кого?)
сповнений
(чого? і чим?)
вибачати
(кому?
за що??)