2. Дія радіації на людину

Ураження буває:

1. зовнішнє – при попаданні людини під потік нейтронів і гама-квантів;

2. внутрішнє – при попаданні радіоактивних речовин в середину організму через органи дихання, шкірні покрови, та зі стравою і питною водою.

Найбільшу іонізацію середовища викликають

альфа-частинки.

Але в наслідок їх слабої проникаючої здібності вони небезпечні лише при попаданні на відкриті частини тіла або в середину організму людини.

Основними носіями альфа-частинок є

плутоній та уран

Іонізуюча здібність бета-частинок

значно менша ніж альфа-частинок

А саму найменшу іонізацію викликають

гама-промені

Найсерйознішу небезпеку для живих організмів викликають

гама-промені

за їх занадто високої проникаючої здатності

Ознаки ураження можуть проявлятися:

відразу після впливу радіації,

через декілька днів після опромінення,

через декілька місяців після опромінення,

через декілька років після опромінення.

При цьому людина отримує специфічне захворювання – променеву хворобу.

В залежності від дози ураження

променева хвороба

буває 4-х ступенів:

1 ступінь

Ознаки:

1. сумарна доза опромінювання – 150-250 бер.

2. Прихований період захворювання продовжується 2 – 3 тижні, після чого виникає нездужання, слабкість, нудота, запаморочення, періодичне підвищення температури.

3. У крові збільшується наявність білих тілець, що призводить до слабкості імунної системи організму людини. В такому стані люди не здатні боротися з іншими хворобами і, як правило, гинуть.

4. Може виліковуватися і без медичного втручання, якщо людина не буде піддаватися подальшому радіаційному опроміненню.

2 ступінь

Ознаки:

1. виникає при сумарній дозі опромінювання 250-450 бер.

2. Прихований період хвороби триває близько тижня.

3. Симптоми захворювання – слабкість, блювота. При активному лікуванні видужування настає через 1,5–2 місяці.

3 ступінь

Ознаки:

1. виникає при сумарній дозі опромінювання 400-700 бер.

2. Прихований період хвороби триває декілька годин.

3. Хвороба проходить інтенсивно і тяжко. У найкращих випадках видужування може настати через 6-8 місяців.

4 ступінь

Ознаки:

1. виникає при сумарній дозі опромінювання понад 700 бер.

2. Характеризується дуже тяжким станом. Якщо не проводити лікування, то настає смерть.

При дозах понад 1000 бер людина втрачає життєздатність уже через декілька хвилин.

Порядок захисту населення від радіоактивного опромінення визначений в

Норми радіаційної безпеки” (НРБ–76/87),

де наводиться ціла система дозових меж та принципи їх застосування

Згідно НРБ–76/87 передбачено 3 категорії людей, які можуть потрапити під опромінення, і для яких установлюється свій порядок дозиметричного контролю:

категорія А

це персонал або люди, що постійно працюють в умовах опромінення;

категорія Б

це обмежена частина населення, яка безпосередньо не працює з опроміненням, але за умовами роботи або проживання може потрапити під дію опромінення;

категорія В

це остання частина населення міста, області, країни.

При визначені норм радіаційної безпеки також враховують, що різні органи тіла людини мають різну чутливість до опромінення.

Міжнародною комісією з радіаційного захисту визначені коефіцієнти радіаційного ризику для різних тканин і органів людини в наслідок їх рівномірного опромінення.

Коефіцієнти радіаційного ризику становлять:

0,03 – кісткова тканина;

0,04 – щитовидна залоза;

0,12 – червоний кістковий мозок;

0,12 – легені;

0,15 – молочні залози;

0,24 – яєчники, або сім’яники;

0,30 – інші органи.

Для узагальнення дії радіації на людину, визначається так званий її критичний орган, опромінення якого може нанести найбільшу шкоду для здоров’я даної особи.

Виділяється три групи критичних органів людини:

І – все тіло та червоний кістковий мозок;

ІІ – м’язи, щитовидна залоза, жирові тканини, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталики ока та інші органи крім тих, що належать до першої і третьої груп;

ІІІ – шкіряний покрив, кісткова тканина, передпліччя, гомілки, стопи.

Враховуючи дію радіації на ці критичні органи, для кожної категорії населення установлюються наступні межі доз опромінення:

Межа річного надходження (МРН)

це таке щорічне опромінення людини, при якому на протязі 70 років вона отримає таку еквівалентну дозу опромінення, що не перевищує значення так званої межі дози опромінення.

Межа дози (МД)

це основна межа опромінення для категорії Б. Вона встановлює таке значення річного опромінення, при якому рівномірне опромінення людини на протязі 70 років не може привести до значних змін у стані її здоров’я, що можуть бути виявлені сучасними методами.

Гранично допустима доза (ГДД)

це межа опромінення категорії А. ЇЇ поняття аналогічні поняттям межі дози (МД), але для категорії А.