
- •1. Збудник туберкульозу, його види та форми інсування.
- •2. Поняття про l-форми мбт.
- •3. Поняття про персистування та реверсію мбт.
- •4. Атипові мікобактерії. Класифікація.
- •5. Епідеміологічний показник захворюваності на туберкульоз.
- •6. Епідеміологічний показник смертності на туберкульоз.
- •7. Епідеміологічний показник інфікованості на туберкульоз.
- •8. Джерела туберкульозної інфекції. Виділення мікобактерій в навколишнє середовище.
- •9. Патогенез туберкульозу, поширення мікобактерій в організмі людини.
- •10. Особливості сучасного туберкульозу.
- •11.Шляхи зараження туберкульозом.
- •12.Методи і шляхи виявлення туберкульозу.
- •13.Активне виявлення туберкульозу.
- •14.Основні скарги хворих на туберкульоз.
- •15.Виявлення туберкульозу за зверненням.
- •16.Групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
- •17.“Обов'язкові” контингенти населення, які підлягають проф. Обстеженню раз на рік.
- •18.Методи лабораторного виявлення мікобактерій туберкульозу.
- •19.Методи рентгенологічного обстеження хворих на туберкульоз органів дихання.
- •20.Мета застосування туберкулінодіагностики.
- •21. Оцінка результатів проби Манту з 2 то. Віраж туберкулінових проб.
- •24. Які виділяють типи туберкульозного процесу?
- •25. Діагностичні критерії туберкульозу невстановленої локалізації.
- •35.Клінічні ознаки кровохаркання, легеневої кровотечі.
- •36.Невідкладна допомога при легеневій кровотечі.
- •37.Спонтанний пневмоторакс. Причини виникнення, клінічні прояви.
- •38.Спонтанний пневмоторакс, невідкладна допомога.
- •39.Міліарний туберкульоз.
- •40.Характер спинно-мозкової рідини при туберкульозному менінгіті.
- •41.Основні принципи лікування хворих на туберкульоз легень.
- •42.Категорії лікування хворих на туберкульоз легень.
- •43.Визначення медикаментозної стійкості, її види.
- •44.Визначення мультирезистентності мбт.
- •45.Схема інтенсивної фази хіміотерапії хворих 2 категорії.
- •46.Патогенетична терапія хворих на туберкульоз легень.
- •47.Симптоматична терапія хворих на туберкульоз легень.
- •48.Показання для хірургічного лікування туберкульозу легень.
- •49.Критерії вилікування хворих на туберкульоз.
- •50.Соціальна профілактика туберкульозу.
- •51.Визначення інфекційного контролю.
- •52.Санітарна профілактика туберкульозу.
- •53.Поняття про осередок туберкульозної інфекції.
- •54.Першочергові заходи, що проводяться у осередку туберкульозної інфекції.
- •55.Поточна дезінфекція.
- •56.Заключна дезінфекція.
- •57.Що таке первинна профілактика.
- •58.Ускладнення вакцинації (ревакцинації) бцж.
- •59.Протипоказання до вакцинації (ревакцинації) бцж.
- •60.Вторинна профілактика (хіміопрофілактика) туберкульозу.
7. Епідеміологічний показник інфікованості на туберкульоз.
Інфікованість - це відсоткове відношення кількості осіб, які позитивно реагують на туберкулін, до кількості обстежених, за винятком осіб з післявакцинним імунітетом. Інфікованість людини виявляється за допомогою туберкулінової проби Манту з 2 ТО ПДД-Л. Показник інфікованості характеризує епідеміологіино ситуацію, але не завжди відповідає захворюваності, оскільки зменшення рівня захворюваності випереджає зменшення рівня інфікованості.
8. Джерела туберкульозної інфекції. Виділення мікобактерій в навколишнє середовище.
Джерелом або резервуаром туберкульозної інфекції може бути хвора людина, більше 55 видів сільськогосподарських тварин, птахів, риб, а також заражені мікобактеріями продукти тваринного і рослинного походження, ґрунт, органічні й неорганічні речовини, в яких живуть, розмножуються чи зберігаються збудники туберкульозу. Туберкульоз від хворого поширюється повітряно-крапельним (при кашлі, чханні, розмові) та пиловим способом (засохлі крапельки мокротиння перетворюються в інфікований пил, який є на підлозі, предметах, в повітрі). Оскільки немає такого органу людини (тварини), який би не уражався туберкульозом, то залежно від місця ураження мікобактерії туберкульозу можуть виділятися від хворого різними шляхами. Мікобактерії туберкульозу виділяються з харкотинням при туберкульозі органів дихання. Це найчастіший спосіб і становить близько 95,0 % випадків. Мікобактерії туберкульозу виділяються з калом при туберкульозі шлунково-кишкового тракту (шлунку, тонкого і товстого кишківника, жовчного міхура, прорив у кишківник туберкульозних гнояків із очеревини, заочеревинного простору тощо). Збудники туберкульозу виділяються із сечею чи спермою при туберкульозі сечостатевої системи (нирок, сечового міхура, простати, яєчок, піхви, матки, придатків матки та ін.). При туберкульозному ураженні жіночих статевих органів збудники туберкульозу можуть виділятися із менструальними виділеннями. Можливе виділення мікобактерій з молоком при годуванні дітей матерями, що страждають на туберкульоз молочної залози. Мікобактерії виділяються із сльозами при туберкульозі очей, з виразок, нориць – при туберкульозі шкіри, лімфатичних вузлів чи кісток із норицями. Тварини виділяють мікобактерії туберкульозу із харкотинням, слиною, фекаліями, сечею, заражаючи пасовища. Збудники туберкульозу можуть потрапити у здоровий організм людини при споживанні заражених м’ясо-молочних продуктів (молока, сиру, масла, м’яса тощо). Поширення туберкульозу шляхом прямого контакту можливе при неохайності хворого, коли його руки забруднені мокротинням, наприклад, при рукостисканні, поцілунках. Так найчастіше заражаються діти. Непрямий контактно-побутовий шлях передачі туберкульозної інфекції відбувається при зіткненні людини із зараженим хворим одягом, білизною, рушником, посудом, зубною щіткою, носовою хусткою і т.п.
9. Патогенез туберкульозу, поширення мікобактерій в організмі людини.
Приблизно 90% людей, інфікованих бацилою M. tuberculosis , мають асимптоматичні, латентні туберкульозні інфекції (іноді їх називають ЛТБІ). У цих людей існує лише 10% імовірність того, що протягом їхнього життя прихована інфекція прогресуватиме до відкритої, активної форми. Для людей із ВІЛ ризик розвитку активного туберкульозу збільшується майже на 10% на рік. За відсутності ефективного лікування показник смертності від активного туберкульозу складає до 66%. Туберкульозна інфекція починається, коли мікобактерії досягають пульмонарних альвеол, де вони втручаються в ендозоми альвеолярних макрофагів і розмножуються в них. Первинне місце інфікування в легенях, також відоме як «очаг Гона», розташоване у верхній частині нижньої долі або у нижній частині верхньої долі. Туберкульоз легенів також може розвиватися через отримання інфекції з кровотоку, що має назву очагу Симона. Інфекція типу «очаг Симона» зазвичай спостерігається у верхній частині легенів. Така гематогенна передача також може розповсюджувати інфекцію до більш віддалених ділянок, таких як периферійні лімфовузли, нирки, мозок та кістки. Туберкульоз уражає всі частини тіла, хоча з невідомих причин він рідко вражає серце, скелетні м'язи, підшлункову, або щитовидну залозу.
Туберкульозні бактерії можуть потрапляти до кровотоку з ділянки ушкодженої тканини. Вони можуть розповсюджуватися по всьому тілу і створювати багато осередків інфекції, що виглядатимуть як маленькі білі туберкули в тканинах. Ця важка форма туберкульозу називається міліарним туберкульозом. Така форма туберкульозу найбільш поширена серед дітей і людей із ВІЛ. Люди з цим туберкульозом мають високі показники смертності навіть після лікування (приблизно 30%).