
- •1. Збудник туберкульозу, його види та форми інсування.
- •2. Поняття про l-форми мбт.
- •3. Поняття про персистування та реверсію мбт.
- •4. Атипові мікобактерії. Класифікація.
- •5. Епідеміологічний показник захворюваності на туберкульоз.
- •6. Епідеміологічний показник смертності на туберкульоз.
- •7. Епідеміологічний показник інфікованості на туберкульоз.
- •8. Джерела туберкульозної інфекції. Виділення мікобактерій в навколишнє середовище.
- •9. Патогенез туберкульозу, поширення мікобактерій в організмі людини.
- •10. Особливості сучасного туберкульозу.
- •11.Шляхи зараження туберкульозом.
- •12.Методи і шляхи виявлення туберкульозу.
- •13.Активне виявлення туберкульозу.
- •14.Основні скарги хворих на туберкульоз.
- •15.Виявлення туберкульозу за зверненням.
- •16.Групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
- •17.“Обов'язкові” контингенти населення, які підлягають проф. Обстеженню раз на рік.
- •18.Методи лабораторного виявлення мікобактерій туберкульозу.
- •19.Методи рентгенологічного обстеження хворих на туберкульоз органів дихання.
- •20.Мета застосування туберкулінодіагностики.
- •21. Оцінка результатів проби Манту з 2 то. Віраж туберкулінових проб.
- •24. Які виділяють типи туберкульозного процесу?
- •25. Діагностичні критерії туберкульозу невстановленої локалізації.
- •35.Клінічні ознаки кровохаркання, легеневої кровотечі.
- •36.Невідкладна допомога при легеневій кровотечі.
- •37.Спонтанний пневмоторакс. Причини виникнення, клінічні прояви.
- •38.Спонтанний пневмоторакс, невідкладна допомога.
- •39.Міліарний туберкульоз.
- •40.Характер спинно-мозкової рідини при туберкульозному менінгіті.
- •41.Основні принципи лікування хворих на туберкульоз легень.
- •42.Категорії лікування хворих на туберкульоз легень.
- •43.Визначення медикаментозної стійкості, її види.
- •44.Визначення мультирезистентності мбт.
- •45.Схема інтенсивної фази хіміотерапії хворих 2 категорії.
- •46.Патогенетична терапія хворих на туберкульоз легень.
- •47.Симптоматична терапія хворих на туберкульоз легень.
- •48.Показання для хірургічного лікування туберкульозу легень.
- •49.Критерії вилікування хворих на туберкульоз.
- •50.Соціальна профілактика туберкульозу.
- •51.Визначення інфекційного контролю.
- •52.Санітарна профілактика туберкульозу.
- •53.Поняття про осередок туберкульозної інфекції.
- •54.Першочергові заходи, що проводяться у осередку туберкульозної інфекції.
- •55.Поточна дезінфекція.
- •56.Заключна дезінфекція.
- •57.Що таке первинна профілактика.
- •58.Ускладнення вакцинації (ревакцинації) бцж.
- •59.Протипоказання до вакцинації (ревакцинації) бцж.
- •60.Вторинна профілактика (хіміопрофілактика) туберкульозу.
59.Протипоказання до вакцинації (ревакцинації) бцж.
До вакцинації:
Недоношеність, коли маса тіла при народженні менше 2500 г.
- Внутрішньоутробна інфекція.
- Гнійно-септичні захворювання.
- Гемолітична хвороба новонароджених.
- Тяжкі пологові травми нервової системи з неврологічною симптоматикою.
- Генералізовані шкірні ураження.
- Гострі захворювання.
- Вроджені імунодефіцити.
- Злоякісні захворювання крові та новоутворення.
- Випадки генералізованої БЦЖ-інфекції у інших дітей в родині.
До ревакцинації:
- Гострі інфекційні та неінфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань (у тому числі алергійних). Щеплення здійснюють через 1 місяць після одужання або настання ремісії.
- Злоякісні захворювання крові та новоутворення.
- Імунодефіцитні стани.
- Інфікування вірусом імунодефіциту людини.
- Неврологічні порушення з вираженою симптоматикою.
- Анемія (рівень гемоглобіну нижче 80 г/л).
- Аутоімунні захворювання.
- Інфікування МБТ або туберкульоз в анамнезі.
- Позитивна чи сумнівна реакція на пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.
- Тяжкі післявакцинальні реакції в анамнезі у вигляді анафілактичного шоку, енцефаліту, агранулоцитозу.
- Ускладнені реакції на попереднє введення вакцини БЦЖ
- Контакт з інфекційними хворими в родині, дитячому закладі тощо - щеплення здійснюють після закінчення терміну карантину.
60.Вторинна профілактика (хіміопрофілактика) туберкульозу.
Вторинна хіміопрофілактика проводиться з метою запобігання:
1.захворюванню:
а) вперше інфікованим (діти і підлітки з віражем туберкулінових реакцій);
б) дітям і підліткам з гіперергічною реакцією Манту з 2ТО ППД-Л;
в) інфікованим особам, які мають контакт з бактеріовиділювачем або хворим на активну форму туберкульозу.
Курси вторинної хіміопрофілактики проводяться:
а) вперше інфіковані у віці до ЗО років - безперервний курс ізоніазиду протягом 2-3 міс.;
б) з гіперергічною реакцією Манту - ізоніазид призначають по 3 міс. двічі на рік;
в) інфіковані, які мають контакт - приймають ізоніазид 3 міс. 2 рази на рік протягом всього періоду контакту і ще 2 роки після його припинення.
2.рецидиву туберкульозу - у осіб, які перехворіли на туберкульоз і мають:
а) супутні несприятливі захворювання;
б) великі залишкові зміни;
в) супутні обтяжливі захворювання;
г) ВІЛ-інфіковані з гіперергічною реакцією на туберкулін.
У цих випадках вторинна хіміопрофілактика проводиться двічі на рік (2-3 міс.). Призначають ізоніазид у поєднанні з одним із препаратів (етамбутол - 0,8-1,2; рифам- піцин-0,45-0,6).