
- •Тема 1 зміст і характерні риси міжнародного менеджменту концепції міжнародного менеджменту
- •Моделі міжнародного менеджменту
- •Тема 2 середовище міжнародного менеджменту міжнародна корпорація і зовнішнє середовище
- •Класифікація секторів зовнішнього средовища
- •Економічний сектор зовнішнього середовища
- •Кон’юнктура
- •Постачальники ресурсів
- •Зацікавлені групи
- •Конкуренти
- •Споживачі
- •Технологічний сектор зовнішнього середовища
- •Соціальний сектор зовнішнього середовища
- •Культурний сектор зовнішнього середовища
- •Екологічний сектор зовнішнього середовища
- •Політичний сектор зовнішнього середовища
- •Тема з стратегічне планування в міжнародних корпораціях
- •Рівні стратегічного планування в міжнародних корпораціях
- •Стилі корпоративного управління за ступенем централізації стратегічного планування
- •Корпоративні стратегії розвитку
- •Корпоративні стратегії здійснення закордонних операцій
- •Корпоративні стратегії глобальної діяльності
- •Стратегії структурних підрозділів
- •Функціональні стратегії
- •Тема 4 прийняття рішень у міжнародних корпораціях теоретичні основи прийняття управлінських рішень
- •Етапи прийняття управлінських рішень
- •Чинники, що впливають на прийняття рішень
- •Середовище прийняття рішень
- •Наявна Відсутня
- •Людський чинник
- •Порівняльна характеристика менеджерів міжнародного та національного рівнів
- •Корпоративна культура
- •Комунікаційні обмеження
- •Масштаби негативних наслідків
- •Рівні прийняття рішень у міжнародній корпорації
- •Прийняття функціональних рішень
- •Прийняття корпоративних рішень
- •Прийняття рішень на рівні структурних підрозділів
- •Тема 5 організаційний розвиток міжнародних корпорацій теорія організаційного розвитку міжнародних корпорацій
- •Організаційні проблеми міжнародних корпорацій
- •Фактори організаційного розвитку міжнародних корпорацій
- •Види організаційних перетворень у міжнародних корпораціях
- •Напрями організаційних перетворень у міжнародних корпораціях і їхніх структурних одиниць
- •Види організаційних перетворень у міжнародних корпораціях
- •Формальні перетворення Зміни в організаційній стратегії
- •Зміна організаційно-правової форми, складу власників, структури капіталу
- •Раціоналізація організаційних структур управління
- •Комбіновані втручання в організаційний розвиток
- •Умови ефективної реалізації програм організаційного розвитку
- •Питання міжнародного трудового права
Чинники, що впливають на прийняття рішень
До основних чинників належать: середовище прийняття рішень; чинник часу; людський чинник; корпоративна культура; комунікаційні обмеження; масштаб негативних наслідків.
Середовище прийняття рішень
Прийняття рішень в міжнародних корпораціях здійснюється в різних умовах: визначеності, ризику, неповної визначеності та невизначеності (рис. 4.2).
Необхідна інформація
Наявна Відсутня
< ►
Рис. 4.2. Середовище прийняття рішень
Визначеність передбачає, що результат кожного з альтернативних варіантів вибору точно відомий. Таке трапляється не часто, оскільки в умовах мінливого середовища важко бути повністю впевненим щодо результату прийнятого рішення.
Досить часто рішення приймаються в умовах ризику, на основі достатнього обсягу інформації, але майбутні результати різних альтернатив можуть змінюватися. При цьому наявні дані дозволяють оцінити прибуток у разі успіху кожного з варіантів. Ризик оцінюється як вірогідність того чи іншого результату. Вірогідність визначається як міра можливості здійснення певної події та вимірюється від 0 до 1. Згідно з математичною теорією ймовірностей, сума вірогідностей всіх альтернатив має дорівнювати 1.
Умови неповної визначеності виникають, коли інформація про варіанти рішень та майбутніх подій є недостатньою, що не дозволяє об’єктивно оцінити ризики і майбутні наслідки. В цьому випадку ризик визначається суб’єктивно – на основі минулого досвіду, прогнозів. Таким чином, рішення приймаються на основі передбачень, достовірність яких стає відомою в майбутньому.
Ситуація є невизначеною, коли неможливо оцінити вірогідність отримання потенційних результатів. Це трапляються, коли з’являються нові та складні чинники, щодо яких відсутня належна інформація. У разі повної невизначеності використовуються два варіанти дій: по-перше, можна спробувати отримати мінімальну інформацію стосовно проблеми і в поєднанні з суб’єктивною оцінкою прийняти рішення; по-друге, діяти відповідно до вирішення аналогічних проблем у минулому.
Людський чинник
До людських чинників відносять систему цінностей менеджерів, їх психологічні особливості, а також належність до певної культури.
Кожна людина має власну систему цінностей, яка визначає її дії та впливає на рішення, що приймаються. В однакових ситуаціях менеджери можуть приймати різні рішення, тобто надавати перевагу тій чи іншій альтернативі.
Психологічні характеристики особистості впливають як на прийняття рішень зокрема, так і на підходи до управління взагалі. Для роботи у міжнародній компанії менеджери повинні володіти певними якостями, які наведені в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Порівняльна характеристика менеджерів міжнародного та національного рівнів
Корпоративна культура
Розходження в культурі країн, де розміщені підрозділи міжнародної корпорації, викликають певні проблеми у комунікаціях та сприйняті того, що приймається та передається в офіційній інформації від головної компанії в підрозділи й у зворотному напрямку. Ці розходження зменшують, формуючи єдину корпоративну культуру.
Кожна корпорація має свої цінності, які тією чи іншою мірою приймаються всіма робітниками. Сукупність таких цінностей і створює корпоративну культуру організації. Позитивний ефект від існування корпоративної культури важко виміряти кількісно, але його не варто недооцінювати.
Корпоративна культура формується роками від самого початку заснування міжнародної корпорації й складається з безлічі традицій, які були запроваджені тим чи іншим президентом.
Для укріплення корпоративної культури міжнародні корпорації практикують часті переміщення персоналу між підрозділами: таким чином вдається розширювати їхній світогляд і виховувати відданість системі цінностей і цілей корпорації. Спрямування спеціалістів з країни базування на керівні посади до підрозділів або навіть встановлення стандартів на підбір та навчання – розповсюджені способи забезпечення лояльності по відношенню до культури корпорації, а не до культури підрозділів. Такий підхід є ефективним навіть при частковому володінні закордонним підприємством.