Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Для Яни.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
992.77 Кб
Скачать

Чинники, що впливають на прийняття рішень

До основних чинників належать: середовище прийняття рішень; чинник часу; людський чинник; корпоративна культура; комунікаційні обмеження; масштаб негативних наслідків.

Середовище прийняття рішень

Прийняття рішень в міжнародних корпораціях здійснюєть­ся в різних умовах: визначеності, ризику, неповної визначеності та невизначеності (рис. 4.2).

Необхідна інформація

Наявна Відсутня

<

Вірогідність прийняття неправильного рішення

Рис. 4.2. Середовище прийняття рішень

Визначеність передбачає, що результат кожного з альтерна­тивних варіантів вибору точно відомий. Таке трапляється не часто, оскільки в умовах мінливого середовища важко бути повністю впевненим щодо результату прийнятого рішення.

Досить часто рішення приймаються в умовах ризику, на основі достатнього обсягу інформації, але майбутні результати різних аль­тернатив можуть змінюватися. При цьому наявні дані дозволяють оцінити прибуток у разі успіху кожного з варіантів. Ризик оці­нюється як вірогідність того чи іншого результату. Вірогідність виз­начається як міра можливості здійснення певної події та вимірюєть­ся від 0 до 1. Згідно з математичною теорією ймовірностей, сума вірогідностей всіх альтернатив має дорівнювати 1.

Умови неповної визначеності виникають, коли інформація про варіанти рішень та майбутніх подій є недостатньою, що не доз­воляє об’єктивно оцінити ризики і майбутні наслідки. В цьому випадку ризик визначається суб’єктивно – на основі минулого досвіду, прогнозів. Таким чином, рішення приймаються на основі передбачень, достовірність яких стає відомою в майбутньому.

Ситуація є невизначеною, коли неможливо оцінити вірогідність отримання потенційних результатів. Це трапляють­ся, коли з’являються нові та складні чинники, щодо яких відсут­ня належна інформація. У разі повної невизначеності викорис­товуються два варіанти дій: по-перше, можна спробувати отримати мінімальну інформацію стосовно проблеми і в по­єднанні з суб’єктивною оцінкою прийняти рішення; по-друге, дія­ти відповідно до вирішення аналогічних проблем у минулому.

Людський чинник

До людських чинників відносять систему цінностей менед­жерів, їх психологічні особливості, а також належність до пев­ної культури.

Кожна людина має власну систему цінностей, яка визначає її дії та впливає на рішення, що приймаються. В однакових си­туаціях менеджери можуть приймати різні рішення, тобто на­давати перевагу тій чи іншій альтернативі.

Психологічні характеристики особистості впливають як на прийняття рішень зокрема, так і на підходи до управління вза­галі. Для роботи у міжнародній ком­панії менеджери повинні володіти певними якостями, які наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Порівняльна характеристика менеджерів міжнародного та національного рівнів

Корпоративна культура

Розходження в культурі країн, де розміщені підрозділи міжнародної корпорації, викликають певні проблеми у комуні­каціях та сприйняті того, що приймається та передається в офіційній інформації від головної компанії в підрозділи й у зворотному напрямку. Ці розходження зменшують, формуючи єдину корпоративну культуру.

Кожна корпорація має свої цінності, які тією чи іншою мірою приймаються всіма робітниками. Сукупність таких цінностей і створює корпоративну культуру організації. Позитивний ефект від існування корпоративної культури важко виміряти кількісно, але його не варто недооцінювати.

Корпоративна культура формується роками від самого по­чатку заснування міжнародної корпорації й складається з безлічі традицій, які були запроваджені тим чи іншим прези­дентом.

Для укріплення корпоративної культури міжнародні корпо­рації практикують часті переміщення персоналу між підрозді­лами: таким чином вдається розширювати їхній світогляд і ви­ховувати відданість системі цінностей і цілей корпорації. Спрямування спеціалістів з країни базування на керівні поса­ди до підрозділів або навіть встановлення стандартів на підбір та навчання – розповсюджені способи забезпечення лояльності по відношенню до культури корпорації, а не до культури підрозділів. Такий підхід є ефективним навіть при частковому володінні закордонним підприємством.