18

З М І С Т

Вступ.....................................................................................................................................3

Розділ I. Характеристика району.......................................................................................5

1. Місце розташування району.........................................................................................5

2. Характеристика земельного фонду району.................................................................6

3. Клімат...........................................................................................................................9

4. Ґрунтові умови.............................................................................................................10

5. Рельєф……………………………….......................................................................11

6. Гідрографічні і гідрогеологічні умови ..............................................................12

7. Рослинний покрив.......................................................................................................13

8. Населення.....................................................................................................................13

Розділ II. Аналіз використання земель...........................................................................15

2.1 Аналіз використання земель за цільовим призначенням.........................................15

2.2 Аналіз використання земель за екологічними ознаками.........................................21

2.3 Аналіз використання земель сільськогосподарського призначення......................24

2.4 Аналіз використання земель несільськогосподарського

призначення. ......................................................................................................................29

Розділ III. Якісна характеристика сільськогосподарських угідь.................................34

Розділ IV. Заходи щодо покращення структури земельного фонду.............................39

4.1 Структура земельного фонду. ...................................................................................39

4.2 Трансформація угідь…………………………………..............................................42

4.3 Сільськогосподарська освоєність, розораність та лісистість території.................46

Висновок ...........................................................................................................................48

Вступ

В будь-якому суспільстві повинні бути створені умови для підтримання існування людей. Джерелом засобів існування в першу чергу є природні ресурси до яких відносяться: земельні, лісові, водні, мінеральні, атмосферне повітря, сонячна енергія. Однією з найважливіших проблем на сьогодні є проблема раціонального використання, збереження і відтворення природних ресурсів. У таких умовах значно зростає роль державного земельного кадастру, який є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами, ведення земельної статистики, землеустрою, регулювання земельних відносин, підтримки податкової та інвестиційної політики держави і розвитку ринку землі, обґрунтування розмірів плати за землю.

Державний земельний кадастр – це система необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їхній розподіл серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель, про їхню якісну характеристику й народногосподарську цінність.

Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацію землеволодінь і землекористування та договорів про оренду землі, обліком її кількості та якості.

Формування системи показників земельного кадастру в межах його ієрархічної структури здійснюється виходячи із функцій, які він виконує на тому чи іншому рівні управління територіями. У державному земельному кадастрі базового рівня (райони, крім районів у містах, міста обласного значення) рівня визначаються і зберігаються відомості про земельні ділянки, розміщені на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район), про межі населених пунктів та відповідних адміністративно-територіальних одиниць в цілому, про розподіл земельних ділянок серед власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, про правовий режим земельних ділянок, їх кількісну та якісну характеристику і вартість.

З вище сказаного можна зробити висновок, що дана курсова робота по аналізу використання земель Гощанського району Рівненської області станом на 10.09.13 р., покликана сприяти набуттю та реалізації навиків роботи з відповідною документацією. Оскільки в ході розробки курсової роботи студент зобов’язаний зібрати і вивчити дані, які характеризують територію району. А саме: проаналізувати місце розташування району, клімат, рельєф, ґрунти, населення та інше. Також потрібно провести аналіз використання земель за екологічними ознаками, за сільськогосподарським призначенням. Зробити порівняльну характеристику земель. А також розглянути і опрацювати інші аспекти, які поставлені в завданні. В кінцевому результаті потрібно зробити висновки про використання земель району та внести пропозицію для покращення використання земель на основі проведених аналізів.

Я вважаю, якщо впровадити всі пропозиції, які будуть запропоновані мною нижче, ми матимемо змогу спостерігати покращення у використанні земельних ресурсів у Гощанському районі.

Розділ I. Характеристика району

1.1 Місце розташування

Гоща́нський район — розташований у південно-східній частині Рівненської області, районний центр — смт Гоща.

Район межує на сході — з Корецьким, на південному заході — з Острозьким, на заході — зі Здолбунівським та Рівненським, на півночі — з Костопільським, на північному сході — з Березнівським районами Рівненської області, на півдні та південному сході — зі Славутським районом Хмельницької області. Рад  — 24, в тому числі селищних — 1, сільських — 23. Населених пунктів  — 64, в тому числі смт — 1, сіл — 63. Основна водойма – річка Горинь. Район розташований на східних схилах Волинської височини на Гощанському плато та Західно-Українській лісостеповій фізико-географічній провінції. Розташування району наведено на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Розташування Гощанського району в межах Рівненської області

1.2 Земельний фонд району

Загальна площа району становить 74488,9 га. і ним розпоряджається 30425 землевласників та землекористувачів (підприємств, установ, організацій, фізичних осіб). В середньому по району на одного користувача припадає 2,44 га.

Значну частину 56504 га. (75,8 %) загального земельного фонду району займають землі сільськогосподарського використання; для порівняння - земельний фонд Рівненської області становить 2005095,3 га., із них землі с/г використання займають площу 970404,3 га. (48,4 %), тоді як земельний фонд України становить 60354,8 тис.га., а землі с/г використання – 42791,8 тис.га. (70,9%).

Ліси займають 12754,6 га (17,1%) території Гощанського району, 796503,2 га (39,7%) Рівненської області, 10601,1 тис.га (17,6%) від загальної площі України.

Помітна частка земель відведених під промислову, транспортну та житлову забудову – 2530,9 га (3,4 %). Забудовані землі області складають 55120,8 га (2,7%), а України – 2512,5 тис.га (4,2%).

Характерною ознакою земельного фонду Гощанського району є незначне поширення відкритих боліт і заболочених земель, які займають – 1184 ( 1,6 %) , по області цей показник дорівнює 107147,9 га (5,4%), а по Україні – 979,9 тис.га (1,6%).

Відкритих земель у Гощанському районі 425,2 га (0,6%), коли в області 33776,1 га (1,7%), а в Україні 1046 тис. га (1,7%).

Під водною поверхнею району забрано територію в 1090,6 га (1,5 %), водний покрив області становить 42143 га (2,1 %), Україна зайнята водною площею в 2423,5 тис.га (4 %).

У структурі земель сільськогосподарського призначення Гощанського району домінують сільськогосподарські угіддя, що займають – 55146 га (74% цих земель). За використанням основна маса сільськогосподарських угідь відведена під ріллю 47970 га (64,4 %), а також зайнята пасовищами 4904,5 га (6,6 %) та сіножаттями 1714,6 га (2,3 %). Порівняно на невелику частину сільськогосподарських угідь припадає 556,3 га (0,7 %) багаторічних насаджень.

В таблиці 1.1 приведено числові значення та відсотковий розподіл земельного фонду Гощанського району, Рівненської області та України, на основі цих значеннями побудовані діаграми (рис. 1.2, рис. 1.3, рис. 1.4).

Таблиця 1.1 – Характеристика земель

№ з/п	Назва угідь	Гощанський район			Рівненської області				України
		Загальна площа, га	%		Загальна площа, га		%		Загальна площа, тис. га		%
1	Всього с.-г. земель	56504,0	75,8		970404,3		48,4		42791,8		70,9
1.1	Рілля	47970,0	64,4		646221,5		32,2		32476,5		53,8
1.2	Перелоги	0	0		16007,9		0,8		310,2		0,5
1.3	Багаторічні насадження	556,3	0,7		12000,0		0,6		896,5		1,5
1.4	Сіножаті	1714,6	2,3		128603,1		6,4		2410,9		4,0
1.5	Пасовища	4904,5	6,6		135293,6		6,8		5481,9		9,1
	Разом с.-г. угідь	55146,0	74,0		938126,1		46,8		41576,0		68,9
1.6	Під будівлями і дворами	807,1	1,1		12118,8		0,6		0		0
1.7	Під шляхами і прогонами	550,8	0,7		10246,1		0,5		0		0
1.8	Землі в стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості	0	0		1015,9		0,05		0		0
1.9	Забруднені с.-г. угіддя	0	0		7890,9		0,4		0		0
1.10	Інші с.-г. землі	0	0		1006,5		0,05		1215,8		2,0
2	Ліси та інші лісовкриті площі - всього	12754,6	17,1		796503,2		39,7		10601,1		17,6
2.1	в т. ч. - ліси	12575,4	16,9		742360,3		37,0		9677,2		16,0
2.2	- інші лісовкриті площі	179,2	0,2		54142,9		2,7		923,9		1,6
3	Забудовані землі	2530,9	3,4		55120,8		2,7		2512,5		4,2
4	Відкриті заболочені землі	1184,0	1,6		107147,9		5,4		979,9		1,6
5	Відкриті землі	425,2	0,6	33776,1		1,7		1046,0		1,7
6	Води	1090,6	1,5	42143,0		2,1		2423,5		4,0
	Всього земель	74488,9	100	2005095,3		100		60354,8		100

Рис 1.2 Земельний фонд Гощанського району

Рис 1.3 Земельний фонд Рівненської області

Рис 1.4 Земельний фонд України

1.3 Клімат

Серед основних факторів, що зумовлюють формування й особливості клімату району, відзначимо сонячну радіацію, атмосферну циркуляцію та характер підстеляючої поверхні. Всі вони діють постійно, але кліматотворча роль кожного з них проявляється неоднаково у різні сезони року.

Клімат Гощанського району помірно-континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами, літо тепле, з достатньою кількістю опадів. Міститься у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. Період з температурою понад ступінь +10° становить 155 днів.

Зима в районі починається 15-17 листопада, з переходом середньодобових температур повітря через ступінь 0°, і утверджується на прикінці місяця, коли з’являється сніговий покрив. Початок зими характеризується найменшою тривалістю світлового дня, нестійким сніговим покривом, значною хмарністю, частими туманами і відлигами. Стійка зима починається з переходу середньодобових температур через ступінь –5°. Пересічна температура січня –5,6°. У цей час спостерігаються найнижчі температури повітря, зменшується хмарність і кількість днів з відлигами (якщо у грудні їх 19-21, то у січні і лютому лише 13-14). З середини лютого, коли зростає роль радіаційних факторів та земної поверхні, починається спад зими. Практично спад зими співпадає з початком стійкого танення снігу, і як правило, розпочинається в останній декаді лютого. В середньому період сніготанення триває 15-20 днів.

Літо починається з кінця травня і триває до вересня. Воно характерезується найбільшими значенями сонячної радіції, температур повітря та атмосферних опадів. Пересічна температура липня +18,4°. Тривалість дня у червні досягає свого максимуму (16 год 34 хв). Переважає у літку антициклонна погода (вплив Азорського баричного максимуму), проте часті циклони із заходу приносять значну кільквсть опадів (часом у липні до 80-100мм), що нерідко випадають у вигляді злив. Повне літо закінчується з переходом середніх добових температур через +15°С (початок вересня) і поступово змінюється завершальним етапом, який називають спадом літа. На спаді літа збільшується кількість помірно теплих і прохолодних днів.

1.4 Грунтові умови

Природні умови Гощанського району, і в першу чергу розмаїття приповерхневих геологічних утворень, зумовили строкатість і різноманітність грунтового покриву описуваної території. Основу грунтового покриву на Поліссі становлять дернові карбонатні, дерново-слабопідзолисті грунти, у лісостеповій частині – опідзолені та сірі лісові грунти.

В Гощанському р-ні переважають чорноземи опідзолені та вилуговані –37%, сірі лісові – 25%, дернові , лучні. болотисті , торфовища – 5,6%.

Дернові карбонатні грунти утворилися переважно на пісках (часом на супісках), в зв’язку з чим характеризується легким механічним складом, малим вмістом органічних речовин, незначним насиченням основами. Зустрічаються розвинені (глибокі) дернові глейові грунти, де потужність гумосового горизонту сягає 20 см, та нерозвинені (неглибокі) різновиди, з потужністю гумосового горизонту до 8-10 см.

Незначний вміст гумусу, а відтак нестача азоту і фосфору, зумовлює низьку природну родючість дернових грунтів. Особливо це стосується піщаних та зв’яно-піщаних відмін, де на додаток до сказаного відчувається і нестача калію.

Дерново-слабопідзолисті грунти сформувались переважно під лісами з участю трав’яної рослинності, що зумовило одночасний прояв двох протилежних процесів грунтоутворення: з одного боку – підзолистого, при якому руйнуються мінеральні й органічні частини грунту, а з іншого-дернового, який сприяє нагромадженню органічних та мінеральних (насамперед карбонатних) речовин у грунтовій товщі. В цілому грунти характеризується кислою реакцією грунтового розчину, мають негативні водно-повітряні властивості (“підгорання” с\г культур). Відсутність в’язкості, природної структурності, мала вбирна здатність і незначна буферність таких грунтів зумовлюють нестійкість поживного режиму і незначний вміст гумусу. І все ж, зважаючи на значне поширення цих грунтів, особливо на межиріччях і великих борових терасах Полісся, досить інтенсивно використовуються у с/г виробництві району, про що свідчить і відносно високий рівень їх розорювання.

Опідзолені грунти сформувались переважно на лесовидних породах і поширенні у південій лісостеповій частині району, займаючи вододільні плато та їх схили. У формуванні грунтів цього типу проявився вплив двох основних грунотворчих процесів – підзолистого і чорноземного. Дані грунти характерезуються значною кислотністю, а відтак – безструктурністю і розпорошенням орного шару, схильного до запливання та утворення кірки на поверхні, нарешті, незначним вмістом гумусу і зниженою родючістю. Разом з тим ці грунти інтенсивно розорюються і досить ефективно використовуються при вирощуванні зернових, технічних та плодових культур, багаторічних трав тощо.

1.5 Рельєф

Гощанський район лежить на східних схилах Волинської височини та на Гощанському плато. Поверхня в основному плоско-хвиляста лесова рівнина. Розчленована балками і долинами, місцями заболочена.

Еоловий рельєф, основою якого є різні за походженям і віком піщані відклади (флювіогляціальні, алювіальні, озерові – четвертиного періоду, морські піски палеогену), являє собою один з типово поліських комплексів рельєфу, поширений як у межах надзаплавних терас, так і на вододільних просторах. Представлений найрізноманітнішими формами. Утворені у більш посушливих умовах пізньочетвертинного періоду, що передували відносно зволоженій сучасній епосі, еолові форми здебільшого закріплені заростями шелюги або пороли сосновими лісами. Характерною ознакою еолового рельєфу є поодиноке або ланцюгове розташування окремих форм.

Слід відзначити, що в останні десятиріччя через недолуге господарювання (вирубка лісів, переосушення земель) спостерігається активізація еолових процесів на відкритих піщаних поверхнях.

Денудадаційний рельєф у Волинському Поліссі поширений майже виключно на карбонатній основі, де безпосередньо до поверхні підходить крейдяно-мергельна товща туронського ярусу. Інтенсивний дочетвертинний розмив зумовив горбкуватий рельєф поверхні крейди, де розлогі куполи та вододільні пасма, вершини яких часто позбавлені будь-яких молодших відкладів, чергуються з глибокими (20-30 і навіть до 50 м) депресіями поверхні. З високим положенням крейди пов’язується широкий розвиток карстових форм на території району.

1.6 Гідрографічні і гідрогеологічні умови

Відносно високе зволоження території Гощанського району, зумовлене нестільки надмірною кількістю атмосферних опадів, скільки досить стабільним переважанням опадів над випаровуванням, у сприятливих умовах рівнинного рельєфу є одним з вирішальних факторів формування мережі поверхневих вод, представлених річками, каналами, придніми та штучними водоймами і болотами.

Гідрографічна сітка району представлена такими основним річками:

• р. Горинь – довжина водотоку у межах району становить - 386 км, площа водозбору 7828 кв.км.

• р.-/притока Бухта – довжина водотоку становить 16 км, площа водозбору 46.3 кв.км.

Вище названі річки належать до басейну Дніпра. Живлення цих річок визначається як мішане, з перевагою снігового. На долю таких снігових вод припадає 55–70% річного стоку. Підземними водами формується 8–15% річного стоку. Також вагоме місце у живленні річок займають дощові води.

Необхідно також згадати, що територія району пронизана малими за розміром струмками та ставками.

1.7 Рослинний покрив

За загальною оцінкою територія Гощанського району на 6,8%, від загальної площі району, вкрита лісами (в основному вздовж річкових долин). Основні породи дерев : сосна (47,6% площі лісів), дуб (24%), береза, граб, липа, на підвищених ділянках – вільха, на понижених ділянках - верба.

Дубові ліси (діброви) представлені заростями дуба, утворують так звані чагарникові діброви, де поряд з дубом зустрічається граб, а основу потужного підліска становлять ліщина, бруслина, вовче лико, крушина. Чагарникові діброви характеризуються поодинокими домішками берези бородавчастої та вільхи чорної, мають високу зімкнутість крон та переважно чорничний трав’яний покрив.

Природна трав’яна рослинність (бобово-злакове різнотрав’я) збереглась лише в заплавах річок. Суходольні луки займають підвищенні ділянки межиріч.

Відкриті заболочені землі займають 535.9 га. (0,78%). Травянисті болота сформовані переважно безлісними осоковими і злаково- осоковими травостями.