
- •1. Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни
- •1.3.1. Мета дисципліни
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •1.3.3. Перелік дисциплін, знання яких потрібне студентам для засвоєння курсу "Основи охорони праці"
- •1.4. Структурно-логічна схема курсу та його місце у загальній системі наук із безпеки життєдіяльності
- •2. Законодавча база оп
- •3. Нормативно технічна база з питань оп
- •4. Державний нагляд за оп
- •1.3. Державний нагляд за охороною праці
- •5. Контроль за станом оп
- •6. Державне управління оп
- •7. Основні принципи державної політики в галузі оп
- •Гарантії прав на охорону праці
- •8. Служба оп на підприємстві
- •9. Інструктажі з питань оп. Їх короткий зміст
- •10. Вступний, позаплановий та цільовий інструктаж з питань оп
- •11. Вступний, первинний та повторний інструктаж з питань оп
- •12. Відповідальність за порушення вимог оп
- •13. Нещасні випадки та їх класифікація
- •14. Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювант на підприємстві та організаціях
- •15. Класифікація причин виробничого травматизму
- •16. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань . Їх короткий зміст
- •17. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму
- •18. Топографічний та монографічний метод аналізу виробничого травматизму
- •19. Виробнича санітарія. Гігієна праці. Санітарна техніка. Робоча зона, постійне робоче місце
- •Законодавство в галузі гігієни праці
- •20. Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини
- •21. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря Вологість повітря
- •22. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •23. Пояснити суть і принципи процесу терморегуляції
- •24. Нормування параметрів мікроклімату
- •25. Склад повітря робочої зони
- •3.2.2. Енергетичні витрати і терморегуляція організму людини
- •26. Категорій робіт по степені важкості
- •27. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принци роботи.
- •29. Основні заходи щодо нормалізації повітря робочої зони
- •30. Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •31. Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •32. Вентеляція. Класифікація вентиляцій Що таке вентиляція?
- •Які бувають види виробничої вентиляції?
- •Що таке природна вентиляція?
- •Що таке механічна вентиляція?
- •33. Природна вентеляція. Види. Переваги, недоліки
- •30 М3/год – коли об’єм приміщення, що припадає на одну людину, менше 20м3, 20 м3/год – коли об’єм приміщення, що припадає на одну людину, понад 20 м3.
- •34. Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •35. Кондиціювання повітря
- •36. Вимоги при проектуванні вентиляції
- •37. Розрахунок повітрообміну по факторах «люди» кратність повітрообміну
- •38. Основні світлотехнічні показники
- •39. Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки
- •40. Природне освітлення. Види природного освітлення. Кпо.
- •41. Штучне освітлення. Види штучного освітлення
- •42. Нормування штучного освітлення
- •Нормування штучного освітлення виробничих приміщень
- •43. Методи розрахунку штучного освітлення
- •44. Світильники. Їх характеристика
- •45. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •46. Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги, недоліки ламп розжарення
- •47.Люмінесцентні лампи. Класифікація. Переваги, недоліки люмінесцентних ламп
- •48. Шум. Звук. Походження шуму
- •49. Класифікація шумів
- •50. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •51. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму
- •52. Методи і засоби захисту від шуму
- •53. Інфразвук, дія на людину та захист від нього
- •54. Ультразвук, дія на людину та захист від нього
- •55. Вібрація та її види. Джерела вібрації
- •56. Вібрація та її основні характеристики
- •57. Методи та засоби захисту від вібрації
- •58. Дія вібрації на організм людини
- •59. Вібрація. Нормування вібрації
- •64. Дія струму на організм людини
- •66. Класифікація приміщень за електробезпекою
- •67. Іонізуюче випромінювання та джерела його виникнення. Класифікація
- •Для порівняння:
- •68. Характеристика α, β , γ та ренгенівського випромінювання
- •69. Дози іонізуючого випромінювання та одиниці їх вимірювання
- •70. Нормування іонізуючого випромінювання
- •71. Пожежна безпека. Загальні відомості про процес горіння
- •72. Основні вогнегасні речовини та засоби гасіння пожеж
13. Нещасні випадки та їх класифікація
Нещасні випадки класифікуються за наслідками, кількістю потерпілих та стосовно їх зв'язку з виробництвом.
За наслідками нещасні випадки поділяються на легкі, тяжкі та смертельні. До легких належать такі нещасні випадки, що призвели до необхідності переведення працівника на легшу роботу або спричинили нетривалу втрату працездатності (не менше як на один робочий день). Якщо стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, то характер і ступінь тяжкості травми, отриманої працівником, встановлюється медичним заключенням спеціалізованого медичного закладу відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ України.
За кількістю потерпілих нещасні випадки поділяються на поодинокі та групові (одночасно постраждали двоє і більше працівників).
Стосовно зв'язку з виробництвом нещасні випадки можна в загальному поділити на випадки виробничого та невиробничого характеру (рис. 1.7). До нещасних випадків невиробничого характеру належать такі випадки, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого, однак не пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків. Зокрема це нещасні випадки, що сталися під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства; виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не передбачено службовими обов'язками), участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях тощо.
Рис. 1.7. Класифікація нещасних випадків стосовно їх зв'язку з виробництвом
Якщо ж нещасний випадок стався з працівником під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, то він класифікується як нещасний випадок виробничого характеру. Однак не всі такі випадки є пов'язаними з виробництвом. Так не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:
- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, устаткування, механізмів, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);
- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їхньої дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язано із застосуванням цих речовин у виробничих процесах, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння до нещасного випадку, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;
- під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;
- у разі смерті або самогубства на підприємстві за винятком тих випадків, які зазначені у НПАОП 00.0-6.02-04.
У вищезазначених випадках комісією з розслідування складається акт форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом.
За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися з ними в період:
- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
- підготовки до роботи та проведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни; пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
- проїзду на роботу чи з роботи транспортним засобом підприємства або іншим транспортним засобом, наданим роботодавцем;
- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого роботодавцем порядку;
- виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця); - ліквідації аварій, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
- інші випадки, зазначені у Порядку.
Нещасний випадок, що стався з працівником на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви, що надається згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням виробничої наради, отриманням заробітної плати, проходженням обов'язкового медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою), визнаються також пов'язаними з виробництвом.
Залежно від того, як за висновками роботи комісії з розслідування класифікується конкретний нещасний випадок, нею складається акт про нещасний випадок тої чи іншої форми (див. рис 1.7).