
- •1. Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни
- •1.3.1. Мета дисципліни
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •1.3.3. Перелік дисциплін, знання яких потрібне студентам для засвоєння курсу "Основи охорони праці"
- •1.4. Структурно-логічна схема курсу та його місце у загальній системі наук із безпеки життєдіяльності
- •2. Законодавча база оп
- •3. Нормативно технічна база з питань оп
- •4. Державний нагляд за оп
- •1.3. Державний нагляд за охороною праці
- •5. Контроль за станом оп
- •6. Державне управління оп
- •7. Основні принципи державної політики в галузі оп
- •Гарантії прав на охорону праці
- •8. Служба оп на підприємстві
- •9. Інструктажі з питань оп. Їх короткий зміст
- •10. Вступний, позаплановий та цільовий інструктаж з питань оп
- •11. Вступний, первинний та повторний інструктаж з питань оп
- •12. Відповідальність за порушення вимог оп
- •13. Нещасні випадки та їх класифікація
- •14. Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювант на підприємстві та організаціях
- •15. Класифікація причин виробничого травматизму
- •16. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань . Їх короткий зміст
- •17. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму
- •18. Топографічний та монографічний метод аналізу виробничого травматизму
- •19. Виробнича санітарія. Гігієна праці. Санітарна техніка. Робоча зона, постійне робоче місце
- •Законодавство в галузі гігієни праці
- •20. Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини
- •21. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря Вологість повітря
- •22. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •23. Пояснити суть і принципи процесу терморегуляції
- •24. Нормування параметрів мікроклімату
- •25. Склад повітря робочої зони
- •3.2.2. Енергетичні витрати і терморегуляція організму людини
- •26. Категорій робіт по степені важкості
- •27. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принци роботи.
- •29. Основні заходи щодо нормалізації повітря робочої зони
- •30. Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •31. Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •32. Вентеляція. Класифікація вентиляцій Що таке вентиляція?
- •Які бувають види виробничої вентиляції?
- •Що таке природна вентиляція?
- •Що таке механічна вентиляція?
- •33. Природна вентеляція. Види. Переваги, недоліки
- •30 М3/год – коли об’єм приміщення, що припадає на одну людину, менше 20м3, 20 м3/год – коли об’єм приміщення, що припадає на одну людину, понад 20 м3.
- •34. Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •35. Кондиціювання повітря
- •36. Вимоги при проектуванні вентиляції
- •37. Розрахунок повітрообміну по факторах «люди» кратність повітрообміну
- •38. Основні світлотехнічні показники
- •39. Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки
- •40. Природне освітлення. Види природного освітлення. Кпо.
- •41. Штучне освітлення. Види штучного освітлення
- •42. Нормування штучного освітлення
- •Нормування штучного освітлення виробничих приміщень
- •43. Методи розрахунку штучного освітлення
- •44. Світильники. Їх характеристика
- •45. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •46. Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги, недоліки ламп розжарення
- •47.Люмінесцентні лампи. Класифікація. Переваги, недоліки люмінесцентних ламп
- •48. Шум. Звук. Походження шуму
- •49. Класифікація шумів
- •50. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •51. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму
- •52. Методи і засоби захисту від шуму
- •53. Інфразвук, дія на людину та захист від нього
- •54. Ультразвук, дія на людину та захист від нього
- •55. Вібрація та її види. Джерела вібрації
- •56. Вібрація та її основні характеристики
- •57. Методи та засоби захисту від вібрації
- •58. Дія вібрації на організм людини
- •59. Вібрація. Нормування вібрації
- •64. Дія струму на організм людини
- •66. Класифікація приміщень за електробезпекою
- •67. Іонізуюче випромінювання та джерела його виникнення. Класифікація
- •Для порівняння:
- •68. Характеристика α, β , γ та ренгенівського випромінювання
- •69. Дози іонізуючого випромінювання та одиниці їх вимірювання
- •70. Нормування іонізуючого випромінювання
- •71. Пожежна безпека. Загальні відомості про процес горіння
- •72. Основні вогнегасні речовини та засоби гасіння пожеж
54. Ультразвук, дія на людину та захист від нього
Ультразвукові хвилі можуть поширюватися у будь-якому середовищі: рідкому, твердому, газоподібному. Швидкість поширення у цих середовищах різна і залежить від їхніх властивостей. Частотна характеристика і довжина хвилі (менша, ніж у чутних звуків) значною мірою визначають особливості поширення ультразвукових коливань у навколишньому середовищі.
Ультразвук за способом передачі від джерела до людини буває:
• повітряним, що передається через повітряне середовище;.
• контактним, що передається на руки працюючої людини через тверде чи рідке середовище.
За спектром ультразвук поділяють на дві групи:
• низькочастотний, коливання якого передаються людині повітряним та контактним шляхом (від 1,2*10 у 4 ступені до 1,0*10 у 5 ступені Гц);
• високочастотний, коливання якого передаються людині тільки контактним шляхом (від 1,0*10 у 5 ступені до 1,0*10 у 9 ступені Гц).
Вплив ультразвуку на організм людини спричиняє головний біль; утому; підвищену збудливість; закладеність у вухах; відхилення з боку вестибулярного, слухового, зорового та інших аналізаторів;
порушення ендокринних та обмінних процесів; зміни функції серцево-судинної системи. У вираженій стадії захворювання відбувається органічне ураження центральної нервової системи, можливі діенцефальні кризи, психічні порушення, втрата працездатності.
Нормованими параметрами ультразвуку, утворюваного коливаннями повітряного середовища у робочій зоні, є рівні звукового тиску Lv (дБ) у третинооктавних смугах із середньогеометричними частотами 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 50,0; 63,0; 80,0; 100 кГц.
Нормованим параметром ультразвуку, що передається контактним шляхом, є пікове значення віброш вид кості у частотному діапазоні від 0,1 до 1,0* 10 у 3 ступені МГц або його логарифмічний рівень у дБ, який визначається за формулою:
де V — пікове значення віброшвидкості, м/с; V0 - опорне значення віброшвидкості, що дорівнює 5*10 у -6 ступені м/с.
Для ультразвуку при контактній передачі допускається застосовувати як параметр, що нормується, інтенсивність у ватах на квадратний сантиметр (Вт/см2).
Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 та ГОСТу 12.1.001-89 допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах із середньо-геометричними частотами 12,5; 16; 20; 25; 31,5-100 кГц на робочих місцях від ультразвукових установок наведено у табл. 3.4.
Таблиця 3.4. Допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах на робочих місцях
Середньогеометричні частоти третинооктавних смуг, кГц |
12,5 |
16 |
20 |
25 |
31,5-100 |
Допустимі рівні тиску, дБ |
80 |
90 |
100 |
105 |
110 |
Допустимий рівень ультразвукових тисків в октавних смугах із середньогеометричними частотами 16; 31,5; 63 кГц та вище подано у табл. 3.5.
Таблиця 3.5. Допустимий рівень ультразвукових тисків в октавних смугах на робочих місцях
Середньогеометричні частоти октавних смуг, кГц |
16 |
31,5 |
63 та вище |
Допустимі рівні тиску, дБ |
88 |
106 |
110 |
Максимальне значення ультразвуку в зонах, призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устаткування протягом 8-годинного робочого дня, не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 3.6.
Таблиця 3.6. Максимальне значення ультразвуку в зонах, призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устаткування протягом 8-годинного робочого дня
Параметр, що нормується |
Допустиме значення |
Віброшвидкість, см/с |
1,6*10 у -2 ступені |
Логарифмічний рівень віброшвидкості, дБ |
110 |
Інтенсивність, Вт/см2 |
0,1 |
Заходи боротьби з несприятливим впливом ультразвуку на організм людини аналогічні заходам захисту від чутних звуків:
1) зменшення випромінювання звукової енергії у джерелі при проектуванні (за рахунок підвищення номінальних робочих частот УЗ-установок);
2) локалізація дії ультразвуку конструктивними та планувальними рішеннями (розміщення УЗ-приладів в окремих приміщеннях, кабінах із дистанційним управлінням; улаштування систем блокування, застосування кожухів, екранів, облицьовки кабін та приміщень звукопоглинаючими матеріалами та ін.);
3) організаційно-профілактичні заходи (інструктаж, раціональний режим праці та відпочинку, медичні огляди, тимчасове або повне усунення від роботи в умовах інтенсивного ультразвуку);
4) індивідуальні засоби захисту (протишуми ВЦНДІОП, укладки ФПШ).