Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
охорона праці.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.2 Mб
Скачать

40. Природне освітлення. Види природного освітлення. Кпо.

Природне, або денне, світло – це поєднання сонячного світла й дифузного світла небосхилу. Сонячне світло має величезне біологічне й гігієнічне значення, бактерицидні та оздоровчі властивості, дає змогу мати у приміщенні здоровий контакт з навколишнім світом.

Проектування природного освітлення має здатність до того, щоб раціонально використовувати природний ресурс сонячної енергії в даній місцевості.

Природне освітлення буває одно – або двостороннє бічне, що здійснюється через вікна у зовнішніх стінах, верхнє (через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях) та комбіноване (поєднання верхнього та бічного освітлення).

Проектування природного освітлення має враховувати:

  • світлокліматичні особливості району будівництва;

  • призначення будівель;

  • характер зорової роботи.

Проектування ведеться на підставі обчислень які мають на меті обґрунтування типу, форми, розмірів світлоотворів та відповідність їх нормативним вимогам.

Світлові отвори є основним елементом від розмірів і форми яких залежить оптимальний природний світловий режим в будівлях.

Визначення значення природного освітлення в приміщенні в абсолютних величинах неможливо, тому виникла необхідність ввести поняття коефіцієнта природного освітлення (КПО).

КПО – це відношення освітлення в даній точці приміщення Е , до одночасного зовнішнього освітлення горизонтальної площини, що знаходиться на відкритому просторі Е  й освітлюються небосхилом при дифузному світлі небосхилу, %:

КПО=  (4)

Природна освітленість залежить від надходження у приміщення прямих сонячних променів, кількості, величини й конструкції вікон, орієнтації їх за сторонами горизонту, а також від величини світла, що відбивається від земної поверхні, суміжних будівель та огороджуючих поверхонь будівлі.

Геометричні розміри вікон визначають за формулою:

, (5)

де:  - площа вікон, м ;

 - площа підлоги, м ;

 - нормативне значення КПО для даного приміщення;

 - загальний коефіцієнт світлопропускання;

 - коефіцієнт, що враховує вплив відбитого світла;

 - світлова характеристика ліхтаря.

Щоб визначити розміри вікон при бічному розміщенні S , використовують формулу:

, (6)

де:  - мінімальне нормативне значення КПО;

 - світлова характеристика вікна;

- площа підлоги, м ;

- загальний коефіцієнт світлопропускання;

- коефіцієнт впливу відбитого світла;

 - коефіцієнт затінення від протилежних будівель.

Якщо в розрахунку дійсна величина КПО вища за нормативне значення, вікна запроектовані правильно. Якщо ж дійсна величина КПО в розрахунках дещо менша або дорівнює нормативному значенню, то слід змінити їх розміри. Порівняння нормативного значення КПО проводять за графіком Данилюка.

41. Штучне освітлення. Види штучного освітлення

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби.

При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи й одночасно враховувати економічні показники.

Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП П-4 і визначається в основному основному, характеристикою зорової роботи. Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило розробляють норми для окремих галузей промисловості.

У СНиП П-4-79 вісім розрядів зорової роботи, із яких перші шість характеризуються розмірами об’єкту розпізнавання. Для I-V розрядів, які, окрім того, мають ще й по чотири розряди (а, б, в,г), нормовані значення залежать не тільки від найменшого розміру об’єкту розпізнавання, але і від контрасту об’єкту з фоном та характеристики фону. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк. (розряд Іа), а найменша – 30 лк. (розряд Villa)

В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії.

Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей.

Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру.Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність.

Світлова віддача цих ламп становить 40-100 лм/Вт, що у 3-5 разів перевищує світлову віддачу ламп розжарювання. Термін експлуатації — до 10 тис. год, а температура нагрівання (люмінесцентні) — 30-60 С.

Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора.

Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінесцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ); холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.

До основних характеристик джерел штучного освітлення належать:

  • номінальна напруга живлення, В;

  • електрична потужність лампи, Вт;

  • світловий потік, лм;

  • світлова віддача, лм/Вт;

  • термін експлуатації;

  • спектральний склад світла.

Світильник — це світловий прилад, що скла дасться із джерела світла(лампи)та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи у просторі або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп.

Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.

Основними світлотехнічними характеристиками світильників с: світло розподілення, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.

Захисний кут світильника — кут, утворений горизонталлю, що проходить через нитку розжарювання лампи (поверхню люмінесцентної лампи) та лінією, яка з’єднує нитку розжарювання (поверхню лампи) з протилежним краєм освітлювальної арматури.

Захисний кут визначає ступінь захисту очей від впливу яскравих частин джерела світла, тому його величину враховують з-поміж інших чинників при визначенні місця та висоти розташування освітлювальних приладів.

Автор написаного не відомий” – детально в правилах користування UaStudent.com.