36. Вимоги при проектуванні вентиляції

Основні характеристики майбутньої системи - попередня вартість, ефективність її роботи, ресурсоємність тощо - визначаються на етапіпроектування промислової вентиляції. Зокрема, використання сучасних ефективних рішень дозволяє знизити вартість системи в цілому. Але при цьому важливо враховувати особливості монтажу та експлуатації конкретних видів кліматичної техніки в українських реаліях.

Тому розробку проекту вентиляції повинні виконувати фахівці, що мають відповідну кваліфікацію та досвід. Помилки та неточності, допущені припроектуванні вентиляції промислової будівлі, можуть значно погіршити ефективність роботи системи, а в окремих випадках - зробити неможливою її експлуатацію.

ГК «Термоінжиніринг» надає повний комплекс послуг з проектування промислової вентиляції: від обстеження об'єкту до видачі рекомендацій з експлуатації готової продукції. Серед іншого, ми забезпечуємо узгодження проектно-кошторисної документації в контролюючих організаціях.

Формування технічного завдання до проекту здійснюється спільно з Замовником. При цьому визначаються всі необхідні вимоги та побажання до майбутньої системи. Зокрема, враховуються:

• Архітектурні особливості будівлі, а також кількість приміщень, які обслуговуватиме система;

• Особливості технологічного процесу та вимоги до умов роботи окремих одиниць обладнання;

• Розташування робочих місць і кліматичні умови в цих зонах, санітарно-гігієнічні вимоги до них;

• Наявність функціонуючих кліматичних систем і особливості їх експлуатації тощо.

На даному етапі також проводиться обстеження об'єкта. За бажанням Замовника фахівці ГК «Термоінжиніринг» можуть провести повний енергоаудит будівлі.

Проектування промислової вентиляції здійснюється на основі результатів обстеження та у відповідності до вимог ДБН, а також технічних умов проекту. При необхідності, враховуються відповідні вимоги до монтажу та експлуатації газового та інших видів спеціалізованого обладнання.

Підбір необхідної кліматичної техніки при розробці проекту вентиляціїпроводиться з урахуванням побажань Замовника. Можлива підготовка декількох варіантів, щоб Замовник міг сам визначити оптимальне для себе рішення по співвідношенню «ціна-якість». Також ми завжди готові підказати, на якому вузлі системи необхідно зробити запас з потужності та інших характеристик, а де в цьому немає необхідності.

Розробка схем комунікацій при проектуванні вентиляції промислової будівліпроводиться з урахуванням комфортності монтажу, експлуатації та сервісного обслуговування. На даному етапі також проводиться «стикування» системи вентиляції з вже діючими мережами та обладнанням.

37. Розрахунок повітрообміну по факторах «люди» кратність повітрообміну

Повітрообмін – це кількість повітря, яку необхідно подати або видалити з приміщення з метою підтримки нормованих параметрів внутрішнього повітряного середовища, а також його чистоти.

На основі даних про кількість шкідливостей, що виділяються в приміщення, визначається розрахунковий повітрообмін, який відповідає максимальному (найбільшому) значенню необхідної продуктивності витяжної вентиляції. Даний повітрообмін беруть за основу в  розрахунках систем вентиляції.

Важливим питанням при визначенні повітрообмінів є використання прямопливних систем і систем з рециркуляцією повітря. Рециркуляція повітря – це повторне використання витяжного повітря з метою економії теплової енергії для підігрівання зовнішнього холодного припливного повітря.

Повітрообмін за надлишками явної теплоти в приміщенні для теплого періоду року (рис. 4.6) визначається розв’язуванням системи рівнянь рівнянням балансу мас вентиляційного повітря:

Lпр= Lвид+Lмв,

де Lпр, Lвид, Lмв – кількість повітря припливної і витяжної загальнообмінних та витяжної місцевої систем вентиляції, м3/год.

Для розрахунку повітрообміну L, м3/год, в приміщенні із загальнообмінною вентиляцією застосовують формули:

,

де r – густина повітря, береться 1,2 кг/м3; Iвид, Iпр – ентальпія повітря, що видаляється та подається в приміщення, кДж/кг; dвид, dпр – вологовміст повітря, яке видаляється та подається в приміщення, г/кг.

 

Рис. 4.6 Схема організації повітрообміну

 

                Повітрообмін за надлишками явної теплоти, Qя, Вт. У багатьох випадках необхідний повітрообмін при розрахунку систем загальнообмінної вентиляції можна визначати за надлишками явної теплоти. Такий розрахунок дещо простіший і виконується без побудови процесів на I-d діаграмі. Але розрахунок за явними теплонадлишками не дає можливості визначити вологісний стан повітря в приміщенні, тому його використовують при розрахунку повітрообмінів у сухих приміщеннях за формулою:

,                                                        (4.3)

де c – теплоємність повітря, дорівнює 1,005 кДж/(кг·оС);

tвид, tпр – температура повітря, відповідно того, яке видаляється та яке подається в приміщення, оС.

Необхідний повітрообмін на одну людину, наприклад, для умов Києва, визначений за формулою (4.3), при літньому температурному перепаді 3оС має бути 87 м3/год.

                Повітрообмін за виділеннями шкідливих газів (двоокису вуглецю)  , л/год.

,                                                   (4,4)

де Kвид – гранично допустима концентрація СО2 в повітрі, що видаляється, л/м3; Kпр –концентрація СО2 в припливному повітрі, л/м3.

 

Норми допустимих концентрацій СО2 в повітрі, л/м3.

У місцях постійного перебування людей (житлові кімнати, номери готелів)	1
У місцях періодичного перебування людей (адміністративні, громадські будинки)	1,25
Те ж, короткочасного перебування (до 2 год)	2
У зовнішньому повітрі: великі міста малі міста сільська місцевість, приміська зона	0,5 0,4 0,33

 

                Якщо кількість людей, які одночасно перебувають у приміщенні громадського або адміністративного будинку, відома, повітрообмін у таких приміщеннях для видалення СО2 можна визначити за даними

табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Повітрообмін на 1 люд. за СО2, м3/год

Приміщення	Великі міста	Малі міста	Сільська місцевість
Житлові кімнати, готелі (постійне перебування)	46,0	38,3	34,4
Адміністративні та громадські будинки (тимчасове перебування)	30,6	27,0	25,0
Приміщення клубів, театрів та ін. (короткочасне перебування)	15,4	14,4	13,8

 

У громадських будинках повітрообмін, розрахований на розбавлення шкідливих газів (двоокису вуглецю) до ГДК, частіше всього менший, ніж розрахований на асиміляцію надлишкової теплоти та на видалення вологи. Тому при проектуванні вентиляції приміщень громадських будинків формула (4.4) застосовується тільки для визначення необхідної кількості чистого (зовнішнього) повітря в системах з рециркуляцією.

Повітрообмін за санітарно-гігієнічними нормами:

,

де lс.н. – санітарна норма припливного повітря на одну людину, м3/год.

                Мінімальний повітрообмін у приміщенні (мінімальна кількість зовнішнього повітря) на одну людину визначається за такими рекомендаціями:

для приміщень громадських будинків, в яких природне провітрювання через конструктивні чи технологічні причини неможливе, – 40 м3/год;

для глядацьких залів кінотеатрів і клубів, класів, навчальних кабінетів і аудиторій навчальних закладів, в яких люди знаходяться до 3год. – 20м3/год.

Повітрообмін за нормованою кратністю. Для більшості приміщень громадських будинків повітрообмін визначають за нормативною розрахунковою кратністю Кр.

Кратністю повітрообміну називається відношення об’єму повітря, який подається або видаляється з приміщення протягом

1 години, до об’єму приміщення (за внутрішніми розмірами):

.

Дана величина часто використовується також для оцінки правильності розрахунку повітрообміну у приміщенні. Як правило, нормативна кратність Кр використовується для розрахунку повітрообмінів у приміщеннях з надлишками в основному вуглекислого газу і теплоти.

Повітрообмін приміщення за нормативною кратністю на подачу або видалення повітря Lкр, м3/год, становить:

.

Значення   для приміщень громадських, адміністративно-побутових і промислових будівель наведено у будівельних нормах.