Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
запальні захв жінок.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
102.97 Кб
Скачать

Тема 11. Запальні захворювання жіночих статевих органів (специфічні) Специфічні запальні захворювання жіночих статевих органів

Запальні захворювання жіночих статевих органів займають 1-ше місце серед усієї гінекологічної патології. Підвищується зростання трансмісивних інфекцій, тобто інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Інфікування відбувається:

  • статевим шляхом – 99 % випадків;

  • лімфогенним шляхом – перш за все з кишечника;

  • гематогенним шляхом – при туберкульозі, коли вогнище інфекції в геніталіях є вторинним вогнищем, а первинний осередок розміщений екстрагенітально;

  • за поширенням – наприклад із запаленого апендикулярного відростка, при колітах, при патології кишки;

  • інтраканалікулярний шлях – при специфічній інфекції (гонокок).

Перенесення інфекції:

  • Сперматозоїди є переносниками інфекції; вони володіють негативним зарядом, який притягує мікроб – вони таким чином є транспортом мікроорганізмів.

  • Джгутикові – трихомонади – є активним транспортом для мікробів.

Існує і пасивний шлях поширення інфекції. Потрапляють мікроорганізми активно - статевим шляхом, а потім пасивно поширюються по геніталіях.

Фактори, що сприяють поширенню інфекції:

  • внутрішньоматкові втручання: аборти, діагностичні вишкрібання, гістеросальпінгографія, тобто всі інвазивні процедури: зондування порожнини матки, постановка та видалення внутрішньоматкового контрацептиву, пологи та викидні;

  • переохолодження;

  • ослаблення організму в результаті хронічної інфекції екстрагенітального характеру.

Захисні фактори організму

І. Піхва і її вміст, тобто біоценоз піхви:

  1. білі, які виділяють залози піхви у кількості 1–2 мл на добу, є нормальними. Все, що більше, – патологічні білі;

  2. мікрофлора піхви, яка представлена ​​аеробами й анаеробами, але є динамічна рівновага між сапрофітними групами й умовно-патогенними групами (аеробні мікроби переважають над анаеробними);

  3. достатній вміст лактобактерії – паличок молочнокислого бродіння, які створюють кислу рН у піхві за рахунок свого метаболізму і кисла рН є тим захисним бар'єром на шляху проникнення мікроорганізмів;

  4. слизова пробка – бактерицидна пробка цервікального каналу; пробка має величезне значення в попередженні генералізації інфекції: у слизовій пробці є неспецифічні антитіла як фактори захисту; за рахунок зміни своєї в'язкості вона перешкоджає проникненню мікробів. Упродовж маточного циклу в'язкість пробки змінюється: зменшується в'язкість в середині менструального циклу, для полегшення проникнення сперматозоїдів і процесів овуляції. Приймання оральних контрацептивів забезпечує збільшення в'язкості слизової пробки, ускладнюється проникнення сперматозоїдів в вищерозміщені відділи геніталій – це один з ефектів контрацепції. Приймання оральних контрацептивів, особливо жінками з хронічними запальними захворюваннями геніталій (ХЗЗГ) знижує ризик розвитку рецидивів і загострень запального процесу. Оскільки сперматозоїди є активними переносниками мікроорганізмів, то ускладнюючи проникнення сперматозоїдів, ми зменшуємо ризик проникнення інфекції, тобто приймання оральних контрацептивів особливо у жінок, які страждають ХЗЗГ, має подвійний ефект:

  • контрацепція;

  • профілактика рецидивів і загострень інфекції.

ІІ. Ендометрій: функціональний шар ендометрія щомісячно відторгається, проходить очищення організму, на місці відторгнутого ендометрію утворюється лімфоцитарний вал.

Для генералізації інфекції необхідне взаємовідношення макро- і мікроорганізму. Агресивність мікроорганізму обумовлює його вірулентність і реактивність макроорганізму. У жінок із важкими гнійними ускладненнями при дослідженні виділені асоціації мікробної флори, причому поєднання аеробів і анаеробів (+), стан імунітету у них різко знижений, таким чином стан макро- і мікроорганізму визначає подальший розвиток захворювання. У незайманих гострий сальпінгіт або гострий сальпінгоофорит може бути або туберкульозної етіології або може проникнути з кишечнику, тобто лімфогенним або гематогенним шляхом.