
- •Тема 11. Запальні захворювання жіночих статевих органів (специфічні) Специфічні запальні захворювання жіночих статевих органів
- •Запальні захворювання специфічної етіології
- •Гонорейний уретрит.
- •Гонорейний бартолініт.
- •Гонорейний проктит.
- •II. Групові трепонемні реакції:
- •III. Видоспецифічні протеїнові трепонемні реакції:
- •Тема 12. Неспецифічні запальні захворювання жіночих статевих органів
- •Диференційно-діагностичні критерії вагінальних виділень
Тема 11. Запальні захворювання жіночих статевих органів (специфічні) Специфічні запальні захворювання жіночих статевих органів
Запальні захворювання жіночих статевих органів займають 1-ше місце серед усієї гінекологічної патології. Підвищується зростання трансмісивних інфекцій, тобто інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Інфікування відбувається:
статевим шляхом – 99 % випадків;
лімфогенним шляхом – перш за все з кишечника;
гематогенним шляхом – при туберкульозі, коли вогнище інфекції в геніталіях є вторинним вогнищем, а первинний осередок розміщений екстрагенітально;
за поширенням – наприклад із запаленого апендикулярного відростка, при колітах, при патології кишки;
інтраканалікулярний шлях – при специфічній інфекції (гонокок).
Перенесення інфекції:
Сперматозоїди є переносниками інфекції; вони володіють негативним зарядом, який притягує мікроб – вони таким чином є транспортом мікроорганізмів.
Джгутикові – трихомонади – є активним транспортом для мікробів.
Існує і пасивний шлях поширення інфекції. Потрапляють мікроорганізми активно - статевим шляхом, а потім пасивно поширюються по геніталіях.
Фактори, що сприяють поширенню інфекції:
внутрішньоматкові втручання: аборти, діагностичні вишкрібання, гістеросальпінгографія, тобто всі інвазивні процедури: зондування порожнини матки, постановка та видалення внутрішньоматкового контрацептиву, пологи та викидні;
переохолодження;
ослаблення організму в результаті хронічної інфекції екстрагенітального характеру.
Захисні фактори організму
І. Піхва і її вміст, тобто біоценоз піхви:
білі, які виділяють залози піхви у кількості 1–2 мл на добу, є нормальними. Все, що більше, – патологічні білі;
мікрофлора піхви, яка представлена аеробами й анаеробами, але є динамічна рівновага між сапрофітними групами й умовно-патогенними групами (аеробні мікроби переважають над анаеробними);
достатній вміст лактобактерії – паличок молочнокислого бродіння, які створюють кислу рН у піхві за рахунок свого метаболізму і кисла рН є тим захисним бар'єром на шляху проникнення мікроорганізмів;
слизова пробка – бактерицидна пробка цервікального каналу; пробка має величезне значення в попередженні генералізації інфекції: у слизовій пробці є неспецифічні антитіла як фактори захисту; за рахунок зміни своєї в'язкості вона перешкоджає проникненню мікробів. Упродовж маточного циклу в'язкість пробки змінюється: зменшується в'язкість в середині менструального циклу, для полегшення проникнення сперматозоїдів і процесів овуляції. Приймання оральних контрацептивів забезпечує збільшення в'язкості слизової пробки, ускладнюється проникнення сперматозоїдів в вищерозміщені відділи геніталій – це один з ефектів контрацепції. Приймання оральних контрацептивів, особливо жінками з хронічними запальними захворюваннями геніталій (ХЗЗГ) знижує ризик розвитку рецидивів і загострень запального процесу. Оскільки сперматозоїди є активними переносниками мікроорганізмів, то ускладнюючи проникнення сперматозоїдів, ми зменшуємо ризик проникнення інфекції, тобто приймання оральних контрацептивів особливо у жінок, які страждають ХЗЗГ, має подвійний ефект:
контрацепція;
профілактика рецидивів і загострень інфекції.
ІІ. Ендометрій: функціональний шар ендометрія щомісячно відторгається, проходить очищення організму, на місці відторгнутого ендометрію утворюється лімфоцитарний вал.
Для генералізації інфекції необхідне взаємовідношення макро- і мікроорганізму. Агресивність мікроорганізму обумовлює його вірулентність і реактивність макроорганізму. У жінок із важкими гнійними ускладненнями при дослідженні виділені асоціації мікробної флори, причому поєднання аеробів і анаеробів (+), стан імунітету у них різко знижений, таким чином стан макро- і мікроорганізму визначає подальший розвиток захворювання. У незайманих гострий сальпінгіт або гострий сальпінгоофорит може бути або туберкульозної етіології або може проникнути з кишечнику, тобто лімфогенним або гематогенним шляхом.