6. Практичне завдання

В практичному завданні об’єктом моєго дослідження є певні соціально-економічні показники та їх динаміка.

В Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах, спостерігається зниження показників, що характеризу­ють соціально-економічну ситуацію в країні (табл. 1). Оцін­ка розвитку соціальної сфери свідчить про її незадовіль­ний стан. Особливо це стосується сільських районів. Са­ме забезпечення соціального захисту населення дає змо­гу вирішити проблеми, пов'язані з попередженням соці­альних конфліктів, подоланням бідності, відтворенням населення.

Соціальний захист націлений, найперше, на державний захист населення під стихії ринку, має гарантувати міні­мальним прибуток, зростання добробуту всіх членів сус­пільства. В Індустріальне розвинутих країнах витрати на соціальну інфраструктуру доходять до половини усіх вит­рат. Якщо послуги освіти, медичні, житлово-комунальні лише частково оплачуються державою, то система соціаль­ного захисту (пенсії за віком, допомога через безробіття)— прерогатива держави.

Таблиця 1 - Динаміка індексів основних соціально-економічних показників, % до попереднього року

Показник	рік
	1994	1995	1996	1997
Грошові доходи населення	115.7	4.9 раза	1.5 раза	1.3 раза
Прибуток	104.1	4 рази	76.7	81.9
ТНС	105.8	82,2	82.2	86.2
Введення у дію загальної житлової площі	89,4	85,8	78,0	94.4
Обсяг платних послуг	107.6	67,7	85.8	94.9

Із табл. 1 видно, що знизились основні показники жит­тєвого рівня населення. А відтак розробка І впровадження системи соціальної допомоги малозабезпеченим с пер­шочерговим завданням.

Через складні економічні умови в Україні зростає чисель­ність тих, хто потребує соціальну допомогу. Як свідчить дос­від наведених країн, варто розрізняти дві групи одержува­чів цієї допомоги, До першої групи належать особи, які че­рез об'єктивні причини (хвороба, похилий вік тощо) не спроможні забезпечити свої потреби. Друга група — не населення працездатного віку, котре з огляду на відсут­ність роботи не має змоги задовольнити свої потреби.

У графічному вигляді ці показники репрезентовані у Додатку 1.

Висновки

Після торіш­ньої кризи обсяги виробництва все-таки почали зростати, країні вдалося уникнути гіперінфляції. Але водночас зростає зубо­жіння населення, проблема безробіття стає ще гострішою. Так, наприклад, в Іва­но-Франківській області кількість претен­дентів на одне робоче місце становить 227 чол., Волинській — 88, Закарпатсь­кій -- 83 чол. За даними Світового банку реальне безробіття в Україні досягло 30%, а в деяких регіонах Західної України і Кри­му — 50%. За його словами, він не бачить ініціативної позиції ні з боку економічного блоку уряду, ні з боку Мінпраці, абсолютно не влаштовує та благодушність, яка панує в роботі служби зайнятості, — лише фіксу­ють стан справ, а реально на нього не впливають.

Реалізацію норм Указу Президента про Основні напрями соціальної політики на 1997—2000 роки весь час відкладали і в цьому теж є вина Мінпраці. Першими кро­ками для виправлення становища мають бути заходи щодо політики доходів від­вернення катастрофічного зниження вар­тості робочої сили та її декваліфікації.

Президент закликав запозичити досвід Польщі, де середньомісячна зарплата наблизилася до рівня 400 доларів. В Ук­раїні ж доларовий еквівалент середньо­місячної зарплати знизився в 1,8—2 ра­зи. Заборгованість із зарплати дедалі зростає.

Велике занепокоєння спричинює стан справ у сфері охорони праці. Це людські трагедії та скалічені долі, а виплати постраждалим — додатковий тягар для нашої економіки. Сільське господарство за частотою смертельного травмування наближається до вугільної промисловос­ті. Необхідно негайно посилити контроль за додержанням законодавства про пра­цю, виплатою регресу і одноразової до­помоги шахтарям. Керівників, які займа­ються цим, слід притягнути до відпові­дальності. За весь час не було жодного спільного засідання колегії Мінпраці І мі­ністерств, де б виносилися на розгляд, грунтовно і всебічно розглядалися соці­альні проблеми — загальнодержавні чи галузеві.

Значне підвищення податкових надход­жень до місцевих бюджетів теж не поліп­шило ситуацію, кошти витрачаються безсистемно, а борги вчителям і медикам не погашають. В цьому вина обласних дер­жавних адміністрацій.

Кабінет Мініст­рів має розробити ге­неральну схему створення нових робочих місць щонайменше до 2001 р. Генпрокуратурі доручено перевірити дотримання законодавства про працю і хід реалізації указу про дерегуляцію економіки.

Список використаної літератури:

1.В. Новіков Потенціал стабільної соціальної політики. // Україна: аспекти праці.- 1999.- №1.- с.31-35.

2.Н. Дядкова Про заходи щодо підвищення результативності роботи міністерства праці та соціальної політики України на 1997-2000 рр. // Праця і зарплата –1999.- №8.- с.8-9

3.Є. Ліванова Проблеми майнового розшарування населення України // Україна: аспекти праці.- 1999.- №1.- с.24-30.

4.Соціальний захист як ознака цивілізацийного суспільства // Віче – 1998.- №8.-с.63-74.

5.Статистичні показники соціального захисту населення за 1994-1998 гг.