Тема З

Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Особливості надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

1Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища.

2Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Теперішній стан природного середовища України оцінюється як критичний, коли вже неможливі його самовідновлення і самоочищення. Головними фактора­ми, що призвели до кризи техногенно-екологічної безпеки є: демографічний вибух, урбанізація, індустріалізація та хімізація народного господарства. Майже 20 % міського населення країни проживає в зонах, де допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин в повітрі перевищує встановлену в 15 разів.

Трагедією для українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС з її непередбаченими наслідками для теперішніх і майбутніх поколінь. Радіоактивний викид, що трапився в ніч на 26 квітня 1986 року, викликав явища і події, які мають довготривалу дію.

1.Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища

Техногенне середовище створила людина задля своїх потреб комфортного житла, вигідних та безпечних умов праці. Тож воно відповідно поділяється на побутове та виробниче. У побутовому середовищі людина переважно сама відповідає за свою безпеку, а на виробництві існують спеціальні служби нагляду за безпекою (відділи охорони праці, пожежної безпеки тощо).

Техногенне середовище життєдіяльності може бути закритим (наприклад, у приміщенні) чи відкритим (наприклад, на вулиці).

Людину під час перебування у такому середовищі супроводжують чинники середовища, які поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та соціальні. Вони можуть бути сприятливими, негативними чи небезпечними.

Кожний з чинників, який діє у середовищі, має гранично допустимий рівень, за яким виникає небезпека для людини чи можливість виникнення надзвичайної ситуації.

Фізичні чинники

Фізичні чинники справляють на людину енергетичний вплив. Вони можуть бути:

• метеорологічні (температура, вологість, швидкість руху повітря, атмосферний тиск, газовий склад повітря, освітленість);

• бароакустичні (тиск, шум, ультразвук, інфразвук);

• термічні (нагріті чи охолоджені поверхні та предмети, відкритий вогонь, пожежі);

• механічні (рухомі предмети чи їхні елементи, вібрація, прискорення, удари);

• електричні (електричний струм, статичний електричний заряд, аномальна іонізація);

• електромагнітні (електричні та магнітні поля, лазерне, світлове, ультрафіолетове випромінювання, радіохвилі, видиме світло),

• іонізаційні (рентгенівське, -, -, - та нейтронне випромінювання).

Хімічні чинники

Протягом життя людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров’я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. Сьогодні до таких “найвпливовіших” чинників належать: пестициди (отрутохімікати), мінеральні добрива, важкі метали, сильнодійні отруйні промислові речовини, дими (зокреми тютюновий), будівельні матеріали й побутова хімія. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які, залежно від їхнього практичного використання, можна поділити на:

1. промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинники, барвники) є джерелом небезпеки гострих та хронічних інтоксикацій під час порушення правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець ароматичні сполуки тощо);

2. отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур’янами та гризунами (гербіциди, пестициди);

3. лікарські препарати:

4. хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби;

5. хімічна зброя.

Токсичними (отруйними) називаються такі речовини, які, потрапляючи в організм людини, викликають помітні фізіологічні зміни його окремих систем та органів і цим призводять до порушення його нормальної життєдіяльносїї .

Виробнича аварія - це раптова зупинка роботи або порушення установленного процесу виробництва на об’єкті, яка призводить до пошкодження або знищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей.

Виробничі аварії можуть бути різними, але у них є найтиповіші уражальні чинники - це вибухи, які призводять до руйнування виробничих будівель, інтенсивні пожежі, отруєння людей рідинами та газами; завали виробничих будівель споруд, ураження людей електричним струмом, затоплення виробництва разом з людьми.

Аварія може зумовити катастрофу з невиправданими наслідками, з великими людськими втратами.

Основними причинами виробничих аварій є безвідповідальне ставлення проектувальників до вимог техніки безпеки, керівників підприємств до дотримання цих вимог, низький контроль за станом виробництва, порушення будівельних норм під час будівництва об’єктів та монтажу технічних систем; порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання, машин механізмів.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру виникають переважно на потенційно техногенно небезпечних об’єктах. До них належать: хімічно небезпечні об’єкти, радіаційно небезпечні об’єкти, вибухо- та пожежонебезпечні об’єкти та гідродинамічні небезпечні об’єкти.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру класифікують за

такими основними ознаками:

за масштабами наслідків (об’єктові, місцеві, регіональні й загально­державні);

за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації в сільському господарстві, в лісовому господарстві, на заповідній території, на об’єктах особливого природоохоронного значення, у водоймах, матеріальних об’єктах, об’єктах інфраструктури, промисловості, транспорту,житлово-комунального господарства).

2. Особливості надзвичайних ситуацій техногенного характеру

Транспортні аварії (катастрофи)

Безпосредніми місцями виникнення надзвичайних ситуацій на транспорті є: автомобільні дороги, залізничні станції, колії та переїзди, порти, акваторія Чорного моря, траси магістральних трубопроводів.

Головними причинами цих надзвичайних ситуацій є порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів під час перевезення вантажів та пасажирів, причому особливо тяжкі наслідки мають аварії пасажирських автобусів, як на автодорогах, так і на залізничних переїздах.

У результаті аналізу причин виникнення НС на транспорті відомо, що порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, Правил пілотування і судноплавства призвели до аварій майже у 59 % випадках унаслідок незадовільного технічного стану транспортних засобів та комунікацій 27 %, унаслідок протиправних дій осіб — 10% та в4% випадків — унаслідок порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів та у результаті несприятливих погодних умов.

Небезпечний вантаж — речовини, матеріали, вироби, відходи виробничі та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежі пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об єктів заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин та які за міжнародним договорами, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їхнього впливу на довкілля або людину зараховано до одного з класів небезпечних речовин:

клас 1 - вибухові речовини та вироби;

клас 2 - гази;

клас 3 - легкозаймисті рідини;

клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини і тверді десенсибілізовані вибухові речовини;

клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання;

клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази в разі стикання з водою;

клас 5.1 - окиснювальні речовини;

клас 5.2 - органічні пероксиди;

клас 6.1 - токсичні (отруйні) речовини;

клас 6.2 - інфекційні речовини;

клас 7 - радіоактивні матеріали;

клас 8 - корозійні речовини;

клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Р Раптове руйнування будівель та споруд

Цей тип аварій, як правило, виникає зазвичай не сам по собі, а ініціюється яким-небудь побічним фактором. Наприклад, велике скупчення людей, якість будівельних матеріалів тощо.

Сьогодні в Україні експлуатується понад 17000 мостів, розрахунковий

термін служби яких не повинен перевищувати 30-40 років.

В основних галузях промисловості експлуатується понад 35 млн. тон несучих металевих та понад 250 млн. м³ залізобетонних конструкцій, рівень фізичного зношення доволі значний.

Наявний житловий фонд перебуває у незадовільному технічному стані. Майже 54 тис. будинків (5 % житлового фонду України) віднесено до категорії старих та аварійних.

А Аварії на електроенергетичних системах

Подібні аварії призводять до надзвичайних ситуацій, зазвичай через вторин­ні наслідки. Особливо тяжкі наслідки мають аварії на електроенергетичних мережах у зимовий сезон, а також у віддалених та важкодоступних районах. Стан українських електричних мереж із року в рік погіршується, що призводить до аварійних ситуацій на рівні окремих областей.

А Аварії на системах життєзабезпечення

Подібні аварії виникають переважно в містах з великим скупченням людей, промислових підприємств.

Локалізація пошкоджень на зруйнованих мережах повинна проводитися негайно. Особливо значні руйнування можуть виникнути під час несвоєчас­ного переключення бензопроводів, газопроводів та інших систем паливо­постачання та технологічних трубопроводів.

Загальна протяжність водопровідних мереж в Україні становить приблизно 180 тис. км, з яких 33 % нині перебувають в аварійному стані та потребують негайної заміни.

Гі Гідродинамічні аварії

Гідротехнічна споруда - об’єкт господарювання, який знаходиться поблизу водної поверхні та призначений для:

• використання кінетичної енергії води, що рухається, з метою перетворення її в інші види енергії;

• охолодження відпрацьованого пару ТЕС га АЕС;

• захисту прибережної території від води;

• забору води для зрошення та водозабезпечення;

• осушення;

• рибозахисту;

• регулюваня рівнів води;

• забезпечення діяльності річкових та морських портів, суднобудівельних та судноремонтних підприємств, судноплавства;

• підводного видобування, зберігання та транспортування корисних копалин.

Руйнування (прорив) гідротехнічної споруди виникає внаслідок дії сил природи (землетрус, ураган, розмив дамби, греблі) або діяльності людини, а також через конструктивні дефекти або помилки проектування.

До основних гідротехнічних споруд належать: греблі, водозабірні та водоскидні споруди, загати.

Прорив - ушкодження в тілі греблі, дамби, шлюзі, які є наслідком їх розмиву з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень або з утворенням проривного паводка.

Хвиля прориву виникає за умови одночасного накладання двох процесів: падіння води водосховища і різкого збільшення об’єму води в місці падіння. Висота хвилі прориву і швидкість її розповсюдження залежить від розмірів прориву, різниці рівнів води і топографічних умов русла річки та її гирла. Висота хвилі прориву складає 2-50 м.

Швидкість руху хвилі прориву, як правило, знаходиться у діапазоні від 3 до 25 км/год, а висота 2-50 метрів.

Евакуація населення із зон можливого катастрофічного затоплення проводиться передусім з населених пунктів, що знаходяться поблизу гребель, хвиля прориву яких може досягти зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години, а з інших населених пунктів - за наявності безпосередньої загрози їх затоплення.

Гідродинамічна аварія - надзвичайна подія, пов’язана із виведенням з ладу (руйнуванням) гідротехнічної споруди або її частини та некерованим пере­міщенням великих мас води, які несуть руйнування та затоплення значних територій. Це аварії на гідротехнічних спорудах, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ, захисту населення та матеріальних цінностей завчасно виконують такі заходи:

а) адміністративні:

• обмеження будівництва житлових будинків та об’єктів господарюва­ння у місцях, які підпадають під дію можливої хвилі прориву наступного затоплення;

• евакуація населення із зон, де час добігання хвилі прориву, після руйнування греблі, складає менше чотирьох годин - терміново, а з решти території - за виникнення загрози затоплення;

б) інженерно-технічні:

• обвалування (будівництво дамб) населених пунктів та сільськогоспо­дарських угідь;

• створення надійних дренажних систем;

• берегоукріплювальні роботи для запобігання зсувів, обвалів тощо;

• улаштування гідроізоляції та спеціальних кріплень на будинках та спорудах;

• насадження низькостовбурних лісів із вільхи, верби, осики та берези, що збільшує шорсткість поверхні та сприяє зменшенню швидкості хвилі прориву.

Рекомендації щодо дій населення в умовах загрози руйнування греблі водосховищ:

• проводиться оповіщення та інформування населення;

• завчасно сплановані маршрути можливої евакуації на підвищені ділянки місцевості;

• необхідно остерігатись обірваних проводів, проводів, що обвисли, повідомляти про наявність таких пошкоджень, а також про руйнуваня каналізаційних та водопровідних мереж у відповідні комунальні служби;

• не можна вживати в їжу продукти, які знаходилися в контакті з водяними потоками.