2.2. Метеорологічно небезпечні явища

В Україні щорічно спостерігається близько 150 випадків стихійних метеорологічних явищ. Найчастіше повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани. Рідше бувають пилові бурі, крижані обмерзання. Наслідком катастрофічних природних явищ метеорологічного походження є значні матеріальні збитки.

Найбільше потерпає від впливу стихійних метеорологічних явищ степова зона, де вони є характерні як для теплого (сильна спека, пилові бурі, суховії, лісові пожежі), так і холодного (сильні морози, сильна ожеледь) періоду року. Для Українських Карпат найхарактерніші сильні зливи, що спричиняють селеві та зливові потоки, град, сильні вітри, тумани, заметілі, сильні снігопади. Узбережжя Чорного та Азовського морів перебуває у зоні впливу атмосферних явищ, характерних для морського клімату.

Буревії- це вітри великої сили з швидкістю понад 32 м/с (близько 120 км/год). Буревій руйнує будівлі, лінії електропостачання, зриває дахи з будівель, ламає та вириває з корінням дерева, перекидає автомобілі, пошкоджує транспортні комунікації і мости. У разі поширення над морем викликає величезні хвилі висотою 10-12 м, пошкоджує причали і кораблі. Англійський адмірал Ф. Бофорт ще в 1806 запропонував 12-бальну шкалу вітрів. Він поділив вітри залежно від швидкості переміщення повітряних мас.

На сьогодні існують сучасні методи прогнозу буревіїв. Кожне підозріле скупчення хмар, де б воно не виникало, фотографується метеорологічними супут­никами з космосу. Ця інформація закладається в комп’ютери, щоб розрахувати шлях і тривалість буревію та заздалегідь сповістите населення про небезпеку.

Смерчі - утворення величезних вихорів, що переміщаються з швидкістю до 450 км/год. Виникають при зіткненні великих повітряних мас різної температури і вологості. Смерч спричиняє пожежі, нищення будівель, руйнування технічних об’єктів. В Україні смерчі трапляються в Азовському та Чорному морях.

Коли буревії супроводжуються грозами, вони стають небезпечнішими, додається ще один уражальний чинник - блискавка. Вона володіє значною руйнівною енергією (це високо енергетичний електричний розряд), влучаючи в окремі об’єкти, викликає пожежі, вибухи, руйнування будівель. Найнебезпечніші є будинки в сільській місцевості, що не мають блискавковідводів, а також природ­не середовище. Найчастіше блискавка влучає у високі поодинокі предмети - опори ЛЕП, димові труби, дерева, високі споруди, гори. В лісі блискавкою найчастіше уражаються дуби, сосни, ялини, рідше береза, клен.

Правила безпеки під час буревію:

- отримавши попередження, щільно зачинити вікна, двері і захистити їх;

• з дахів і балконів забрати речі, що можуть травмувати людей;

• в будинку відімкніть електропостачання, перекрийте газ;

• в будівлях триматись подалі від вікон; найбезпечніші місця: підвали, сховища, метро, внутрішні кімнати перших поверхів будинків;

• на відкритій місцевості слід заховатись у западині, яру, канаві;

• під час грози для попередження уражень блискавкою не можна стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач;

• уникайте споруд підвищеного ризику - мостів, естакад, ліній електромереж, водойм, висотних об’єктів, дерев.

Правила безпеки під час блискавиці:

• не ховатись під поодинокими предметами, не стояти в повен зріст, не лягати на землю, краще присісти;

• негайно позбутись всіх металевих предметів, відімкнути мобільні телефони;

• не торкатися металевих предметів (огорож, стовпів, металевих будівельних конструкцій);

• якщо предмети навколо вас гудуть (дзвенять), це небезпечно, перейдіть в інше місце;

• під час грози не ходіть босоніж, не купайтесь, не плавайте на човні.

Інженерний захист територій від буревіїв:

• обмеження розміщення небезпечних виробництв у буренебезпечних районах;

• насадження лісових смуг у степових районах;

• зменшення запасів і термінів зберігання на ОГ вибухо- і хімічно- небезпечних речовин;

• зміцнення промислових, житлових будівель і споруд;

• укриття людей і особливо цінного майна в заглиблених приміщеннях.