- •Практичне заняття з теми 6 податковА системА франції
- •1. Передумови і фіскальні перетворення Великої французької революції
- •1.1. Фіскальна політика до Великої французької революції
- •1.2. Фіскальні перетворення Великої французької революції
- •1.3. Франція як батьківщина знакових подій в історії оподаткування
- •2. Основні державні податки
- •2.1. Податкова система Франції: загальна характеристика
- •2.2. Податок на доходи фізичних осіб
- •Шкала ставок податку на доходи фізичних осіб (2010 р.)
- •Соціальні пільги з податку на доходи фізичних осіб (2010 р.)
- •Податкові кредити при оподаткуванні особистих доходів
- •2.3. Податок на прибуток корпорацій
- •2.4. Платежі в соціальні фонди
- •Ставки внесків у фонди соціального страхування
- •2.5. Податки на приріст вартості капіталу і додану вартість
- •2.6. Акцизи та інші податки
- •3. Місцеві податки
- •3.1. Система місцевого оподаткування
- •3.2. Поземельний податок на нерухоме майно
- •3.3. Податок на помешкання
- •3.4. Територіальний економічний внесок
- •3.5. Інші місцеві податки
- •4. Фіскальне відомство і адміністрування податків
- •4.1. Генеральна дирекція податків, її структура
- •4.2. Податкове законодавство Франції і його дотримання
- •4.3. Ефективність адміністрування податків та модернізація податкової служби
- •Ефективність фіскальних систем Франції і України
Практичне заняття з теми 6 податковА системА франції
Навчальні цілі: Визначити роль фіскальних перетворень Великої французької революції у становленні податкового права і податкової системи інших країн світу й, зокрема, України. Вивчити устрій податкової системи Франції, види та особливості адміністрування основних державних та регіональних податків. Порівняти податкові системи України і Франції.
Навчальне обладнання: підручники і навчальні посібники; проектор; пакет візуального супроводження теми.
Форми організації навчання: робота з літературними джерелами, заслуховування і обговорення повідомлень, співбесіда, дискусія, тестування, розрахунки різних показників тощо.
Рекомендована література:
Базова: 1, 4, 5, 7, 10, 12, 13.
Додаткова: 16, 21, 22, 25, 31, 32, 58, 73.
З м і с т з а н я т т я
1. Передумови і фіскальні перетворення Великої французької революції
1.1. Фіскальна політика до Великої французької революції
1.1.1. Відкритий тест: У Франції згідно з рішенням Генеральних штатів (вищої дорадчої представницької ради у Франції в період до Великої французької революції) у (1: ____) р. було вперше задекларовано принцип, згідно з яким нові податки запроваджуються не королівським наказом, а (2: __________________________). З (3: 1341 )р. вводиться податок на сіль в формі соляної (4: _________) – пізніше відкупу), а з (4: 1439) р. – податок на землі та будівлі (5: ____).
1.1.2. Тест: В інтелектуальному плані Франція знаменита державними діячами й ученими-фінансистами, котрі внесли великий вклад у розвиток фінансової думки і фіскальної практики. Так, кардинал Ришельє (1585–1642) чітко сформулював головну стратегію фіскальної політики: «Не слід переобтяжувати підданих податками, але не слід і брати з них менше, ніж потрібно для потреб держави». З допомогою теорії і кривої якого вченого можна описати цю стратегію? – 1) Лоренца; 2) Лаффера; 3) Хікса; 4) Джині.
1.1.3. Тест: У 1648–1652 рр. у Франції розгорілася громадянська війна, котра ввійшла в історію під назвою Фронда. Безпосередньою причиною Фронди стали непопулярні фіскальні заходи уряду, зокрема запровадження обтяжливого податку на: 1) земельні ділянки; 2) ремісничі вироби; 3) будинки; 4) експорт товарів.
1.1.4. Придушення Фронди знаменувало у Франції перемогу королівського абсолютизму над опозиційним йому парламентом, відкривши шлях до свавілля в сфері оподаткування, широкого розповсюдження т. зв. відкупної системи податків. В чому її суть і шкідливість для суспільства?
1.1.5. Тест: Хто у Франції після придушення Фронди, перебуваючи на посаді генерального контролера (міністра) фінансів, дещо полегшив тягар податків для їх платників і розправився з казнокрадами? – 1) Ан-Робер-Жак Тюрго; 2) Жан Батист Кольбер; 3) Луї-Доменіка Луї; 4) П'єр Леруа-Больє.
1.1.6. Жан Батист Кольбер (1619–1683) прославився тим, що проводив фінансово-економічну політику, пізніше названу за його іменем кольбертизмом, по сприянню виробництву й експорту парфумів, дорогих меблів, посуду, вина, одягу, взуття і т. ін. Наслідки такої політики відчуваються через віки. Який з цього можна зробити висновок щодо доцільності й ефективності втручання держави в економіку?
1.1.6. Через сто років Анн-Робер Жак Тюрго (1727–1781) звернув увагу на проблему соціальної несправедливості в оподаткуванні. Проти чого він виступав? За яким принципом він проповідував політику економічного лібералізму?