По прямому варіанту із залізничного транспорту перевантажується:

т

Якщо у формулу визначення об’єму перевантаження тарно-штучних вантажів підставити приведені вище значення , , , то отримаємо :

Позначимо:

Розділивши обидві частини рівняння (13) на Q, отримаємо:

Визначимо частку вантажопереробки по прямому варіанту:

де А, В, С – коефіцієнти, значення яких можна розрахувати:

У випадку, коли А=0, то:

Таким чином, по прямому варіанту буде перевантажено:

Частка вантажу, що перевантажується з вагонів в автомобілі по прямому варіанту, становить:

Об’єм вантажопереробки вантажного фронту у вузлі перевантаження вантажів із залізничного транспорту на автомобільний:

де К_п – кількість повторних переробок вантажу НРМ при перевантаженнях його через склад ( в даному випадку К_п=2);

- коефіцієнт, що враховує додатковий об’єм вантажопереробки, викликаний сортуванням, зважуванням та іншими операціями, виконаними з вантажем на складі( береться з початкових даних за об’ємом сортування вантажу на складі, наприклад: при об’ємі сортування вантажу на складі 3%,

=0,03 і при 4,2% - =0,042)

За результатами розрахунків в масштабі ( 1см:100т) будуємо 2 потокові графіки:

1. Графік переробної здатності вантажного фронту за час роботи автомобільного транспорту t:

= f(t)

2. Графік вантажопереробки вантажного фронту у вузлі перевантаження за

той же час:

= 836

t=14,2

Висновки

Виконавши розрахунки об’єму перевантаження тарно-штучних вантажів по прямому варіанту із залізничного транспорту на автомобільний я дійшов до висновку, що переробна здатність вантажного фронту в першу чергу залежить від часу роботи автомобільного транспорту.

Також вантажопереробка вантажного фронту у вузлі перевантаження залежить від часу роботи автомобільного транспорту.

Варто сказати, що велику роль у продуктивності та ефективності виробництва відіграє комплексна механізація та автоматизація. Але на привеликий жаль роквиток КМА в Україні значно малий, в порівнянні із зарубіжними країнами.

Не менш важливу роль відіграють складські роботи. На них відбувається навантажувально-розвантажувальні роботи різних видів вантажу. При використанні КМА НРТС роботи були б ефективнішими.

На мою думку час впроваджувати КМА на складах і звільнятися від ручної праці, що призведе до більш продуктивного виробництва.

Список використаної літератури

1. http://leksika.com.ua/11860823/ure/kompleksna_mehanizatsiya_i_avtomatizatsiya_virobnitstva

2. http://pidruchniki.ws/13030227/marketing/mehanizatsiya_avtomatizatsiya_tehnologichnogo_protsesu_pidpriyemstvah_optovoyi_torgivli

3. http://uk.wikipedia.org

4. http://ru.wikipedia.org

5. http://fsoler.com/skladi-v-logsticz/54-skladi-x-viznachennya--vidi.html

6. http://refs.uaclub.net/38/90613631/1/index.html

1. Гриневич Г.П. Комплексно-механизированые и механизированые склады на транспорте. - М.: Транспорт, 1976.-280 с.

2. Кривцов И.П. и др. Автоматизация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на промышленном транспорте. – К.: Высшая школа, 1986. – 264 с.

3. Петренко Л.М., Омельченко О.Д. Основні задачі промислових транспортних систем // Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка, управління. Тези допов. Першої науково-практичної конференції - Київ: КУЕТТ, 2003 - Частина 1.- с. 111.

4. Гриневич Г.П. Комплексная механизация и автоматизация погрузочнр-разгрузочных работ на железнодорожном транспорте. Изд. 4-е перераб. доп.- М: Транспорт, 1981- с. 343.

5. Левачев НА. Механизация погрузочно-разгрузочных транспортних складских работ в пищевой промышленности: Учебное пособие студентов вузов.- М: Лег. и пищ. пром., 1984.- 183 с.