Схеми вантажопотоків від постачальника до споживача. Схеми вантажопотоків від постачальника до споживача
а) проста схема вантажопотоку;
б) схема вантажопотоку у разі наявності проміжних складів у постачальника і споживача;
в) схема вантажопотоку промислових підприємств з великим об’ємом використаної сировини і виготовленої продукції ;
г) схема вантажопотоку в разі реалізації та постачання через регіональні, обласні бази;
д) схема вантажопотоку підприємств, які не мають сталих виробничо-господарських зв’язків;
е) схема вантажопотоків підприємства монополіста.
Основні задачі промислових транспортних систем.
Основними задачами промислових транспортних систем є:
забезпечення точок відправлення з точками призначення в просторі – транспортування вантажів; зведення декількох вантажопотоків у один; розподіл вантажів з одного вантажопотоку на декілька;
комплектування замовлень, утворення комбінаційних груп вантажів за заданою програмою .
НАУКОВІ ОСНОВИ КОМПЛЕКСНОЇ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ ТРАНСПОРТНО - РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ ТРАНСПОРТНО - СКЛАДСЬКИХ РОБІТ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ З РУХОМИМ СКЛАДОМ (НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТА НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ).
На сучасному рівні немає чіткого поняття комплексної механізації НРТС робіт взагалі, у зв’язку з чим існують різні методи підрахунку її рівня.
У транспортно-технологічних процесах розділяють основні і допоміжні операції.
До основних підйомно-транспортних операцій відносять: захват вантажу, подача його на навантажувально-розвантажувальну машину, підйом, пересування (транспортування) і видача вантажу, складання в штабель або витягання зі штабеля.
До допоміжних відносять операції: стропування, відстрочування і відтяжка вантажів при підйомі та складанні, управління перевантажувальним процесом, кріплення вантажів, вкладання і прибирання прокладок під окремі місця вантажів; встановлення труб, підйомників, лотків, захватів і управління ними; підготовка рухомого складу під навантаженням робіт та ін..
Схему розвитку НР робіт можна представити у вигляді ланцюга:
Ручна
праця
механізація
комплексна механізація
автоматизація
комплексна механізація.
Ручна праця – основні та допоміжні операції виконуються вручну.
Механізація – основні операції виконуються за допомогою окремих механізмів і машин, а управління ними й допоміжні операції виконуються вручну.
Комплексна механізація – основні й допоміжні операції по всьому матеріальному потоку виконуються комплексом механізмів машин, причому неповні і допоміжні операції взаємозв’язані за продуктивністю і забезпечують заданий темп і продуктивність (терміни) всього процесу. Управління механізмами і машинами виконується вручну.
Автоматизація – вища ступінь організації НР робіт, коли тільки основні і допоміжні операції виконуються механізмами і машинами автоматично, без присутності людини (мова йде про окремі операції у виробничо-транспортних логістичних системах).
Основна задача автоматизації – підвищення продуктивності НР робіт за рахунок ліквідації ручної праці. Людина виконує функції «контролінгу» підприємства.
Комплексна механізація – основні і допоміжні операції та регулювання по всьому циклу підприємства виконуються комплексом механізмів і машин так, що задана якість продукції створюється без участі людини. Якщо така автоматизація охоплює весь підприємницький процес, включаючи «контролінг», то вона називається суцільною. Шлях до комплексної та суцільної автоматизації лежить через мікроавтоматизацію, тобто через автоматизацію окремих операцій.
КМА НРТР робіт у будь-якій промисловості розглядається як частина загальної проблеми промислового підприємства і охоплює транспортно-технологічні й експлуатаційно-ремонтні операції з підйомно-транспортним і складськими обладнаннями для конкретних видів вантажів і, в першу чергу, на залізничному транспорті. Розрізняють КМАНРР робіт матеріального потоку: ділянки, цехи, підприємства, галузі, залізничні станції тощо. При розгляді матеріального потоку до уваги беруться усі операції, тобто весь комплекс переробки вантажу від його постачання як сировини до відправлення готової продукції усіма видами транспорту.
Одним із основних напрямків удосконалення рухомого складу є підвищення його вантажопідйомності, що дозволяє підняти провізну й пропускну спроможність при більш економічних капіталовкладеннях у постійне обладнання транспорту. Ведуться роботи із удосконалення конструкції рухомого складу, умов зберігання та його спеціалізації. Це сприяє росту рівня КМАНР робіт у транспорті .