7. Перевезення вантажів у контейнерах.

Контейнером називається стандартна ємкість для переміщення і зберігання вантажів.

Контейнери бувають: великотоннажні; середньотоннажні та малотоннажні; транзитні.

Контейнеризація – один із елементів технічного прогресу і організації перевезення вантажів. Впровадження контейнеризації ліквідує перевалочні операції з вантажами і дає змогу впроваджувати системі від «дверей до дверей». Вона потребує злагоджених дій робітників інших галузей господарства держави.

Система доставки вантажів від виробника (відправника) до одержувача (споживача) в спеціальних стандартних ємкостях різними видами транспорту отримала назву контейнерна транспортна система (КТС). Вона дає змогу біль ніж у двічі знизити собівартість вантажних перевезень, різко скоротити витрати на тару, в 4-5 разів підвищити продуктивність праці, забезпечити КМА перевантажувальних робіт.

У повний комплекс технічного обладнання КТС входять:

• контейнерний парк разом з піддонами та іншим обладнанням формування вантажів у пакет для механізованої НР роботи;

• рухомий склад різних видів транспорту;

• обладнання механізації для переробки контейнерів у стикових пунктах, між різними видами транспорту і на підприємствах;

• контейнерні пункти на різних видах транспорту і підприємствах для зберігання і переробки контейнерів;

• ремонтна база контейнерів.

Залежно від вантажопід’ємності контейнери поділяються на три группи:

• великотоннажні масою брутто10 т і більше;

• середньотоннажні масою 5-3 т;

• малотоннажні масою брутто менш ніж 2,5 т.

За призначенням контейнери діляться на універсальні й спеціальні. Універсальні контейнери призначені для перевезення цінних штучних вантажів широкої номенклатури (взуття, книги тощо.)

Спеціальні контейнери призначаються для перевезення одного або декількох вантажів, однорідних зі фізико-механічними властивостями (вогнетривкі, вино, швидкопсувні вантажі т ін..)

Всі спеціальні контейнери діляться на группи:

• відкриті контейнери – для перевезення навалочних вантажів, на якість котрих не впливають атмосферні опади;

• закриті контейнери – для перевезення сипучих вантажів, для яких небезпечний вплив опадів;

• контейнери-цистерни, які обладнанні пристроями для зливу і наливу рідких продуктів;

• ізотермічні контейнери, які обладнанні приладами охолодження;

• інші контейнери – для окремих вантажів і визначеним режимом зберігання;

За конструктивними особливостями контейнери діляться на:

• жорсткі, виготовляються із сталі, сплавів алюмінію;

• еластичні, виготовляються із гумових тканин і синтетичних матеріалів;

• комбіновані, виготовляються із сталі, сплавів алюмінію й еластичних тканини.

Стосовно універсальних контейнерів, то на залізницях України в обороті знаходяться середньотоннажні універсальні контейнери та малотоннажні.

Для можливості застропи і кріплення контейнерів між собою вони обладнанні спеціальними пристроями – фітингами. Отвори в нижній частині контейнера служать для захоплення їх вилами.

Нові контейнери повинні забезпечувати:

• надійність і стійкість штабелювання в три й шість ярусів;

• можливість виконання НР робіт обладнання механізації і автоматизації та їх безпечність;

• збереженість вантажів при транспортуванні, складуванні та перевантаженні.

Великотоннажні контейнери перевозять на спеціалізованих платформах продовженою базою або на переобладнаних універсальних платформах. Середньотаннажні на універсальних платформах або в піввагонах, а малотоннажні - в основному, у критих вагонах.

В автомобільному транспорту автомобілі, що перевозять контейнер називають спеціальними автопоїздами, що складаються із автомобіля тягача і напівпричепа.

8. Розрахунок основних параметрів обладнання комплексу по заданим маршрутам : розрахунок об’єму перевантаження тарно-штучних

вантажів по прямому варіанту із залізничного транспорту

на автомобільний.

Схема перевантаження вантажів із залізничного транспорту на автомобільний

Кількість вантажу в одній подачі залізничним транспортом - , т. Вантаж перевозить з вантажного фронту автомобільним транспортом впродовж t, год.

Вхідний потік подачі автомобілів описується законом Пуассона. Вантажопідйомність одного автомобіля , т. Переробна здатність навантажувальних-розвантажувальних машин (НРМ) складає :

• при перевантаженні по прямому варіанту - , т;

• при вивантаженні вантажу з вагону на склад - , т;

• при вантаженні вантажу із складу на автомобіль - , т.

Вірогідність безвідмовної роботи НРМ - , а вірогідність того, що не знадобиться перевантаження вантажу на склад для виконання технологічних операцій - .

Вихідні дані:

Таблиця 1

№ п/п	Параметри	Варіант 22
1.	Добовий вантажопотік Q, т	950
2.	Кількість вантажу на одній подачі, Qп, т	265
3.	Тривалість роботи автомобіля, t, год	14,2
4.	Вантажопідйомність одного автомобіля, qн , т	5
5.	Переробна здатність НРМ по прямому варіанту, П1-3, т	57
6.	Переробна здатність НРМ при вивантаженні вантажу з вагону на склад, П1-2 , т	65
7.	Переробна здатність НРМ при навантаженні вантажу зі складу на автомобіль, П2-3, т	53
8.	Об’єм сортування вантажу на складі, %	4,1
9.	Вірогідність безвідмовної роботи НРМ - Рм, т	0,90
10.	Вірогідність того, що не знадобиться перевантаже- ння вантажу на склад для виконання технологічних операцій - Рn	0,95

У зв’язку з тим, що автотранспорт працює тільки впродовж двох змін, необхідно встановити об’єм перевалки із залізничного транспорту на автомобільний саме за цей період.

Середня інтенсивність потоку подач вантажу складає:

де Т=24 год – тривалість роботи вузла перевантаження.

Середня інтенсивність потоку автомобілів визначається за формулою :

Переробна здатність вантажного фронту по зв’язках 1-3, 1-2, 2-3 відповідно до схеми перевалки вантажів на рис. , також розраховуються з урахуванням тривалості періоду роботи автомобільного транспорту:

т

т

т

де, , , , t – дані приведені в таблиці 1.

Кількість вантажу, що поступає на вантажний фронт за час t:

Об’єм перевантаження тарно-штучних вантажів по прямому варіанту в цей період складає:

де Р_в – вірогідність знаходження вагонів у вантажного фронту;

Р_а –вірогідність знаходження автомобілів у вантажного фронту;

Р_м –вірогідність безвідмовної роботи НРМ ( табл. 1);

Р_n –вірогідність того, що не знадобиться перевантаження вантажу на склад для виконання технологічних операцій ( табл. 1).

Вірогідність знаходження вагонів і автомобілів у вантажного фронту можна визначити за наступними співвідношеннями:

У цих формулах - частка вантажу, що слідує по прямому варіанту за час роботи автотранспорту, а , - вірогідність того, що на вузол перевантаження вантажу за добу не прибуде жодної подачі вагонів і жодного автомобіля відповідно.

При Пуассонівському потоці подачі вагонів і автомобілів: