69. Поняття та структура правопорушення. Види правопорушень. Проступки та злочини.

Правопорушення - це винна поведінка праводієздатного індивіда, яка протирічить вимогам норм права, заподіює шкоду іншим особам і тягне за собою юридичну відповідальність.

Ознаки правопорушення : виражається в дії чи бездіяльності; протирічить приписам норм права; як правило винність в формі умислу чи необережності; заподіяння шкоди протиправним діянням причиновий зв’язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками; тягне за собою міри державного примусу.

Види правопорушень :

• Проступки - такі правопорушення, які характеризуються меншою ступінню суспільної безпеки в порівнянні з злочинами і посягають на окремі сторони правового порядку, що існує в суспільстві.

• Дисциплінарні проступки - правопорушення, що складаються в сфері службових відносин і порушують порядок відносин підпорядкованості по службі.

• Адміністративні проступки - правовідносини, що посягають на встановлений законом суспільний порядок, на відносини в сфері виконавчої і розпорядчої діяльності орагнів держави.

• Цивільний проступок - правопорушення, що скоюються в сфері майнових та немайнових відносин, що являють для людини духовну цінність.

• Злочин - передбачене крим. законом суспільно небезпечне діяння , що посягає на суспільний лад України, його політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше передбачене крим. Структура : Об’єкт; Суб’єкт; Об’єктивна сторона; Суб’єктивна сторона.

70.Структура правової норми

Норма права - це встановленою або санкціоноване, а також охоронюване державою правило поведінки, що визначає праваі й обов'язки осіб у регульованих суспільних відносинах.

Структура норми права - це її внутрішня будова. До структурних елементів норми права ставляться:

- гіпотеза - частина норми, що вказує на фактичні обставини, при настанні яких варто виконати встановлене правило;

- диспозиція - частина норми, що містить саме правило поведінки, що вказує на права та обов'язки сторін у регульованому відношенні;

- санкція - частина норми, що передбачає заходи примусового впливу, застосовувані до порушників даного правила поведінки.

71 Регулятивна та охоронювальна функція права.

Функція права - основні напрямки його дії на суспільні відносини та поведінку людей.

Регулятивна функція - це такий напрямок правової дії, який покликаний забезпечити чітку організацію суспільних відносин, їх функціонування та розвиток у відповідності з потребами суспільного прогресу. Регулятивна дія права пов’язана з позитивними явищами суспільного життя, що виникають в сфері майнових, фінансових, сімейних... відносин.

Регулятивна функція діє :

• Шляхом закріплення цих суспільних відносин в нормах права;

• Шляхом забезпечення високої ступені свободи і організованості суспільних відносин, їх постійний розвиток та вдосконалення.

Охоронювальна функція - такий напрямок правової дії, який націлений на охорону позитивних та витіснення негативних для суспільства відносин. Вона направлена на присічення та попередження протиправної поведінки.

Охоронювальна дія права виражається :

• у визначенні заборон на скоєння протиправних дій та визначення цих протиправних дій чи їх ознак;

• в установлені юридичних санкцій за скоєння вказаних діянь;

• в безпосередньому застосуванні бридичних санкцій до осіб, що скоїли правопорушення.