29. Спільна сумісна власність подружжя.

Спільна сумісна власність подружжя – це право подружжя володіти, користуватися, розпоряджатися своєю владою і в спільних інтересах майном, що їм належить У зв’язку з цим, правовідносини власності подружжя можуть бути поділені на дві групи: 1) правовідносини з приводу спільного майна, на яке у подружжя виникло право спільної сумісної власності; 2) правовідносини з приводу роздільного майна, яке належить на праві приватної власності кожному з подружжя.Сімейне право України, закріплюючи принцип спільності майна подружжя, який означає об'єднання майна чоловіка і жінки (по­вністю або в певній частини) в єдину майнову масу, встанов­лює ряд спеціальних правил щодо його володіння, користу­вання та розпорядження. Зокрема: 1) майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю сторін; 2) по­дружжя має рівні права щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності; 3) майно належить подружжю без ви­значення часток кожного з них у праві власності; 4) права подруж­жя на майно визнаються рівними незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного за­робітку (доходу); 5) до тих пір, поки не буде доведено протилежне, вважається, що кожен з подружжя, який здійснює правочини щодо розпорядження спільним майном, діє в інтересах подружжя.

30. Поділ спільного майна подружжя

Майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, може бути поділене між сторонами. Загальна ідея поді­лу майна полягає у припиненні режиму спільності й виникненні на його основі режиму роздільності майна. Кожен із подружжя після поділу майна стає власником тієї чи іншої речі або сукуп­ності речей і не пов’язує свої дії щодо володіння, користування та розпорядження майном з іншим із подружжя. Поділ спільного майна подружжя може бути здійснено під час існування шлюбу, у процесі його розірвання, а також після розір­вання шлюбу. Поділ майна подружжя може бути здійснено у добровільному або судовому порядку. Добровільний порядок застосовується, якщо подруж­жя домовилося щодо визначення часток кожного з них у праві на майно, а також дійшло згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток. Умови поділу майна подружжя можуть бути передбачені в спеціальному договорі про поділ майна а бо визначатися у шлюб­ному договорі подружжя.

31. Права та обов’язки подружжя по утриманню

Сімейне законодавство передбачає обов’язок подружжя матеріально підтримувати один одного у шлюбі. Цей обов’язок виникає у подружжя з моменту укладення шлюбу та існує протягом усього строку перебування у ньому.Можна виділити загальні та спеціальні підстави стягнення аліментів на утримання одного з подружжя.Загальні підстави. 1. Для надання утримання особи повинні перебувати у зареєстрованому шлюбі. 2. Один із подружжя є непрацездатним. 3. Наявність потреби у матеріальній допомозі. 4. Наявність у утримувача можливості надання допомоги Спеціальні підстави. 1. Утримання того з подружжя, з яким проживає дитина 2. Утримання того з подружжя, з ким проживає дитини-інвалід. 3.Утримання осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах