23. Порядок розірвання шлюбу судом.

Подружжя, яке має дітей, може подати до суду заяву про розлучення разом із письмовим договором про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу 1 місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання , шлюбу.Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений і одним із подружжя. При розгляді справ про розірвання шлюбу суд зобов'язаний всебічно з'ясувати взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, вжити заходів до примирення подружжя як при підготовці справи до судового розгляду, так і в судовому засіданні. Суди зобов'язані розглядати справи про розірвання шлюбу, як правило, за участю обох сторін.

24. Наслідки розірвання шлюбу

Розірвання шлюбу як юридичний факт викликає певні юри­дичні наслідки:1) між колишнім подружжям припиняються особисті права та обов'язки, зокрема, такі як право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності, право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток, право дружини та чоловіка на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї, обов’язок подружжя турбуватися про сім’ю, право дружини та чоловіка на свободу та особисту недоторканність; 2) особа, яка змінили своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу має право на вибір прізвища: 3) особи, після одержання Свідоцтва про розірвання шлюбу мають право на повторний шлюб; 4) питання про походження дитини вирішується у порядку, а саме, дитина, яка була народжена до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу, походить від подружжя; 5) припинення режиму спільної сумісної власності.

25. Встановлення режиму окремого проживання подружжя

1. За заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. 2. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

26. Особисті немайнові правовідносини подружжя — це врегу­льовані нормами сімейного права відносини стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.Особисті немайнові права подружжя мають певні особливості. Особисті немайнові права подружжя виникають не від народження, а в зв'язку із взяттям шлюбу, зареєстрованого у встановленому порядку. Особисті немайнові права подружжя не є абсолютними, бо вони можуть бути порушені не будь-ким, а лише іншим з подружжя. Особисті немай­нові права подружжя є визначальними в сімейних правовідноси­нах. Саме з них, як похідні, виникають усі інші права подружжя. Здійснення особистих немайнових прав одним із подружжя можливе не тільки за умови погодження своїх дій з іншим із подружжя, а й з урахуванням інтересів сім'ї в цілому. Немайнові особисті права подружжя можуть припинятися з волі учасників шлюбних відносин - шляхом розір­вання шлюбу, оскільки їх припинення відбувається разом із при­пиненням шлюбу.