Прорахунки держави п Скоропадського.

1. Підтримка гетьмана лише зі сторони заможних верств, через приватну власність на землю, був лише розроблений проект земельної реформи.

2. Українське національно свідоме громадянство вороже ставилось до гетьманської влади.

3. Не була створена своя армія.

4. Скоропадського вважали ставлеником німців.

5. гетьман вів боротьбу одночасно з внутрішньою і зовнішньою опозиціями.

14 листопада 1918 р. політичні партії України створили верховний орган республіки – Директорію – під проводом В. Винниченка і

С. Петлюри.

14 грудня 1918 р. П.Скоропадський залишив Київ.

19 грудня 1918 р. Директорія оголосила про відновлення УНР.

26 грудня створено уряд УНР під головуванням В. Чехівського.

УНР Директорії проіснувала до кінця 1919 р.

18 березня 1921 р. був підписаний Ризький договір, за яким Польща визнавала в Україні більшовицьку владу.

Тема 7. Україна між двома світовими війнами (1921-1939рр.)

7.1. Відбудова народного господарства України на засадах непу.

7.2. Україна в складі СРСР. Національна політика більшовиків в Україні.

7.3. Індустріалізація в Україні та її результати.

7.4. Примусова колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 рр.

7.5. Суспільно-політичне життя в Україні. Масові репресії в 30-ті роки.

Західно-українські землі в 20-30-х роках ХХ ст.

1. НЕП – Х з’їзд РКП(б) 1921 р.

2. Утвор. СРСР – 30 грудня 1922 р. І –й з-д СРСР

3. Політика коренізації (українізація) –квітень 1923р.

4. Індустріалізація – ХІУ з-д ВКП(б) грудень 1925р.

5. Колективізація – ХУ з-д ВКП(б) 1927р.

НЕП

Після закінчення громадянської війни Україна перебувала у складному соціально-економічному й політичному становищі. Поза її межами залишалася значна частина земель, які раніше належали Австро-Угорщині. Польщі відійшла Східна Галичина, Румунії – Північна Буковина, Чехословаччині – Закарпатська Україна. У результаті радянсько-польської війни (1920-1921 рр.) у складі Польщі залишалася частина українських земель, які раніше перебували у межах російських кордонів. Ці землі разом зі Східною Галичиною утворили новий регіон – Західну Україну (сучасні Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська і Рівненська області). У 1918 році Румунія загарбала Бесарабію.

По закінченні громадянської війни та інтервенції було створено умови для переходу до мирного будівництва. Політика “воєнного комунізму”, застосовувана під час громадянської війни, не могла бути прийнятною в умовах мирного будівництва. Відмова від “воєнного комунізму” пов’язана з рішеннями Х з’їзду РКП(б), який відбувся в березні 1921 р. і ухвалив замінити продрозверстку продподатком. Це був перший і найважливіший крок до нової економічної політики (неп).

НЕП – це комплекс заходів перехідного періоду, який передбачав:

• зміну продрозкладки продподатком;

• використання товарно – грошових відносин, формування ринку;

• кооперування трудящих;

• запровадження госпрозрахунку, посилення особистої зацікавленості у результатах праці;

• тимчасовий допуск кап. елементів у економіку.

Важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля залишалися державними.

ПРИЧИНИ ВВЕДЕННЯ НЕПУ.

• Закінчення бойових дій, перехід до мирного будівництва, відбудова господарства

• кризовий стан економіки;

• невдоволення селянства продрозкладкою.

По закінченні громадянської війни та інтервенції було створено умови для переходу до мирного будівництва. Політика “воєнного комунізму”, застосовувана під час громадянської війни, не могла бути прийнятною в умовах мирного будівництва. Відмова від “воєнного комунізму” пов’язана з рішеннями Х з’їзду РКП(б), який відбувся в березні 1921 р. і ухвалив замінити продрозверстку продподатком. Це був перший і найважливіший крок до нової економічної політики (неп).

Наслідки НЕПу :

--- у 1928-1929 рр. – електроенергії вироблено на 138% більше ніж 1913р; кам. вугілля – на 119,3%; сталі –на 117%.

• поступово виходило з кризи С/г, яке за обсягом валової продукції вже 1927 -1928рр. перевищило рівень 1913р.

Причини згортання НЕПу:

1. Зниження темпів розвитку;

2. поява кризових явищ (товарний голод, інфляція, фінансова криза та ін.);

3. нестача капіталів для реконструкції промисловості;

4. вичерпання ресурсів;

5. небажання більшовицької партії ділитися владою ;

6. швидка диференціація суспільства, зростання соціальної напруги.