Причини розпаду київської русі

1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення;

2. Зростання великого феодального землеволодіння;

3. Відсутність чіткого механізму спадковості князівської влади;

4. Зміна торговельної кон’юнктури, частковий занепад Києва як торговельного центру, поява поліцентрії у зовнішній торгівлі.

5. Посилення експансії степових кочівників (печенігів, половців);

6. Монголо-татарська навала.

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА – СПАДКОЄМИЦЯ

КИЇВСЬКОЇ РУСІ

1199 р. – утворення Галицько-Волинського князівства

князем Романом Мстиславичем (1199-1205рр.)

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

І. Утворення та становлення (1199 – 1205 рр.)

ІІ. Тимчасовий розпад єдиної держави (1205 – 1238 рр.)

ІІІ. Об’єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським

ігом (1238 – 1264 рр.)

ІV. Стабільність та піднесення (1264 -1323 рр.)

V. Поступовий занепад (1323-1340 рр. ).

РОЛЬ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В ІСТОРІЇ:

1. --- зберегло від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східного слов’янства, сприяло їхній консолідації та усвідомленню власної самобутності;

2. --- стало новим, після занепаду Києва, центром політичного та економічного життя;

3. --- модернізувало давньоруську державну організацію;

4. --- розширило сферу дії західноєвропейської культури, сприяло поступовому подоланню однобічності візантійського впливу;

5. --- продовжило дипломатичні традиції Київської Русі, ще 100 років після встановлення золотоординського іга з честю представляло східнослов’янську державність на міжнародній арені.

Данило Романович Галицький (1238 -1264) – Єдиний руський князь, якого коронували як короля в 1253 р.

Тема лекції: Українські землі в ХІV- ХVІІІ ст.

1.Українські землі у складі Литви та Польщі. Феномен українського козацтва.

2.Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. Утворення української гетьманської держави.

3.Україна у другій половині Х\/ІІ-Х\/ІІІ ст. Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії.

4.Західна Україна у Х\/ІІІ ст.

Література

1. Гуржій О.І, Гетьманська Україна.: „Україна крізь віки”. – К.: Альтернативи, 1999.

2. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Л.: Світ, 1990.

3. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: - У 3-х т. – Л.: Світ, 1990. – 1992

4. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорозька Січ як український феномен. – К.: ЗАРЕЛІТ, 1995.

5. Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні. – К.: Дніпро, 1991.

6. Апонович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. – К.: Дніпро, 1993.

7. Апанович О. Українсько-російський договір 1654 року: міфи і реальність. – К.: Варта, 1994.

8. Іван Сірко. Кошові Запорозької Січі. К.: Либідь, 1992.

9. Історія України в особах. – ІХ – Х\/ІІІ ст. – К.: Україна, 1993.

10. Кулиняк Д.І. Соловецький в’язень: останній кошовий Січі Запорізької. – К.: Рад. письм., 1991.

11. Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький. Хроніка життя та діяльності. – К.: Наук. Думка, 1994.

12. Смолій В.А. Українська національна революція (1648-1676 рр.): „Україна крізь віки”. – К.: Альтернативи, 1999.

13. Субтельний О. Мазепинці: Український сепаратизм на початку Х\/ІІІ ст. – К.: Либідь, 1994.