4. Назвіть та спробуйте зробити рангову шкалу чинників, що в сучасних умовах впливають на вибір поведінкової тактики та стратегії індивідів в організації.

Головним завданням в наш час є необхідність створення сприятливого фізіологічного, психологічного та морального клімату для робітника, з метою заохотити його використов. свої знання та вміння в оптим. обсязі для ефективної роботи підприємства, розкрити свої потенційні можливості при подальшій трудовій діяльності. Через це мотивація праці робітників є актуальною проблемою для підприємств будь-якої форми власності незалежно від напрямку діяльності. .

А) Психологічні підходи являють собою спробу пояснити діяльність людини з позицій внутрішнього та зовнішнього розвитку особистості. Під впливом вроджених здібностей, які розвивалися в умовах виховання дитини та умов навколишнього середовища, визначаються потреби особи для забезпечення нормального існування.

Б) Соціологічні підходи характеризують наявність потреб у людини як у суспільного індивідууму. Живучи у соціумі, розвиваючись поряд з іншими, особистість відчуває потребу у тих самих благах, які притаманні іншим, оскільки їх відсутність буде призводити до дискомфорту. Саме від переваг соціальної групи будуть формуватися і власні потреби людини. Тому необхідно визначати, що є рушійним мотиватором для групи осіб, які проживають на певній території, які займаються ідентичною роботою та перебувають у тих самих соціально-економічних умовах.

В) Що стосується економічних підходів до вивчення трудової мотивації, то вони включають в себе прагнення людини отримати винагороду за результати своєї праці незалежно від того чи була виконана робота індивідуально або колективно. Важливим стає вміння керівника дати об’єктивну оцінку роботи кожного з членів бригади, визначити та заохотити найбільш здібних працівників до подальшої плідної праці.

Отже, на поведінку людини , зокрема трудову, впливають три основні групи факторів:

1) економічні (отримання такої винагороди за свою працю, яка відповідала б затраченим зусиллям),

2) соціально-психологічні (створення сприятливого психологічного клімату у роботі та забезпечення нормального соціального становища робітника)

3) особисті, які визначаються кожною людиною окремо в залежності від власних уподобань та потреб.

Ефективний менеджер має враховувати всі три групи факторів, визначати, що є найважливішим для даного співробітника та посилювати інтенсивність його праці шляхом задоволення саме цих груп потреб.

Універсальних пропозицій щодо методів стимулювання ефективної праці робітників на сьогоднішній день не існує, оскільки потреби людей індивідуальні та змінні у часі, тому кожен менеджер має спиратися лише на власні знання та можливості, шукати та застосовувати нові механізми мотивації персоналу.

Спілкуючись, люди виявляють різні стереотипи поведінки, які називають моделлю спілкування. Серед них, наприклад, такі [7]:

• "Монблан" (диктаторська модель). Для людини, що демонструє таку модель спілкування, характерним є відчуженість від співрозмовника; уявлення про всіх людей як про сіру масу; створення великої дистанції між собою та іншими; зверхність, підкреслення свого соціального статусу або віку; використання спілкування в основному для отримання або передачі інформації;

• "Китайська стіна" (неконтактна модель). При цьому характерними є небажання співпрацювати; велика психологічна дистанція; відсутність зворотного зв'язку;

• "Тетерев" (гіпорефлексивна модель). При цьому дуже великою є зосередженість на собі. Така людина слухає лише саму себе; у неї відсутні реакції на співрозмовників; вона не вміє вести діалог;

• "Гамлет" (гіпрефлексивна модель). Для такої людини важливим є те, як її сприймають співрозмовники; вона виявляє недовірливість, образливість, нерідко неадекватно реагує на інших;

• "Робот" (негнучке реагування). Така людина не вміє вести діалог, не сприймає зміни ситуації та настрою співрозмовника; зворотний зв'язок її не цікавить. При цьому характерними є жорстка логіка, спілкування за раніше складеною програмою;

• "Я сам" (авторитарна). Така людина домінує у розмові, не бажає слухати інших, ставиться до них зверхньо, зворотні зв'язки для неї мають слабке значення;

• "Локатор" (диференційна увага). Для такої людини характерним є орієнтування не на всіх співрозмовників, а лише на їх частину (друзів або ворогів), виділення так званих улюбленців;

• "Спілка" (активна взаємодія). Для людини, що дотримується такої моделі спілкування, характерним є вміння вести діалог, уважне слухання інших, підтримання мажорного настрою у співрозмовників, намагання приймати рішення спільними зусиллями; наявність прямих і зворотних зв'язків.

• Кожний з нас хоч і є унікальною особистістю, але набір моделей, стереотипів спілкування має невеликий. Звичайно, використовуються дві-три моделі. З них найбільш ефективною є модель "Спілка". Інші моделі будуються на механізмах психологічного захисту і менеджеру не слід їх використовувати, оскільки спілкування не буде ефективним.