МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ
Кафедра комп’ютерних наук
Практична робота № 1
«Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж»
Виконала: студентка групи
СНз- 61 Зозуля Наталя
Перевірив:
Шимчук Г.В.
Тернопіль 2013
Тема: принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж.
Мета: вивчення будови сучасних комп’ютерних мереж.
1. Які міжнародні організації і який саме внесок зробили у вирішення проблеми створення всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет?
Ідею обміну інформацією між комп’ютерами розпочали втілювати у власні розробки майже від початку своєї діяльності усі провідні виробники комп’ютерів. Для цього кожен виробник створював спеціалізовані засоби, які згодом, завдяки діяльності спеціалістів різних країн, перетворилися на стандартизовані компоненти комп’ютерних мереж (рис.1.1).
ЦюдіяльністьнапочаткуочолювавМіжнароднийконсультативнийкомітетзтелефоніїтателеграфії (МККТТ), апісляперетворень, щовідбулисяу 1993 році, їїочолюєМіжнароднийтелекомунікаційнийсоюз (International Telecommunication Union, ITU), щоєспеціалізованиморганомОрганізаціїОб’єднанихНацій. Розробленням міжнародних стандартів для комп’ютерних мереж займається сектор стандартизації телекомунікації ITU (ITUTelecommunicationStandardizationSector, ITU-T).
Результатом цієї діяльності є можливість об’єднання мереж від різних виробників. Яскравим прикладом такого об’єднання є мережа Інтернет.
З яких компонентів складаються сучасні комп’ютерні мережі?
Маршрутизатор – пристрій, який забезпечує з’єднання фізичних середовищ різних первинних мереж. Кількість маршрутизаторів на шляху передавання інформації між системами клієнта і сервера може сягати кількох десятків. У межах однієї мережі зв’язок здійснюється без маршрутизаторів.
Комутатор – пристрій для об’єднання компютерів в мережу.
Модем-пристрій для підключення до мережі інтернет.
Класифікація основних компонентів комп’ютерних мереж
Чим відрізняються поняття топології км від топології фізичних зв’язків?
Метою створення КМ є надання кожному користувачеві потенційної можливості користування ресурсами усіх комп’ютерів, що під’єднані до мережі [1].
Варіанти з’єднання комп’ютерів можуть відрізнятися за топологією.
Термін топологія(topology) означає конфігурацію мережі у цілому.
Найпоширеніші топології КМ – шинна, кільцева та зіркоподібна
Ці найпростіші варіанти топологій відповідають окремим або не поєднаним між собою мережам. З урахуванням міжмережних зв’язків топологія може бути як завгодно складною сумішшю найпростіших варіантів.
Крім поняття топології КМ, існує поняття топології фізичних зв’язків між мережними пристроями. Ці пристрої можуть являти собою комутаційне обладнання, що не відповідає поняттю вузла мережі, бо вузлами мережі вважають тільки такі системи, які опрацьовують, приймають та/або передають пакети інформації.
Що являє собою поняття масштабу км?
Масштаб комп’ютерної мережі – це поняття, пов’язане з територіальним розміщенням вузлів мережі.
За масштабом КМ поділяють на локальні (LocalAreaNetwork,LAN) та глобальні (WideAreaNetwork, WAN).
Локальні комп’ютерні мережі (ЛКМ або ЛМ) територіально обмежені. Вони забезпечують зв’язок у межах будинку або групи будинків, розташованих близько один від одного.
Глобальні мережі (ГМ) територіально не обмежені. Їх поділяють на дві категорії: магістральні мережі (Backbone), що забезпечують зв’язок між віддаленими потужними вузлами різних міст, країн, континентів, та мережі доступу (Access network), які забезпечують зв’язок між віддаленою невеликою локальною мережею або окремим комп’ютером із центральною мережею.
Проміжне місце за масштабом між локальними та глобальними мережами займають регіональні мережі (MetropolitanAreaNetwork, MAN), що обслуговують територію великого міста, та кампусні мережі (від англ. campus – університетське містечко).