3

ВСТУП

Доглянутий город, сад чи присадибна ділянка- заповітна мета кожного садівника- городника. Постійне прагнення до порядку, краси і гармонії закладено в підсвідомості людини. Деякі садівники й городники вважають, що доглянута ділянка це така, де на чорних голих грядках рівними рядами стоять висаджені овочі, а в міжряддях немає ні однієї зайвої билини. Але поняття « доглянута ділянка» має на увазі під собою не тільки порядок на ньому. Крім того, це і здоров’я всіх його складових- грунту, рослин. З приходом теплих літніх днів у дачників головні роботи – це знищення бур’янів та полив грядок. І процес цей практично безперервний: бур'яни ростуть постійно, сонце випалює ґрунт до тріщин і перетворює його у неродючу пустелю. Але є один чудовий спосіб знизити свої трудо-затрати до мінімуму і при цьому вберегти свої грядки від заростання бур’янами та пересихання. Чи звертали ви коли-небудь увагу на те, що в природі не зустрічаються повністю відкриті ділянки грунту? Земля постійно дає життя безлічі рослин, які, відмираючи, створюють природний шар мульчі.

Немає нічого нового під сонце. Мульчування - це природний прийом для збереження водного балансу в грунті і загладжування різних перепадів температури в ній. Цей спосіб «підгледівши» у самої природи.Мульчування - це проста, але разом з тим дуже ефективна агротехнологія, котре полягає в покритті ґрунту різними матеріалами, які захищають його від бур'янів, пересихання та ущільнення. Разом із тим мульчування регулює процеси обігу вологи та повітря у верхніх шарах ґрунту. Якщо все зробити вчасно та правильно, як результат – прополка від бур’янів і розпушування практично не потрібні, а частота поливу скорочується в рази. Передові вітчизняні фахівці почали потихеньку працювати з новою технологією захисту землі.Але більшість городників і садивників і донині не розібралися .Що ж це таке?

Мета визначити роль мульчування як агротехнічного засобу поліпшення фізичних властивостей грунтів та довести залежність ефективності дії мінерального живлення сільськогосподарських рослин при використанні мульчування.

Задачі роботи:

1. Проаналізувати сутність методів мульчування,різновиди мульчуючих матеріалів та особливості іх використання.

2.Довести переваги мульчування у підтриманні ефективності дії мінерального живлення сільськогосподарських рослин та поліпшення властивості грунтів.

3. Зробити дослідження впливу мульчування на підтримання водного балансу грунту, вплив на ріст бур’янів та на відновлення родючості грунту.

4. Розробити практичні заходи та рекомендації щодо використання методів мульчування,особливості використання мульчуючих матеріалів для поліпшення фізичних властивостей грунтів та ефективності дії мінерального живлення сільськогосподарських рослин.

Розділ 1

1.1 Мульчуючий матеріал

Мульчування-далеко не новий прийом в землеробстві,його застосовували в сільскому господарстві ще в кінці 17 ст. У перекладі з англійської mulch означаэ «поверхневе розпушування, украття грунту»,mull-м’який лісовий гумус. Тому спочатку під мульчуванням розумілася захист грунту лісовим опадом.Мульчування слід розглядати як виробничу операцію, яка може успішно використовуватися в садівництві, рослинництві, овочівництві.Останнім часом дуже багато написано про мульчування ґрунту. Однак, все ще мульча слабо застосовується на грядках наших дачників.Непрекритий грунт під діїє сонця дощу і вітру поступово втрачає родючисть,порушуеться його структура,утворюється грунтова кірка.Влітку земля перегрівається та пересушується ,а взимку- переохолоджується вимерзає коренева система рослин.

Мульча - це захисний шар, який кладуть на грунт

Мульча буває різного розміру: дрібна.середня і велика.Природньо,велика мульча долговічніша,ніж дрібна.Середня послужить не менше трьох- четирьох років, а дрібна – лише два-три. По цілі використання виділяють декоротивну мульчу.Використання декоративної мульчі в дизайні ландшафту — дуже давня традиція. Нею прикрашали території парків, розсипали перед палацовими фасадами на Заході

Мульча буває неорганічна (гравій , галька , різні укривні матеріали ) і органічна Органічної називається мульча з природних матеріалів, наприклад, кора, стружка, тирса, листя ,хвоя, скошена трава,сіно, зелена маса після скошування газонів та інш. Мінус цього типу мульчі в тому , що вона привертає комах , слимаків , черв'яків, совок і птахів , які використовують її в їжу , і з часом така мульча потребує заміни. Неорганічна мульча з гравію , гальки , чорного поліетилену або садових нетканих матеріалів не приваблює шкідників і не розкладаеться.

В якості мульчуючого матеріалу можна використовувати , наприклад :

- Скошену траву і виполоти бур'яни ( без насіння ) ;

- Опале листя деревних рослин або готовий листовий перегній ;

- Компост ;

- Солому ;

- Торф ;

- Опале шишки і хвою , зібрані під пологом хвойних рослин;

- Тирса, дрібну деревину, тріску , дрібну стружку ;

- Подрібнену до середньої і дрібної фракції кору дерев ;

- Лушпиння ( гречки , рису , соняшнику , ін ) - Керамзит ;

- Полімерну плівку ;

- Мішковину , тканини;

- Картон , папір ;

- Газети та ін.

- Дрібні камені , морську гальку ;

Мульчування – один з самих корисних агрозаходів, який дозволяє підвищити вміст поживних речовин і гумусу в ґрунті. завдяки мульчуванню можна не тільки покращити структуру ґрунту, а й скоротити втрату води з ґрунту, захистити рослини від бур’янів. Вчені підрахували, що шкода, нанесена бур’янами відповідає сукупній шкоді від заморозків, перегріву, шкідників, хвороб і сильних опадів.

1.2 Переваги і недоліки мульчуючих матеріалів

1.2.1 Органічна мульча

Солома –  сільськогосподарські відходи зі себел зернових рослин, добрий теплоізолятор, але вона приваблює мишей і комах-шкідників до коріння і кори рослин. Окрім того, не витримує сильного вітру і порушує загальну естетику садка.

Гілки з хвоєю використовують в основному зимою. Основна перевага цього матеріалу – це захист рослин від зайців, мишей та важкого снігового покриву. А від морозів можна захистити рослини, якщо використовувати соснові гілки разом з нетканим покривним матеріалом, тирсою чи недостигшим компостом.. Сосновою чи ялиновою хвоєю добре замульчувати грядки , бо вона запобігає розповсюдженню сірої гнилі.

Тирса  — дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою.

має слабокислу реакцію. Товщина укриття, яка забезпечує рослинам сприятливі умови для перезимівлі, повинна бути не менше 8см. Утримати такий шар рівномірним, особливо восени в період дощів та вітрів, без укриття досить важко. Але цю проблему можна вирішити, якщо використовувати тирсу в комплексі з покривним матеріалом. Торф робить глинисті ґрунти рихлими, а піщані – вологоємкими, але підкислює грунт.Оскільки він чорний то в жарку погоду буде сильно нагріватися и перегрівае грунт під собою- це потрібно мати на увазі. Цей матеріал не дуже підходить для суцільного мульчування, але ним добре мульчувати восени рядки часнику, посіяне насіння овочевих культур тощо.

Кора використовуються здебільшого для декоративного мульчування, це добра мульча для дерев, кущів, особливо для малини. Для дерев, ягідних культур, багаторічних овочів гарною мульчею є тирса, але свіжу тирсу необхідно перемішати з попелом та азотними добривами. З азотними добривами перемішують і різану солому. Кора хвойних порід особливо презентабельно виглядає малиннику, навколо чагарників і дерев. Вона залишається на землі 2-3 роки. Размельченной корою посипають доріжки в саду. Ця кисла мульча особливо корисна хвойним, верес та рододендронів. Для овочевих рослин у величезних кількостях кора не годиться, тому що містить дубильні речовини і робить малодоступним грунтовий азот. У той же час в маленьких кількостях дрібно роздрібнена кора може зробити краще структуру землі і на овочевих грядках

Садовий компост, викладений на грядці, покращує структуру ґрунту та вносить поживні елементи. Добре перепрілий гній при мульчуванні

перемішують із верхнім шаром ґрунту. Це стосується і мульчування виполотими бур’янами. При прополюванні  плоскорізом Фокіна бур’яни стають ідеальною мульчею, адже їх корені підрізані на глибині кількох міліметрів. Компост досить економічний, але використовувати його потрібно дуже акуратно, так як є багато обмежень – не для усіх рослин підходить однакова концентрація поживних речовин, які містяться в

перегної. До того ж має неестетичний вигляд та приваблює шкідників.

Деревна тріска, проводиться з хвойних порід деревини. Це м'який, безпечний і екологічно чистий матеріал без запаху теж підходить для рослин, що віддають перевагу кислу почвенную реакцію, для інших у землю під таким покриттям краще заносити вапно або золу. При цьому краще використовувати тріску хвойних порід, тому що тріска інших дерев стрімко піддається гниттю . З іншого боку, тріска нерідко вживають як декоративне покриття. Лише на доріжках з таким покриттям необхідно неодмінно встановити бортики, щоб мульча не розсипалася і не змивалася дощиком.

Трава вважається приголомшливою мульчею, для садової суниці, але може містити насіння бур'янів. Розкладається вона повільно, тому її вживають і для мульчування грядок з овочевими культурами, і для мульчування землі під деревами і чагарниками. С

8

Сіно Сіно – відмінна мульча, але в ньому також містяться насіння бур'янів. Щоб уникнути їх потрапляння на ділянку, зробіть під сіном підкладку з шару газет або іншого паперу. Тонким шаром травички можна прикрити грунт між однолітниками або кинути скошену траву на газоні, але не можна допускати, щоб цей шар став щільним, оглядовим. Тому хоча б тричі на рік накопичену травичку згрібають. Відмінно мульчувати кропивою або бобовими. Органічна мульча покращує структуру грунту, але змінює кислотність. І саме тому органічну мульчу слід використовувати продуманно.

Сидерати.

Сидерати –  (зелені добрива) – рослини, які тимчасово вирощують на вільних ділянках грунту з короткими вегетаційними періодами метою поліпшення структури ґрунту, збагачення його азотом та пригнічення росту бур’янів . Люпин, листова гірчиця тощо дають прекрасну мульчу. Пасинки помідорів добре розкласти під кущами аґрусу та смородини, це убезпечить їм захист від грибних захворювань.

9

Шлях до відновлення родючості ґрунтів – відмова від полицевої оранки та забезпечення поверхневих шарів виснаженого ґрунту свіжою органічною речовиною за рахунок гною, багаторічних трав та зелених (сидеральних)

добрив, які виробляють з ярих швидкорослих рослин з коротким вегетаційним періодом: гірчиці білої, редьки олійної, ріпаку, суріпиці, гречки, пелюшки та інших.

Перелічені культури післяжнивної сівби є головним резервом відтворення родючості ґрунту, бо виробництво гною та багаторічних трав, у зв’язку із занепадом тваринництва, скоротилося.

Вегетаційний період (коли температура перевищує 5°С) в Україні триває здебільшого до кінця жовтня – початку листопада. Тому для сидерації треба обирати такі культури, які, посіяні в липні – на початку серпня, могли б припинити цвітіння до закінчення вегетації, бо в цей період розвитку вони нарощують найбільше органічної маси, яка повільніше розкладається в ґрунті та менше вимивається з нього дощовою водою.

Найкоротший період вегетації –50–55 днів – мають суріпиця яра та гірчиця біла. У інших зазначених вище культур він становить 65-75 днів.

Останнім часом у світі спостерігається поворот від хімізації землеробства до біологічної системи землеробства, яка здатна давати екологічно чисту продукцію і не отруювати навколишнього середовища.

Біогумус

Біогумус, як продукт життєдіяльності черв’яків за своїми властивостями та ефективністю значно переважає компости і в десятки разів гній сільськогосподарських тварин ,він також може використовуватись у ролі мульчі.

До цього часу у вчених викликає здивування те, що біогумус містить не тільки абсолютно всі необхідні елементи живлення рослин, але і те, що ці елементи знаходяться саме в тих пропорціях, які необхідні рослинам.

·В ньому наявна велика кількість бактеріальної флори, ферменти і стимулятори росту рослин.

· біологічноактивні речовини, що містяться в ньому, прискорюють проростання насіння, поліпшують приживання розсади, підвищують стійкість рослин до захворювань, очищують ґрунт від токсичних продуктів і шкідливих мікроорганізмів, що особливо важливо для використання в теплицях і парниках, де висока вологість.

·біогумус має високу гідрофобність, тобто здатність довго утримувати вологу в ґрунті, що буде набувати важливого значення в зв’язку з широковідомим “парниковим” ефектом;

1.2.2Неорганічні матеріали 12

З неорганічних матеріалів для мульчування грядок використовують руберойд і різний вид плівки. Такими гнучкими матеріалами після посадки рослин закривають міжряддя. Плівка повинна бути темною, щоб не давати можливості рости під нею бур'янам.

Поліетиленова плівка – недорогий зручний та легкий у використанні матеріал. Строк експлуатації – 1 рік. Активно застосовується при автоматизованій системі крапельного зрошення рослин, оскільки запобігає випаровуванню води. Однак, при використанні поліетиленової плівки в саду чи на городі є небезпека випрівання коренів рослин, розвитку бактерій та грибкових хвороб.

Нетканий покривний матеріал дещо дорожчий поліетиленової плівки, але більш економічний, оскільки строк його використання як мінімум три сезони. Він надійно захищає рослини від повторних і нічних заморозків (до - 9°С), комах та шкідників, забезпечує нормальний ріст рослин в умовах «фізіологічної посухи» (від 0 до + 8°С), коли рослини у відкритому ґрунті не можуть вбирати ґрунтову вологу. Маючи пористу структуру і при цьому високу світлопроникність, нетканий покривний матеріал добре пропускає воду та повітря, в жарку погоду захищає рослини від перегріву та дії прямих сонячних променів. Крім цих матеріалів використовують спеціальні неткані матеріали, відходи виробництва льону, лушпиння соняшника, відходи вовни, папір тощо. Під кущі калини, бульденежу,якщо їх пошкоджує пильщик, можна викласти стару толь чи руберойд.

Для мульчування полуничних грядок найкраще підійде чорна плівка з агроволокна. Вона дозволяє ґрунту дихати і пропускає до нього вологу. Цією плівкою з попередньо зробленими отворами повністю накривають підготовлену грядку, надійно закріплюють її, після чого через прорізані отвори саджають у ґрунт розсаду. 

Неорганічна мульча більш довговічна, але не може служити добривом для ґрунту. І це її головний недолік.