Частина друга «Мислення»

Мета: закріпити пройдений теоретичний матеріал:

• Поняття про мислення. Зв'язок мислення з мовою, мовленням та чуттєвим пізнанням людини.

• Теорії мислення, його фізіологічна основа. Коротка історія розвитку психології мислення.

• Функціонально-операційна сторона мислення. Мислительні дії й операції (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація).

• Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу: поняття (родові і видові; загальні, збірні та одиничні; конкретні та абстрактні; категорії, зміст та обсяг поняття; визначення); судження (одиничні, часткові, загальні; про існування чи неіснування певних об'єктів; про властивості об'єктів; про відношення об'єктів; прості і складні; стверджувальні і заперечні; тотожно істинні і тотожно хибні; здійсненні і нездійсненні); умовиводи (індуктивні і дедуктивні; міркування, силогізм, висновок, аналогія);

• Мислення, як діяльність: процес розв'язування задач.

• Класифікація та види мислення: за змістом (наочно-дієве, наочно-образне, абстрактне); залежно від змісту завдань, до розв'язання яких воно застосовується (технічне, наукове, художнє); за характером завдань (практичне, теоретичне, інтуїтивне, аналітичне); за ступенем новизни й оригінальності (репродуктивне і продуктивне); реалістичне, аутистичне, егоцентричне.

• Індивідуальні відмінності у мисленні людини (глибина - поверховість, послідовність непослідовність, самостійність - несамостійність, критичність - некритичність, гнучкість - негнучкість, швидкість - повільність).

• Інтелект людини за Р. Мейлі (логічно-формальний, наочно-конкретний, аналітично-рецептивний, комбінаторно-творчий, сприйнятливо-тонкий, загострено-спрямований).

План проведення заняття

1. Виконання тематичних практичних завдань

2. «Мисленнєві операції»

3. «Виділення суттєвих ознак»

4. Методика «Індивідуальні особливості розв'язування задач»

5. «Дослідження аналітичності мислення "Числові ряди"»

6. «Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач»

7. «Дослідження рефлексивності мислення»

8. Опитувальник «Стиль мислення»

Теми доповідей і рефератів

1. Основні теорії мислення.

2. Поняття інтелекту за Дж. Гілфордом. Тести інтелекту та коефіцієнт інтелекту.

3. Стимулювання розвитку мислення за допомогою техніки «брейнстормінга».

4. Тест Д. Векслера: особливості застосування.

5. Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності.

6. Основні теорії мислення. Концепції розвитку мислення в онтогенезі.

7. Мислительні процеси та операції, їхня характеристика.

8. Види мислення, їхні особливості та характер взаємодії.

9. Індивідуальні особливості мислення.

10.Основні етапи процесу вирішення мисленнєвих задач. Проблемна ситуація і задача.

Мислення виникає і розвивається разом з практичною діяльністю людини на основі безпосереднього чуттєвого пізнання. Завдяки мисленню відображаються суттєві властивості і взаємозв'язки предметів та явищ дійсності в узагальненій і в опосередкованій формі.

Залежно від ступеня участі в мисленні психічних та нейрофізіологічних підсистем воно може набувати наочно-дійової чи словесно-логічної форми. Виділяють послідовні фази мислення. На першій фазі суб'єкт усвідомлює проблему, що виникла, на другій проводить аналіз проблемної ситуації і на третій продукує нову інформацію у формі гіпотез, методів, алгоритмів її вирішення тощо.

Акт мислення завершується контролем, оцінкою та рефлексивною перевіркою передбачуваних причинно-наслідкових зв'язків і способів вирішення проблеми.

В основі мислення лежать операції аналізу і синтезу, однак кожний акт мислення являє собою єдність знань, розумових дій і ставлення людини до діяльності. Під час вивчення теми "Мислення" студентам пропонується ознайомитися з поняттям установка і дослідити вплив установки на спосіб розв'язання задач. Модифікована методика А. Лачинза і Е. Лачинза, запропонована в практикумі, дозволяє виявити достатню кількість характеристик мислення: його швидкість, залежність від установки, гнучкість чи, навпаки, ригідність, тобто утруднення суб'єкта у справі зміни програми діяльності в умовах, які потребують її перебудови.

У двох інших завданнях пропонується дослідження аналітичності і рефлексивності. Аналітичність мислення в людини здійснюється на рівні оперування поняттями, вона нерозривно пов'язана із синтезом. Рефлексивність виявляє здатність людини давати собі самозвіт і усвідомлювати власні дії (в тому числі й розумові). Рефлексивність виконує контрольні функції і тим самим бере участь у регулюванні програм життєдіяльності людини. ⁴