Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.

108. – Гречківський

Прогалини – відсутність регулювання певних сусп.. відносин за умови, коли ці відносини мають бути врегульовані правовими нормами. АБО: це відсутність норм права, що регулюють певні суспільні відносини, що мають бути врегульовані правом.

Види:

А) первісні – коли нормо творець чогось не врахував;

Б) наступні – коли з»явилися якісь нові обставини

Способи їх переборення:

А) правотворчість – найефективніший

Б) аналогія закону – це застосування для урегулювання даних відносин норми, що регулює схожі відносини. (ст.. 716 ЦК передбачає, що до договору міни застосовуються положення про купівлю-продаж, поставки…)

В) аналогія права – вирішення справи на основі загальних ідей та принципів права (гуманізм, справедливість….): лише в разі неможливості застосування аналогії закону, не є обов»язковою при вирішенні подібних справ.

ПРОТЕ: немає злочину без вказівки на те у законі, тобто не можна притягнути до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за аналогією

Юридичні колізії.

109. – Гречківський

ЮК – обумовлений системою об»активних та суб»активних (основна маса) причин різновид протиріч, що проявляється у наявності розбіжностей між приписами НПА, індивідуальних актів…

Способи зменшення колізійності:

А) попередження – тобто створення «ідеальних» НПА, для чого варто залучати фахівців у галузі права.

Б) усунення – прийняття нового НПА

В) подолання (за видами колізій):

1) темпоральні – наступний закон скасовує попередній

2) субординаційні - використовувати норму ієрархічно вищого НПА

3) змістові – спеціальна норма превалює над загальною (норми земельного кодексу щодо норм цивільного є спеціальними.)

4) в разі поєднання декількох – в залежності вже від ситуації (так сама Юлія Іванівна сказала).

Буква і дух права в процесі його застосування.

110. – Рассадіна

А це, дяді і тьоті, таке питання, яке в 2ох словах розкрити може кожен, а так я його не розпишу. Раджу почитати статті Козюбри, Цельєва і Савенка.

Поняття тлумачення права.

111. – Рассадіна

Тлумачення права — необхідний і важливий елемент правореалізаційного процесу, зокрема в правозастосуванні. Перш ніж застосувати ту чи іншу норму права необхідно з’ясувати її реальний зміст, а в деяких випадках і роз’яснити.

Тлумачення правових норм — це складний вольовий процес, спрямований на з’ясування обсягу та точного змісту, який вміщений в нормі права і роз’яснення його для інших.

Цей процес складається з двох частин (елементів):

а) з’ясування змісту правових норм;

б) роз’яснення змісту норм права.

Перша частина цієї діяльності — з’ясування. Тлумачення-з’ясування виступає як внутрішній процес мислення, що не виходить за межі свідомості самого інтерпретатора. З’ясування є необхідною умовою реалізації права у всіх формах: при дотриманні, виконанні, використанні та застосуванні.

Роз’яснення — друга частина єдиного процесу тлумачення права. Вона не завжди наступає за з’ясуванням, проте є продовженням розумової діяльності на першому етапі. Цей бік діяльності щодо тлумачення адресований іншим учасникам відносин. При роз’ясненні об’єктивуються результати першої частини процесу. Така об’єктивізація знаходить свій вираз у письмовій формі (офіційний акт, документ, правовий акт) або в усній (порада, рекомендації).

Тлумачення права, взяте в єдності його змісту (з’ясування і роз’яснення), виражається у встановленому акті, який служить оболонкою процесу пізнання й пояснення змісту юридичних норм.

Звідси тлумачення можна визначити як інтелектуально'вольову діяльність щодо з’ясування і роз’яснення змісту норм права з метою їх найбільш правильної реалізації, яка знаходить відображення в особливому акті.