- •Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його становлення.
- •Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •Багатоманітність розуміння права та її причини і наслідки.
- •Поняття типу праворозуміння.
- •Позитивістське праворозуміння.
- •Соціологічне праворозуміння.
- •Інші підходи до праворозуміння (психологічна школа права, феноменологічна теорія права тощо).
- •Проблема створення універсального поняття права. Інтегративна юриспруденція.
- •Загальносоціальні (соціопсихологічні і соціокультурні) умови виникнення права.
- •Проблема додержавного права. Вплив на її вирішення підходів до праворозуміння.
- •Фази правової еволюції. Первісне право та його форми.
- •Раннє звичаєве право як активний фактор політогенеза і утворення держави.
- •Природні невідчужувані права людини: поняття та значення.
- •Поняття держави та її специфічні ознаки.
- •Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
- •Держава і реалізація права.
- •Держава і правове регулювання.
- •Монархічна форма правління та її види.
- •Характеристика республіканських форм правління.
- •Характеристика форми державного правління в Україні.
- •Поняття форми державного устрою.
- •Унітарна держава і право.
- •Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм
- •Органи законодавчої влади: поняття, функції, повноваження.
- •Органи виконавчої влади і правотворчість. Межі правотворчості органів виконавчої влади.
- •Судова влада та її місце в механізмі держави.
- •Поняття правової системи. Критерії класифікації правових систем.
- •Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
- •1) По предмету регулювання.
- •2) За способом створення правових норм.
- •3) За джерелами права (формам втілення міжнародних норм).
- •4) По суб'єктах права.
- •5) За способом забезпечення виконання норм.
- •Поняття і структура правосвідомості.
- •Види правосвідомості.
- •Поняття правової культури та її види.
- •Національна правосвідомість і правова культура: історичні особливості формування та сучасний стан.
- •Правовий нігілізм: поняття, причини існування.
- •Поняття правової норми та її ознаки.
- •Види правових норм.
- •2. За юридичною силою:
- •3.За функціями
- •4. За способом встановлення правил поведінки
- •5.В залежності від походження, способу об’єктивації
- •Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
- •Поняття та види джерел права.
- •Судова практика, її значення в нормативному регулюванні.
- •Поняття принципів права. Класифікація принципів права. Загальноправові та галузеві принципи права.
- •Значення принципів права у правотворчій та правозастосовчій практиці.
- •Фактори, які обумовлюють різноманітність форм права.
- •Поняття та ознаки закону як акта найвищої юридичної сили.
- •Різновиди законів. Особливості конституції як основного закону.
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •1. З моменту ухвалення (наприклад, Конституція України)
- •2. З моменту опублікування;
- •3. З часу, який позначено в самому законі;
- •Зворотна дія нормативно-правових актів.
- •Поняття правотворчості, її відмінності від правотворення.
- •93. Принципи та функції правотворчості.
- •Принципи та функції правотворчості.
- •Поняття юридичної техніки. Юридична техніка правотворчості.
- •Юридична термінологія. Юридичні конструкції.
- •Зовнішнє оформлення законів та підзаконних актів: вимоги до структури, реквізитів.
- •Поняття та основні риси системи права.
- •Структурні елементи системи права.
- •Норма права:
- •Критерії поділу системи права на галузі права.
- •Публічне та приватне право.
- •Системи права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозвязок.
- •Систематизація законодавства.
- •Поняття реалізації права та її форми.
- •Застосування права та його особливості. Ознаки правозастосовчої діяльності.
- •Стадії застосування права.
- •Акти застосування права та їх види.
- •Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.
- •Юридичні колізії.
- •Буква і дух права в процесі його застосування.
- •Поняття тлумачення права.
- •Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами.
- •Способи (прийоми) тлумачення.
- •Акти тлумачення права: їх правова природа та значення в нормативному регулюванні.
- •Поняття правопорушення: теоретичні підходи до його розуміння.
- •Ознаки правопорушення. Склад правопорушення.
- •Види правопорушень та їх причини.
- •Соціальна відповідальність та її види.
Системи права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозвязок.
– Гречківський
Цвік:
Система права — це сукупність чинних норм права, якій властиві як єдність та узгодженість, так і диференціація (поділ) на відносно самостійні структурні утворення (норми, інститути, галузі права та ін.). або: це поділ масиву права на інститути, підгалузі, галузі. ( якщо відповідаєш Матвєєвій, то + міжгалузеві комплекси).
Під системою законодавства (НПА) умовно, згідно з термінологією, що склалася в навчальній літературі, маємо на увазі усю систему чинних, взаємодіючих нормативно-правових актів. В більш повному обсязі це поняття може бути визначене як форма існування права, спосіб надання юридичного значення нормам права, засіб їх організації та поєднання в конкретні статті, нормативні приписи, нормативно-правові акти, інститути і галузі законодавства.
право є завжди вираженням справедливості. Закони та інші нормативно-правові акти можуть виражати як справедливість (бути правовими), так і несправедливість (бути неправовими);
якщо система права має об'єктивний характер, то система законодавства залежить від суб'єктивного фактора — діяльності законодавця, інших суб'єктів правотворчих повноважень;
право як явище завжди виступає як система норм, а законодавство як система нормативних приписів;
ці системи різняться своїми первинними елементами. Якщо для системи права первинним елементом є норма права, то для системи законодавства ним є нормативно-правовий припис. Юридичні норми — це той будівельний матеріал, з якого склада ються конкретні галузі права. В законодавстві ці норми втілю ються в окремих статтях нормативного акта або приписах всередині статей;
система законодавства і система права не збігаються за обсягом. Система законодавства ширша за систему права, оскільки дуже часто включає те, що не може бути віднесеним до норм пра ва, — різні програмні положення, вказівки на мету і мотиви ви дання тих чи інших актів;
системи різняться за значенням і роллю, які має для них предмет і метод правового регулювання. Якщо, наприклад, для га лузі права характерна однорідність суспільних відносин, що нею регулюються, а також застосування одного головного методу правового регулювання, то для галузі законодавства це не обов'язково. Предмет галузі законодавства становлять, як правило, різнорідні суспільні відносини, а саме: відносини в державному управлінні, відносини в народному господарстві, види господарської діяльності тощо. Різними в цьому разі є і методи, що застосовуються для регулювання суспільних відносин галузями законодавства;
система права і система законодавства різняться за своєю внутрішньою (вертикальною) будовою. Так, відносно системи права поняття «вертикальна структура» має умовний характер, для неї характерна логічна побудова за обсягом — норма права, інститут права, підгалузь права, галузь права. (Проте Кельзен виділяв «основну норму», як ієрархічно найвищу, але ми всі це не вважаємо правильним) Вертикальна ж структура системи законодавства має ієрархічний характер, оскільки вона побудована відповідно до юридичної сили нормативно-правових актів, яка передусім визначається місцем право-творчого органу в державному механізмі.