- •Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його становлення.
- •Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •Багатоманітність розуміння права та її причини і наслідки.
- •Поняття типу праворозуміння.
- •Позитивістське праворозуміння.
- •Соціологічне праворозуміння.
- •Інші підходи до праворозуміння (психологічна школа права, феноменологічна теорія права тощо).
- •Проблема створення універсального поняття права. Інтегративна юриспруденція.
- •Загальносоціальні (соціопсихологічні і соціокультурні) умови виникнення права.
- •Проблема додержавного права. Вплив на її вирішення підходів до праворозуміння.
- •Фази правової еволюції. Первісне право та його форми.
- •Раннє звичаєве право як активний фактор політогенеза і утворення держави.
- •Природні невідчужувані права людини: поняття та значення.
- •Поняття держави та її специфічні ознаки.
- •Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
- •Держава і реалізація права.
- •Держава і правове регулювання.
- •Монархічна форма правління та її види.
- •Характеристика республіканських форм правління.
- •Характеристика форми державного правління в Україні.
- •Поняття форми державного устрою.
- •Унітарна держава і право.
- •Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм
- •Органи законодавчої влади: поняття, функції, повноваження.
- •Органи виконавчої влади і правотворчість. Межі правотворчості органів виконавчої влади.
- •Судова влада та її місце в механізмі держави.
- •Поняття правової системи. Критерії класифікації правових систем.
- •Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
- •1) По предмету регулювання.
- •2) За способом створення правових норм.
- •3) За джерелами права (формам втілення міжнародних норм).
- •4) По суб'єктах права.
- •5) За способом забезпечення виконання норм.
- •Поняття і структура правосвідомості.
- •Види правосвідомості.
- •Поняття правової культури та її види.
- •Національна правосвідомість і правова культура: історичні особливості формування та сучасний стан.
- •Правовий нігілізм: поняття, причини існування.
- •Поняття правової норми та її ознаки.
- •Види правових норм.
- •2. За юридичною силою:
- •3.За функціями
- •4. За способом встановлення правил поведінки
- •5.В залежності від походження, способу об’єктивації
- •Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
- •Поняття та види джерел права.
- •Судова практика, її значення в нормативному регулюванні.
- •Поняття принципів права. Класифікація принципів права. Загальноправові та галузеві принципи права.
- •Значення принципів права у правотворчій та правозастосовчій практиці.
- •Фактори, які обумовлюють різноманітність форм права.
- •Поняття та ознаки закону як акта найвищої юридичної сили.
- •Різновиди законів. Особливості конституції як основного закону.
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •1. З моменту ухвалення (наприклад, Конституція України)
- •2. З моменту опублікування;
- •3. З часу, який позначено в самому законі;
- •Зворотна дія нормативно-правових актів.
- •Поняття правотворчості, її відмінності від правотворення.
- •93. Принципи та функції правотворчості.
- •Принципи та функції правотворчості.
- •Поняття юридичної техніки. Юридична техніка правотворчості.
- •Юридична термінологія. Юридичні конструкції.
- •Зовнішнє оформлення законів та підзаконних актів: вимоги до структури, реквізитів.
- •Поняття та основні риси системи права.
- •Структурні елементи системи права.
- •Норма права:
- •Критерії поділу системи права на галузі права.
- •Публічне та приватне право.
- •Системи права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозвязок.
- •Систематизація законодавства.
- •Поняття реалізації права та її форми.
- •Застосування права та його особливості. Ознаки правозастосовчої діяльності.
- •Стадії застосування права.
- •Акти застосування права та їх види.
- •Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.
- •Юридичні колізії.
- •Буква і дух права в процесі його застосування.
- •Поняття тлумачення права.
- •Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами.
- •Способи (прийоми) тлумачення.
- •Акти тлумачення права: їх правова природа та значення в нормативному регулюванні.
- •Поняття правопорушення: теоретичні підходи до його розуміння.
- •Ознаки правопорушення. Склад правопорушення.
- •Види правопорушень та їх причини.
- •Соціальна відповідальність та її види.
Структурні елементи системи права.
– Власенко
Норма права:
«цеглинка права», фундаментальний елемент права країни.
з них складаються правові інститути.
вона обумовлює визначені правові обов’язки для громадян та визначені дозволи.
втілюється в визначених правовідносинах.
Чи може існувати норма права, що не здійснюється в суспільному житті, не породжує не обов’язки, ні суб’єктивні права? Якщо рідко таку норму і можна зустріти, то вона буда відчужена суспільством, стане «мертвою». Норма права та правові відносини представляють собою єдність.
Правовий текст не слід ототожнювати з нормою права. Не можна сказати, що в законі міститься норма права. В законі є правова інформація, а норма права виникає через інтерпретацію та поведінкову діяльність суб’єктів.
Норма права – загальнозначиме та загальнообов’язкове правило поведінки, що має предоставляючи-зобовязуючий характер та реалізується в соціальній практиці.
Норма права – найменша частинка права, яка містить правило поведінки і встановлює покарання за його невиконання.
Норма права має наступні ознаки:
Регулює поведінку.
Загальний характер. (Неконкретність адресата, неперсоніфікований характер, регулюють типові відносини і розраховані на багатократне використання)
Загальнообов*язковість (для всіх, кому адресовані)
Зв*язок з державою (встановлюються чи санкціонуються нею)
Формальна визначеність.
Системність. (пов*язані між собою, не протирічать – як правило)
Правовий інститут – це сукупність одно порядкових норм, що регулюють визначений вид суспільних відносин.
— частина галузі права, яка складається із сукупності правових норм, що регулюють якісно однорідні суспільні відносини.
Наприклад, інститут власності в цивільному праві, інститут злочину в кримінальному праві, інститут прав та обов’язків подружжя в сімейному праві.
За Поляковим: це стійка група правових норм, що регулює в рамках галузі визначений різновид суспільних відносин.
Існують інститути, що поєднують в собі норми, що характерні для різних галузей права(міжгалузеві).
Галузь права – це сукупність однопорядкових норм, що регулюють визначений тип суспільних відносин.
- сукупність правових норм, що становлять самостійну частину системи права та регулюють суспільні відносини певного виду своїм особливим методом.
Галузі умовно поділяють на:
Г. матеріального права (цивільне, трудове, кримінальне) - закріплюють вихідні права та обов’язки суб’єктів права в визначеній сфері правової регуляції суспільних відносин. Галузі матеріального права, в свою чергу, можна поділити на профілюючі (утворюють юридичну основу, обов’язкову частину системи права - конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне право) та спеціальн (на базі профілюючих розвивають основні галузі права і забезпечують спеціальний правовий режим для того чи іншого виду суспільних відносин -трудове, сільськогосподарське, екологічне, земельне, сімейне, фінансове право).
Г. процесуального права(кримінально-процесуальне, адміністративно-процесуальне).- визначають порядок та процедури реалізації норм матеріального права.
В рамках деяких галузей виділяють підгалузі права. Так в рамках галузей матеріального права складаються підгалузі процесуального права. Можливість здійснювати правове регулювання широкої сфери суспільних відносин відрізняє галузь права від інституту права.
Підгалузь права – це крупна складова частина галузі права, що об’єднує групу однорідних правових інститутів. Наприклад, авторське право в межах цивільного.
Підгалузь права за наявності певних умов поступово розвивається в напрямку нової самостійної норми.
Інколи виділяють, також, таке поняття як «комплексна галузь права» або «міжгалузевий правовий інститут». Це зумовлено умовністю будь-якого поділу правових норм на галузі, оскільки кожна галузь права є відносно самостійною системою норм, тому що вона тісно взаємодіє з іншими галузями права
Слід мати на увазі: система права кожної держави відображає хар-р і особливості сусп.-х відн-н у цій державі => є динамічною і постійно змінюється, розвивається.
Виникають нові суспільні відносини =>, потребують правового врегулювання => виникнення нових правових норм, правових інститутів і навіть галузей права. Н-д, не так давно виникло екологічне, космічне право. З цивільного права виділились господарське, житлове право тощо.
Oкремі суспільні відносини можуть припинятися =>відпадання потреби в окремих правових інститутах або галузях права. Наприклад, зі зникненням колгоспів відпадає потреба в колгоспному праві.