
- •Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його становлення.
- •Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •Багатоманітність розуміння права та її причини і наслідки.
- •Поняття типу праворозуміння.
- •Позитивістське праворозуміння.
- •Соціологічне праворозуміння.
- •Інші підходи до праворозуміння (психологічна школа права, феноменологічна теорія права тощо).
- •Проблема створення універсального поняття права. Інтегративна юриспруденція.
- •Загальносоціальні (соціопсихологічні і соціокультурні) умови виникнення права.
- •Проблема додержавного права. Вплив на її вирішення підходів до праворозуміння.
- •Фази правової еволюції. Первісне право та його форми.
- •Раннє звичаєве право як активний фактор політогенеза і утворення держави.
- •Природні невідчужувані права людини: поняття та значення.
- •Поняття держави та її специфічні ознаки.
- •Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
- •Держава і реалізація права.
- •Держава і правове регулювання.
- •Монархічна форма правління та її види.
- •Характеристика республіканських форм правління.
- •Характеристика форми державного правління в Україні.
- •Поняття форми державного устрою.
- •Унітарна держава і право.
- •Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм
- •Органи законодавчої влади: поняття, функції, повноваження.
- •Органи виконавчої влади і правотворчість. Межі правотворчості органів виконавчої влади.
- •Судова влада та її місце в механізмі держави.
- •Поняття правової системи. Критерії класифікації правових систем.
- •Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
- •1) По предмету регулювання.
- •2) За способом створення правових норм.
- •3) За джерелами права (формам втілення міжнародних норм).
- •4) По суб'єктах права.
- •5) За способом забезпечення виконання норм.
- •Поняття і структура правосвідомості.
- •Види правосвідомості.
- •Поняття правової культури та її види.
- •Національна правосвідомість і правова культура: історичні особливості формування та сучасний стан.
- •Правовий нігілізм: поняття, причини існування.
- •Поняття правової норми та її ознаки.
- •Види правових норм.
- •2. За юридичною силою:
- •3.За функціями
- •4. За способом встановлення правил поведінки
- •5.В залежності від походження, способу об’єктивації
- •Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
- •Поняття та види джерел права.
- •Судова практика, її значення в нормативному регулюванні.
- •Поняття принципів права. Класифікація принципів права. Загальноправові та галузеві принципи права.
- •Значення принципів права у правотворчій та правозастосовчій практиці.
- •Фактори, які обумовлюють різноманітність форм права.
- •Поняття та ознаки закону як акта найвищої юридичної сили.
- •Різновиди законів. Особливості конституції як основного закону.
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •1. З моменту ухвалення (наприклад, Конституція України)
- •2. З моменту опублікування;
- •3. З часу, який позначено в самому законі;
- •Зворотна дія нормативно-правових актів.
- •Поняття правотворчості, її відмінності від правотворення.
- •93. Принципи та функції правотворчості.
- •Принципи та функції правотворчості.
- •Поняття юридичної техніки. Юридична техніка правотворчості.
- •Юридична термінологія. Юридичні конструкції.
- •Зовнішнє оформлення законів та підзаконних актів: вимоги до структури, реквізитів.
- •Поняття та основні риси системи права.
- •Структурні елементи системи права.
- •Норма права:
- •Критерії поділу системи права на галузі права.
- •Публічне та приватне право.
- •Системи права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозвязок.
- •Систематизація законодавства.
- •Поняття реалізації права та її форми.
- •Застосування права та його особливості. Ознаки правозастосовчої діяльності.
- •Стадії застосування права.
- •Акти застосування права та їх види.
- •Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.
- •Юридичні колізії.
- •Буква і дух права в процесі його застосування.
- •Поняття тлумачення права.
- •Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами.
- •Способи (прийоми) тлумачення.
- •Акти тлумачення права: їх правова природа та значення в нормативному регулюванні.
- •Поняття правопорушення: теоретичні підходи до його розуміння.
- •Ознаки правопорушення. Склад правопорушення.
- •Види правопорушень та їх причини.
- •Соціальна відповідальність та її види.
Види правових норм.
– Марчук
За галузевою ознакою:
Виділяють норми права
-конституційного,
- цивільного,
-адміністративного,
-кримінального,
-шлюбно-сімейного та ін.
2. За юридичною силою:
-норми законів;
- норми підзаконних актів.
3.За функціями
установчі (регулятивні) – регулюють поведінку суб’єктів права шляхом установлення їх прав і обов’язків; переважно гіпотеза і диспозиція, без санкції:
-уповноважуючі – підкреслюють наявність певних повноважень у суб’єкта (право на освіту)
-зобов’язуючі – покладають активні обов’язки (податки)
-забороняючі – установлюють пасивні обов’язки не здійснювати дії (відкривати двері транспортного засобу...)
охоронні – призначені для охорони установчих норм і тому завжди містять гіпотезу (диспозицію) і санкцію (вбивство карається так-то)
4. За способом встановлення правил поведінки
-імперативні – визначають лише один можливий варіант поведінки
-диспозитивні – визначають правило поведінки на той випадок, якщо суб’єкти не домовились про інший
5.В залежності від походження, способу об’єктивації
-звичайні – не установлюються кимось конкретним, складаються поступово в рамках самого с-ства (напр., звичай)
-гетерономні – установлюються авторитетним соціальним, д-вним органом в односторонньому порядку і владно приписують суб’єктам варіант поведінки (закони чи укази)
-автономні – установлюються самими суб’єктами, є результатом узгоджень (норми міжнародного права)
6. Залежно від характеру правовідносин, що врегульовуються правовими нормами:
- норми матеріального;
-норми процесуального права.
7. За часом дії — постійні і тимчасові.
8. За суб’єктами правотворчості — центральні та місцеві; законодавчої, виконавчої та судової влади; норми, встановлені загальноукраїнським чи місцевим референдумом та ін.
Окремо виділяють спеціальні норми – допоміжна роль у с-мі норм права
-дефінітивні – визначення юр.понять (штраф – це...)
-оперативні – відміняють діючі нормативні положення і вводять нові
-колізійні – направлені на вирішення пр.колізій, що розуміються у вузькому значенні слова (“громадянська дієздатність іноземного г-дянина визначається за законом д-ви, г-дянином якої він є”)
-норми- принципи – норми, що закріплюють основні, вихідні начала права. Не створюють прав і обов’язків, вказують принципове направлення правового регулювання, в чому і заключається їх функціональне призначення (права людини – найвища цінність...). Наприклад, конституційна норма: рівність громадян перед законом.
Також виділяють норми приватного і публічного права відповідно до поділу на приватне й публічне.
Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
– Марчук
Виділють 3 способи викладу правових норм:
1) прямий спосіб викладу - всі елементи правової норми (гіпотеза,
диспозиція і санкція) сформульовані в одній статті закону або її частині. Наприклад, ст. 429 КК України — “Самовільне залишення поля бою або відмова під час бою діяти зброєю — карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
2)відсильний спосіб викладу - одні елементи правової норми вик_
ладені в одній статті, а інші — в інших статтях цього ж нормативного
акту, до яких і відсилає ця стаття. Наприклад, ч.1 ст. 122 КК України
викладена так: “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, — карається виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років”
3) бланкетний спосіб викладу - окремі елементи правової норми
(як правило, гіпотеза і санкція) викладені в статті одного, а інші (як
правило, диспозиція) — у статтях іншого нормативного акту. Наприклад, ст. 271 КК України — “Порушення вимог законодавства про охорону праці” самих цих вимог не називає, а відсилає до тих законодавчих та інших нормативних актів, якими вони передбачені.
Виділяють неписані і писані форми буття правових норм:
- неписані можуть бути виражені в міфології, звичаях, звичаєвому праві;
-писані закріплюються безпосередньо в законах, НПА, кодексах тощо.