Види правових норм.

74. – Марчук

1. За галузевою ознакою:

Виділяють норми права

-конституційного,

- цивільного,

-адміністративного,

-кримінального,

-шлюбно-сімейного та ін.

2. За юридичною силою:

-норми законів;

- норми підзаконних актів.

3.За функціями

1. установчі (регулятивні) – регулюють поведінку суб’єктів права шляхом установлення їх прав і обов’язків; переважно гіпотеза і диспозиція, без санкції:

-уповноважуючі – підкреслюють наявність певних повноважень у суб’єкта (право на освіту)

-зобов’язуючі – покладають активні обов’язки (податки)

-забороняючі – установлюють пасивні обов’язки не здійснювати дії (відкривати двері транспортного засобу...)

2. охоронні – призначені для охорони установчих норм і тому завжди містять гіпотезу (диспозицію) і санкцію (вбивство карається так-то)

4. За способом встановлення правил поведінки

-імперативні – визначають лише один можливий варіант поведінки

-диспозитивні – визначають правило поведінки на той випадок, якщо суб’єкти не домовились про інший

5.В залежності від походження, способу об’єктивації

-звичайні – не установлюються кимось конкретним, складаються поступово в рамках самого с-ства (напр., звичай)

-гетерономні – установлюються авторитетним соціальним, д-вним органом в односторонньому порядку і владно приписують суб’єктам варіант поведінки (закони чи укази)

-автономні – установлюються самими суб’єктами, є результатом узгоджень (норми міжнародного права)

6. Залежно від характеру правовідносин, що врегульовуються правовими нормами:

- норми матеріального;

-норми процесуального права.

7. За часом дії — постійні і тимчасові.

8. За суб’єктами правотворчості — центральні та місцеві; законодавчої, виконавчої та судової влади; норми, встановлені загальноукраїнським чи місцевим референдумом та ін.

Окремо виділяють спеціальні норми – допоміжна роль у с-мі норм права

-дефінітивні – визначення юр.понять (штраф – це...)

-оперативні – відміняють діючі нормативні положення і вводять нові

-колізійні – направлені на вирішення пр.колізій, що розуміються у вузькому значенні слова (“громадянська дієздатність іноземного г-дянина визначається за законом д-ви, г-дянином якої він є”)

-норми- принципи – норми, що закріплюють основні, вихідні начала права. Не створюють прав і обов’язків, вказують принципове направлення правового регулювання, в чому і заключається їх функціональне призначення (права людини – найвища цінність...). Наприклад, конституційна норма: рівність громадян перед законом.

Також виділяють норми приватного і публічного права відповідно до поділу на приватне й публічне.

Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.

75. – Марчук

Виділють 3 способи викладу правових норм:

1) прямий спосіб викладу - всі елементи правової норми (гіпотеза,

диспозиція і санкція) сформульовані в одній статті закону або її частині. Наприклад, ст. 429 КК України — “Самовільне залишення поля бою або відмова під час бою діяти зброєю — карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

2)відсильний спосіб викладу - одні елементи правової норми вик_

ладені в одній статті, а інші — в інших статтях цього ж нормативного

акту, до яких і відсилає ця стаття. Наприклад, ч.1 ст. 122 КК України

викладена так: “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, — карається виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років”

3) бланкетний спосіб викладу - окремі елементи правової норми

(як правило, гіпотеза і санкція) викладені в статті одного, а інші (як

правило, диспозиція) — у статтях іншого нормативного акту. Наприклад, ст. 271 КК України — “Порушення вимог законодавства про охорону праці” самих цих вимог не називає, а відсилає до тих законодавчих та інших нормативних актів, якими вони передбачені.

Виділяють неписані і писані форми буття правових норм:

- неписані можуть бути виражені в міфології, звичаях, звичаєвому праві;

-писані закріплюються безпосередньо в законах, НПА, кодексах тощо.