- •Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його становлення.
- •Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •Багатоманітність розуміння права та її причини і наслідки.
- •Поняття типу праворозуміння.
- •Позитивістське праворозуміння.
- •Соціологічне праворозуміння.
- •Інші підходи до праворозуміння (психологічна школа права, феноменологічна теорія права тощо).
- •Проблема створення універсального поняття права. Інтегративна юриспруденція.
- •Загальносоціальні (соціопсихологічні і соціокультурні) умови виникнення права.
- •Проблема додержавного права. Вплив на її вирішення підходів до праворозуміння.
- •Фази правової еволюції. Первісне право та його форми.
- •Раннє звичаєве право як активний фактор політогенеза і утворення держави.
- •Природні невідчужувані права людини: поняття та значення.
- •Поняття держави та її специфічні ознаки.
- •Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
- •Держава і реалізація права.
- •Держава і правове регулювання.
- •Монархічна форма правління та її види.
- •Характеристика республіканських форм правління.
- •Характеристика форми державного правління в Україні.
- •Поняття форми державного устрою.
- •Унітарна держава і право.
- •Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм
- •Органи законодавчої влади: поняття, функції, повноваження.
- •Органи виконавчої влади і правотворчість. Межі правотворчості органів виконавчої влади.
- •Судова влада та її місце в механізмі держави.
- •Поняття правової системи. Критерії класифікації правових систем.
- •Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
- •1) По предмету регулювання.
- •2) За способом створення правових норм.
- •3) За джерелами права (формам втілення міжнародних норм).
- •4) По суб'єктах права.
- •5) За способом забезпечення виконання норм.
- •Поняття і структура правосвідомості.
- •Види правосвідомості.
- •Поняття правової культури та її види.
- •Національна правосвідомість і правова культура: історичні особливості формування та сучасний стан.
- •Правовий нігілізм: поняття, причини існування.
- •Поняття правової норми та її ознаки.
- •Види правових норм.
- •2. За юридичною силою:
- •3.За функціями
- •4. За способом встановлення правил поведінки
- •5.В залежності від походження, способу об’єктивації
- •Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
- •Поняття та види джерел права.
- •Судова практика, її значення в нормативному регулюванні.
- •Поняття принципів права. Класифікація принципів права. Загальноправові та галузеві принципи права.
- •Значення принципів права у правотворчій та правозастосовчій практиці.
- •Фактори, які обумовлюють різноманітність форм права.
- •Поняття та ознаки закону як акта найвищої юридичної сили.
- •Різновиди законів. Особливості конституції як основного закону.
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •1. З моменту ухвалення (наприклад, Конституція України)
- •2. З моменту опублікування;
- •3. З часу, який позначено в самому законі;
- •Зворотна дія нормативно-правових актів.
- •Поняття правотворчості, її відмінності від правотворення.
- •93. Принципи та функції правотворчості.
- •Принципи та функції правотворчості.
- •Поняття юридичної техніки. Юридична техніка правотворчості.
- •Юридична термінологія. Юридичні конструкції.
- •Зовнішнє оформлення законів та підзаконних актів: вимоги до структури, реквізитів.
- •Поняття та основні риси системи права.
- •Структурні елементи системи права.
- •Норма права:
- •Критерії поділу системи права на галузі права.
- •Публічне та приватне право.
- •Системи права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозвязок.
- •Систематизація законодавства.
- •Поняття реалізації права та її форми.
- •Застосування права та його особливості. Ознаки правозастосовчої діяльності.
- •Стадії застосування права.
- •Акти застосування права та їх види.
- •Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.
- •Юридичні колізії.
- •Буква і дух права в процесі його застосування.
- •Поняття тлумачення права.
- •Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами.
- •Способи (прийоми) тлумачення.
- •Акти тлумачення права: їх правова природа та значення в нормативному регулюванні.
- •Поняття правопорушення: теоретичні підходи до його розуміння.
- •Ознаки правопорушення. Склад правопорушення.
- •Види правопорушень та їх причини.
- •Соціальна відповідальність та її види.
Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
– Бояркіна-Білан
Кожна держава виробляє своє власне право, залежно від притаманних їй характеристик, стану розвитку, домінуючої філософії, ідеології, вірувань і прагнень. Саме тому, різним політичним системам, різним країнам і навіть різним історичним епохам притаманні різні державні правові системи зі своїми особливими базовими принципами, юридичними концепціями і категоріями, зі своєю особливою побудовою, виконанням і призначенням правових норм. Так, цілком природно, відрізняються одне від одного українське право, німецьке право, французьке право, японське право і т.д.
Національна правова система — конкретно історичний, реально існуючий комплекс взаємопов’язаних правових явищ і юридичних засобів певного суспільства.
Нині у світі існують два типи правових систем - міжнародне право і внутрішнє право держав.
Будучи рівносильними юридичними явищами та існуючи незалежно один від одного, міжнародне право і національне право окремих держав мають загальні риси, властиві їм як самостійним системам права.
По-перше, вони є сукупністю юридичних принципів і норм (обов'язкових для суб'єктів правил поведінки), виконання яких може бути забезпечене примусово.
По-друге, міжнародне право і внутрішньодержавне право мають схожу структуру: в цих правових системах наявні основні принципи, що пронизують весь їх правовий простір; вони діляться на галузі, підгалузі, інститути; і, нарешті, "первинним елементом" обох систем є правові норми.
По-третє, і міжнародне право, і внутрішньодержавне право використовують практично одні і ті ж юридичні конструкції і терміни. Проте оскільки кожна правова система має свою специфіку, міжнародно-правові поняття і категорії не завжди ідентичні наявним в національному праві.
В той же час міжнародним і внутрішньодержавним правом є самостійні системи права. Окрім загальних рис є якісні відмінності, ознаки, характерні для кожної правової системи. У їх числі: відмінності по предмету регулювання, способам створення і забезпечення правових норм, джерелам, суб'єктам права і іншим характеристикам.
1) По предмету регулювання.
Як відомо, внутрішньодержавне право покликане передусім регулювати відносини між суб'єктами національного права окремих держав. Ці стосунки, як правило, обмежуються межами державної території і рамками внутрішньої компетенції.
Міжнародне право - регламентує головним образом взаємовідносини суб'єктів міжнародного права (держав, народів, що борються за свою незалежність, міжнародних організацій, державоподібних формувань). Правда, в деяких випадках міжнародне право регулює стосунки з участю фізичних і юридичних осіб, наприклад, правовідносини, що виникають при міжнародних купівлі-продажі, перевезенні пасажирів і вантажів і так далі
Проте основний предмет регулювання міжнародного права лежить за межами внутрішньої компетенції держав.
2) За способом створення правових норм.
Норми національного права створюються найчастіше в результаті односторонньої державно-владної діяльності; основний напрямок правового регулювання - "вертикальний", "згори - вниз". Адресати норм внутрішньодержавного права у більшості випадків в їх створенні не беруть участь.
Норми міжнародного права, навпаки, створюються "горизонтально", його суб'єктами на основі вільного волевиявлення учасників міжнародного спілкування.