Характеристика форми державного правління в Україні.

35. – найтупаріліше яке я евер сі. Хлєбніков

1 жовтня 2010 року Конституційний суд України скасував політреформу 2004 року, згідно з якою Україні проголошувалася парламентсько-президентською республікою. Країна повернулася до президентсько-парламентської форми правління, Основним Законом стала Конституція України зразка 1996 року.

Вона передбачає, що Україна – це унітарна президентсько-парламентська республіка. Головою держави є Президент України. Згідно зі ст. 102 Конституції України, президент – це глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Він видає укази і розпорядження, які є обов’язковими для виконання на всій території України. Він, також, представляє країни у міжнародних відносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори, керує зовнішньополітичною діяльністю держави.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада (ст. 74 КУ). Це колегіальній орган, що складається з 450 депутатів України, обраних строком на 5 років шляхом таємного голосування. Основні завдання: прийняття законів, внесення змін до Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму, прийняття державного бюджету та внесення змін до нього, призначення виборів Президента України, усунення його у порядку імпічменту тощо. Свої повноваження депутати Верховної Ради реалізують на її засіданнях та під час сесій.

Кабінет міністрів є вищим органом виконавчої влади в Україні (ст. 113 КУ). Склад: Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри та 19 міністерств (згідно з нещодавно проведеною адмінреформою). Також у систему виконавчої влади входять 12 державних комітетів, 27 центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, 18 інших центральних органів та установ.

Правосуддя здійснюється судами. Суди загальної юрисдикції: місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди та верховний Суд України. Органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України.

Поняття форми державного устрою.

36. – Дворовий

Форма державного устрою – адміністративно-організаційний поділ держави на окремі частини і взаємодія між такими частинами держави. Поділяється на прості і складні форми. Проста форма – унітарна держава (Україна, Франція, Польща), складні форми – федерація (складається з суб’єктів федерації, є союзною державоюподіл на договірну та конституційну; США, Німеччина) та конфедерація (об’єднання незалежних держав задля досягнення спільної мети, спільні органи існують лише для координації дій держав-учасниць союзу; конфедерації в чистому вигляді зараз не існує, приклади з історії – Швейцарська конфедерація, Ганзейський союз). В свою чергу унітарні держави поділяються на прості та складні (містять в собі певні автономні утворення), централізовані та децентралізовані (залежно від розвитку системи місцевого самоврядування; в децентралізованих вона розвинута).

Також Поляков виділяє 4 регіональні держави перехідного типу від унітарної держави до федерації: Італія, Іспанія, Шрі-Ланка, ПАР. У цих державах територія поділена на автономні території, які не приймають своїх конституцій, але мають власні представницькі збори з законодавчими повноваженнями і адміністрацією.

Алєксєєв зазначає, що в останні десятиріччя визріла ще одна форма асоційованого державного об’єднання, яке за певними рисами може трансформуватися в конфедерацію, а потім і федерацію – це Європейський Союз.