- •Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його становлення.
- •Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •Багатоманітність розуміння права та її причини і наслідки.
- •Поняття типу праворозуміння.
- •Позитивістське праворозуміння.
- •Соціологічне праворозуміння.
- •Інші підходи до праворозуміння (психологічна школа права, феноменологічна теорія права тощо).
- •Проблема створення універсального поняття права. Інтегративна юриспруденція.
- •Загальносоціальні (соціопсихологічні і соціокультурні) умови виникнення права.
- •Проблема додержавного права. Вплив на її вирішення підходів до праворозуміння.
- •Фази правової еволюції. Первісне право та його форми.
- •Раннє звичаєве право як активний фактор політогенеза і утворення держави.
- •Природні невідчужувані права людини: поняття та значення.
- •Поняття держави та її специфічні ознаки.
- •Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
- •Держава і реалізація права.
- •Держава і правове регулювання.
- •Монархічна форма правління та її види.
- •Характеристика республіканських форм правління.
- •Характеристика форми державного правління в Україні.
- •Поняття форми державного устрою.
- •Унітарна держава і право.
- •Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм
- •Органи законодавчої влади: поняття, функції, повноваження.
- •Органи виконавчої влади і правотворчість. Межі правотворчості органів виконавчої влади.
- •Судова влада та її місце в механізмі держави.
- •Поняття правової системи. Критерії класифікації правових систем.
- •Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
- •1) По предмету регулювання.
- •2) За способом створення правових норм.
- •3) За джерелами права (формам втілення міжнародних норм).
- •4) По суб'єктах права.
- •5) За способом забезпечення виконання норм.
- •Поняття і структура правосвідомості.
- •Види правосвідомості.
- •Поняття правової культури та її види.
- •Національна правосвідомість і правова культура: історичні особливості формування та сучасний стан.
- •Правовий нігілізм: поняття, причини існування.
- •Поняття правової норми та її ознаки.
- •Види правових норм.
- •2. За юридичною силою:
- •3.За функціями
- •4. За способом встановлення правил поведінки
- •5.В залежності від походження, способу об’єктивації
- •Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
- •Поняття та види джерел права.
- •Судова практика, її значення в нормативному регулюванні.
- •Поняття принципів права. Класифікація принципів права. Загальноправові та галузеві принципи права.
- •Значення принципів права у правотворчій та правозастосовчій практиці.
- •Фактори, які обумовлюють різноманітність форм права.
- •Поняття та ознаки закону як акта найвищої юридичної сили.
- •Різновиди законів. Особливості конституції як основного закону.
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •1. З моменту ухвалення (наприклад, Конституція України)
- •2. З моменту опублікування;
- •3. З часу, який позначено в самому законі;
- •Зворотна дія нормативно-правових актів.
- •Поняття правотворчості, її відмінності від правотворення.
- •93. Принципи та функції правотворчості.
- •Принципи та функції правотворчості.
- •Поняття юридичної техніки. Юридична техніка правотворчості.
- •Юридична термінологія. Юридичні конструкції.
- •Зовнішнє оформлення законів та підзаконних актів: вимоги до структури, реквізитів.
- •Поняття та основні риси системи права.
- •Структурні елементи системи права.
- •Норма права:
- •Критерії поділу системи права на галузі права.
- •Публічне та приватне право.
- •Системи права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозвязок.
- •Систематизація законодавства.
- •Поняття реалізації права та її форми.
- •Застосування права та його особливості. Ознаки правозастосовчої діяльності.
- •Стадії застосування права.
- •Акти застосування права та їх види.
- •Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.
- •Юридичні колізії.
- •Буква і дух права в процесі його застосування.
- •Поняття тлумачення права.
- •Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами.
- •Способи (прийоми) тлумачення.
- •Акти тлумачення права: їх правова природа та значення в нормативному регулюванні.
- •Поняття правопорушення: теоретичні підходи до його розуміння.
- •Ознаки правопорушення. Склад правопорушення.
- •Види правопорушень та їх причини.
- •Соціальна відповідальність та її види.
Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
– Лисенко
держава і реалізація права;
держава і правове регулювання.
Держава і реалізація права.
Будь-яка держава діє,реалізуєфункції через своїоргани, щоутворюють у сукупностіапаратдержави. Діяльністьапаратудержави по здійсненнюсвоїхфункцій і розкриваєпоняттямеханізмудержави. Орган державиможепредставляти як окрема особа, так і групаосіб. Але і втому, і в іншомувипадкуорганидержави є її (держави) органічнимичастинами і вякості таких володіютьспецифічнимиознаками:
1) утворюються і діють у встановленому державою порядку; 2) здійснюютьфункціїдержави, діючи в межах відведеноїїмкомпетенції (відповідно до наданихповноважень); принцип дії органу держави - «заборонено все, що не встановлено (не входить в компетенцію)»; 3) наданіїмповноваженнямають державно-владним характер; цевиражаєтьсявтому, щодержавніоргани в межах своєїкомпетенціїможутьвирішуватипевніпитання, видаватиобов'язкові для виконанняправовіакти та забезпечувативиконаннявиданих ними актівзасобамипереконання і примусу; 4) є частинамиєдиного державного апарату.
Таким чином, орган держави-цеструктурнийелемент державного апарату, щоутворюється в установленому порядку, наділенийвладнимиповноваженнямидляреалізаціїфункційдержави в межах своєїкомпетенції.
Можливісамірізніпідстави для класифікаціїорганівдержави. Державніорганиможнапідрозділити: 1) за способомформування - на виборні і призначувані; 2) за термінамиповноважень - на постійні, створювані без обмеження строку діяльності, і тимчасові, утворені для вирішенняконкретнихзавдань на нетривалийтермін; 3) за характером компетенції - на организагальної (уряд) та спеціальноїкомпетенції (міністерства); а також на ординарні, тобтостворюються для функціонування у звичайний час, і надзвичайні (екстраординарні), тобтостворюються в надзвичайнихумовах, наприклад, під час війнабостихійних лих; 4) за способами здійсненняповноважень-на колегіальні (парламент) і єдиноначальні (монарх, президент); 5) заправовими формамидіяльності - на правотворчі, правозастосовні та правоохоронні. 6) за місцем в ієрархіїдержавнихорганів - на центральні та місцеві (у федераціях - на федеральні, суб'єктівфедерації і місцеві). Найбільшзагальноюкласифікацієюорганівдержави є класифікація за їхфункціями. Відповіднодопринципуподілувладивиділяютьзаконодавчі, виконавчі та судовіоргани. Додаткововиділяютьтакожорганинаглядові. Законодавчіоргани в сучасних державах є представницькими органами державноївлади. Виконавчіоргани (органидержавногоуправління) виступають як безпосереднівиконавцівимог, щомістяться в державнихправових актах. Крім того, вони здійснюютьрозпорядчудіяльність, яка виражається у забезпеченнівиконаннясформульованих в державних актах вимогусімасуб'єктами права. Судовіорганиздійснюютьправосуддя. Їх структура в різнихкраїнахрізна. До наглядових органам відноситься, наприклад, прокуратура. Прокуратура покликана здійснювати нагляд за точним і однаковимвиконаннямзаконів органами державного управління, підприємствами, установами, посадовими особами, громадянами. Вона такожздійснюєнагляд за дотриманнямзаконності в роботіорганівдізнання і попередньогослідства, при розглядісправ у судах, в місцяхзаключення, при виконанніпокарань та іншихзаходівпримусового характеру, призначуваних судами.