Мiжгалузевi термiни:

• Епо́ха - ( з грец. έποχή — затримка, вихідний момент, визначений час, через посередництво лат. epocha )певний проміжок часу, що його ознакою є визначні події або процеси в природі, суспільстві, науці, мистецтві.

« Епоха Просвітництва справила великий вплив на розвиток історичних знань, збагачення їх джерел в Україні. » Історичне джерелознавство - Калакура Я.С.

• Капіталі́зм – суспільний лад, економічна система виробництва та розподілу, заснована на принципах приватної власності, особистої ініціативності, раціональності та ефективності використання наявних ресурсів, максимізації прибутку (капіталу).

« Поява у країні великих англійських підприємств стимулювала також розвиток національного капіталізму. » Всесвітня історія. Історія цивілізацій - Орлова Т.В.

• Лідер— той, хто веде, член групи, всі учасники якої визнають його керівництво, покладаються на нього у прийнятті серйозних рішень і вирішенні важливих проблем.

«Лідер— той, хто веде, член групи, всі учасники якої визнають його керівництво, покладаються на нього у прийнятті серйозних рішень і вирішенні важливих проблем.»

Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика.

Завдання № 2

1. Революція,( ї ), жін. іст., політ., роз. ( Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 475.)

• Докорінний переворот у житті суспільства, який призводить до ліквідації віджилого суспільного ладу і утвердження нового, прогресивного. Революційна боротьба робітників і селян свідчила про те, що в країні назрівала революція (Історія УРСР, I, 1953,с. 578)

2. Унія,( ї ), жін. іст. ( Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 452. )

• Об'єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії. «У 1385 році литовський князь Ягайло уклав з польськими панами договір про унію (об'єднання) Литви з Польщею» (Історія СРСР, I, 1957,с. 93).

• Назва міжнародних адміністративних союзів.

3. Правління,( я ), сер. іст., політ. ( Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 505 )

• Час, період, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над ким-, чим-небудь. Правління Людовіка XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956,с. 43)

4. Анархізм, у, чол. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 42.)

• Ворожа марксизмові дрібнобуржуазна політична течія, яка заперечує будь-яку державну владу, організовану політичну боротьбу і виступає проти революційної диктатури пролетаріату. «Між соціалізмом і анархізмом лежить ціла прірва, яку даремно намагаються показати неіснуючою.. газетні прислужники реакційних урядів» (Ленін, 10, 1949, 54).

Завдання № 3

В орфографічних словниках звертається увага на форми родового та орудного відмінків ( Великий орфографічний словник сучасної української мови Меженко Ю.С. )

• Князь, -я, ор. –ем

• Повстанець, -я, ор. –нцем

• Секуляризація, -ї, ор. –єю

• Монархія, -ї, ор. –єю

• Інквізиція, -ї, ор. –єю