РОЗДІЛ 11

СИНТАКСИС ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ

11.1 Особливості синтаксису ділового тексту

1. Діловий папір, як правило, має розповідний характер (питальні, окличні речення зустрічаються в документах досить рідко).

2. Переважає тут прямий порядок слів. Він полягає ось у чому:

а) група підмета ставиться перед групою присудка;

б) узгоджене означення стоїть перед означуваним словом, неузгод-жене – одразу після нього;

в) вставні слова в ділових паперах виносяться на початок речення.

3. Одним із характерних проявів ділового стилю є нанизування відмінкових форм, розміщення підряд кількох слів в одному відмінку (найчастіше в родовому або орудному). Родовий відмінок виражає приналежність, частину цілого – деталь у складі комплексу, окремий факт у системі. Орудний відмінок виражає найчастіше знаряддя праці.

4. Синтаксис ділової документації важко уявити без інфінітивних конструкцій (зобов’язати, затвердити, попередити).

5. Типовими для ділових текстів є дієприкметникові та дієприслівникові звороти.

6. Особливістю ділового мовлення є також явне переважання непрямої мови.

Це все специфіка простих речень у діловому мовленні.

Серед наявних у мові типів підрядних речень у діловому стилі переважають з’ясувальні, означальні, мети й умови.

11.2 Віддієслівні іменники

Вони є необхідним і виправданим мовним засобом ділового стилю. Заміна всіх віддієслівних іменників дієслівними формами неможлива.

Звичайно не треба таких беззмістовних сполучень, як: справа здій-снення, з метою створення, шляхом відновлення, питання забезпечення, ряд заходів, робота щодо вивчення.

Деякі властивості віддієслівних іменників роблять їх необхідними для ділового стилю. Насамперед – це здатність віддієслівного іменника називати не конкретну дію, а загальне уявлення, поняття про неї, порівняймо: давати вказівки – вказувати; провести операцію – оперувати; зробити огляд – оглянути; дати доручення – доручити; дати розпорядження – розпорядитися; здійснювати управління – управляти та ін. Віддієслівні іменники входять найчастіше до складу готових усталених кліше ділового стилю.

11.3 Розчеплення присудка

Так можна назвати заміну однослівного присудка двослівним: замість допомогти, перемогти – надати допомогу, здобути перемогу.

Не всі словосполучення “дієслово + іменник” мають однослівний відповідник, тому тут немає вибору: здійснити (провести) захід, встановити порядок, виявити увагу, виправити брак, вести справу, визнати провину, заподіяти ускладнення, відвернути правопорушення.

В інших випадках “дієслово + іменник” далеко розійшлися за значенням: провести операцію – оперувати; проводити змагання – змагатися; надати допомогу – допомагати; зробити огляд – оглянути; зробити наїзд (наїзд – юридичний термін) – наїхати; вести переговори (дипломатичний термін) – переговорити з (загальновживане слово), а тому заміна одне одним неможлива.

Розчеплений присудок може бути розширений за допомогою одного або кількох значень: надати (грошову, матеріальну, технічну, юридичну та ін.) допомогу; вести (дипломатичні, торговельні, попередні та ін.) переговори.

Спробуємо замінити розчеплений присудок однослівним, дієслівним; допомогти матеріально – так сказати можна, допомогти технічно – не можна.

Не скрізь вживання розчепленого присудка буває виправданим і доречним: питання – ставити, порушувати, висувати – можна, піднімати, загострювати – не можна; допускатися (припускатися) помилки, супереч-ності, недоречності – можна, браку, поломки, розкрадання – не можна; викликати захоплення, радість, овації – можна, протест, хворобу – не можна.